Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
09.05.2019 21:39

Як НАЗК захищає викривачів?

Cуддя Октябрського районного суду міста Полтави, лауреат міжнародної відзнаки Blueprint for Free Speech

З власного досвіду. Спойлер: практично ніяк!.

Нещодавно вкотре зверталася до Національного агентства захисту корупціонерів з питань запобігання корупції.

Закон зобов’язує НАЗК надавати викривачам корупційних злочинів правовий та інший захист. І притягати до відповідальності осіб, винних у порушенні їх прав.

«Дійове» спілкування з НАЗК триває з початку 2017 року. Тоді я вперше повідомила агентство про переслідування мене головою Октябрського райсуду Олександром Струковим – за інформування правоохоронців про спробу в січні 2015-го тодішнього мера Полтави Олександра Мамая та людей з його оточення добитися винесення потрібного їм рішення та пропонування мені хабаря.

Кілька років поспіль голова суду невтомно й винахідливо псує життя непокірній колезі.

У вересні 2017 року НАЗК винесло припис з цього приводу.

Всупереч моїм проханням, доводам адвоката Тетяни Козаченко, яка представляла мої інтереси, позиції члена Громадської ради при НАЗК Саші Дрік агентство скерувало припис не порушнику, а голові ВРП (Вища рада правосуддя): для притягнення Струкова до встановленої законом відповідальності та усунення порушень Закону України «Про запобігання корупції».

Тільки в травні 2018 року Дисциплінарна палата ВРП визнала, що в діях Струкова наявний проступок. Покарала суворою доганою з позбавленням на 3 місяці доплат до окладу.

Хоча ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» за поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, передбачає значно відчутнішу кару.

У випадку Струкова це мало бути:

- відсторонення від здійснення правосуддя від 1 до 6 місяців з позбавленням доплат та направленням на навчання до Національної школи суддів, після чого – проходження кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя;

- або звільнення з посади судді.

Наголошу: ВРП не наділена правом зобов’язати Струкова до якихось управлінських дій. Голова суду не має над собою керівництва. Ніякого.

Але НАЗК при винесенні припису не захотіло зважити на цю обставину і переклало відповідальність із себе на ВРП.

Не намагалось агентство й проконтролювати результати виконання припису та законність накладеного на Струкова дисциплінарного стягнення.

Керівники НАЗК поставились до справи формально. Як банальні бюрократи, котрі за папірцями не бачать людських доль.

Тож Струков швидко переконався, що йому нічого, крім легкого переляку, не загрожує.

Замість відряджень – прогули

За кілька днів після появи припису я подала голові суду заяву щодо відрядження на 14-ту Щорічну Зустріч Yalta European Strategy.

Оплати не просила – витрати брали на себе організатори. На запрошенні, надісланому на адресу суду, стояв підпис Голови Наглядової Ради YES Президента Польщі Александра Квасьнєвського.

У заяві підкреслила: участь у форумі сприятиме відновленню довіри до судової влади України, тим більше, що суддю місцевого суду запрошують на YES вперше.

Струков не відреагував.

Повернувшись із Києва, отримала «лист щастя»:

«за 14 та 15 вересня 2017 року Вам проставлено прогул, оскільки чинним законодавством України надання безоплатного відрядження не передбачено [це неправда – Л.Г.] та тема заходу в якому ви бажали взяти участь, не збігається з професійною діяльністю судді».

На той час Струков достеменно знав, що Зустріч відвідали Президент, члени уряду, Генпрокурор, багато відомих правників, а коло обговорених питань включало перебіг судової реформи, створення Антикорупційного суду тощо.

Не змогла отримати відрядження й у листопаді 2018-го – на семінар «Стандарти прав людини в практиці адвокатів та суддів» (у рамках проекту USAID «Права людини в дії»).

Запрошувала мене, листом на адресу суду, Українська Гельсінська спілка з прав людини. Організатори оплачували харчування та проживання.

Я ж у заяві звертала увагу Струкова, що через приховування від мене апаратом суду відповідної інформації позбавлена можливості підвищити фаховий рівень участю в заходах Національної школи суддів.

Відповів Струков традиційно: «виробничої необхідності для направлення Вас у відрядження […] не вбачається».

У приписі НАЗК йшлося про практику ненадання мені відряджень із наступним оформленням прогулів. Це розглядалось як один із методів негативного впливу на мене з боку мстивого голови суду.

Ось тобі характеристика!

У грудні 2017 року отримала чергову характеристику на себе за підписом Струкова. У ній – висновок, що суддя Гольник «зухвало ігнорує вимоги Конституції та Законів України в частині регламентації діяльності судової системи і суду», проявляє «конфліктність, зверхність і зухвалість в ставленні до колег, схильність до спотворення реальної дійсності і подання вигаданого нею за реальність», неправильно застосовує норми матеріального і процесуального законів при прийнятті рішень у справах, а тому збори суддів вирішили повідомити ВРП, РСУ (Рада суддів України) та Адміністрацію Президента про мою невідповідність посаді судді.

Подібні характеристики почали з’являтися після заяви про злочин мера.

Раніше до якості моєї роботи претензій не висувалося. А тут, хоча судочинства я не здійснювала (у квітні 2015-го закінчився 5-річний термін призначення на посаду судді вперше), «показники» робилися все гіршими й гіршими.

Припис НАЗК відзначав і видачу негативних характеристик як додатковий спосіб переслідувань. Мета Струкова цілком зрозуміла, він прагнув завадити призначенню мене суддею безстроково.

В Октябрському – свої закони

Улітку 2018-го подала заяву про відпустку. За 2016 рік.

Тоді Струков примусово випхав мене посеред зими відразу в основну та додаткову відпустки.

Постановою Харківського апеляційного адмінсуду від 25 серпня 2016 року відзначено порушення мого права на відпустку, поділ щорічної відпустки на частини, надання додаткової відпустки окремо від основної та скасовано відповідні накази Струкова.

Голова суду оскаржив це рішення. Проте ухвалою Вищого адмінсуду України від 17 травня 2017 року воно залишене без змін.

Та Струков заявив: відпустка за 2016 рік використана в повному обсязі.

Лише у вересні 2018-го, коли обов’язки голови суду виконувала інша суддя, мені вдалося отримати кілька днів тієї відпустки.

Про епопею з відпустками теж говорилось у приписі НАЗК. А Струков чинить перепони далі. На початку цього року мало не зірвалися:

- отримання мною в Лондоні спеціальної нагороди за викриття корупції від відомої міжнародної неурядової організації Blueprint for Free Speech;

- участь у роботі міжнародного круглого столу «Боротьба з корупцією через підвищення якості правосуддя» в Празі, куди мене запросив чеський CEELI Institute – разом із колегами зі США та багатьох країн Європи.

Тільки після втручання РСУ та міжнародної суддівської організації «Judges for Judges» голова суду приборкав свій управлінський шал.

Загроза відрахувань – за зустріч зі ЗМІ

Лише завдяки зверненню через Фейсбук до ВРП, РСУ та ДСА (Державна судова адміністрація України) я уникла «штрафних санкцій» за участь у серпні 2018 року в тематичному прес-сніданку проекту «Підвищення обізнаності громадськості щодо стану та ходу судової реформи на місцевому та національному рівнях» програми USAID «Нове правосуддя».

На подібних заходах побували представники ледь не всіх судів, розташованих у Полтаві. Мені ж Струков намагався зменшити зарплатню «пропорційно відпрацьованому часу», що неодноразово робилося раніше і було відзначене в приписі НАЗК як порушення моїх прав.

Фінансові санкції – за участь у судовому засіданні

14 березня я була викликана до Кобеляцького райсуду Полтавської області у справі за позовом Олександра Ковжоги про визнання недостовірною інформації та її спростування.

Приятель Струкова Ковжога виступав представником мера у справі, за яку мені пропонували хабар.

У задоволенні претензій до мене суд Ковжозі відмовив.

Закон зобов’язує громадян прибувати в судові засідання за викликом. Водночас Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене РСУ, передбачає відсутність судді на робочому місці й те, що справи на нього не розподіляють, у день, коли суддю викликано повісткою до суду.

Це не завадило Струкову видати наказ про здійснений мною «прогул» та про оплату праці судді Гольник «з 13 години 00 хвилин до 17 години 15 хвилин за час перебування її у Кобеляцькому районному суді». За першу половину дня мене зарплатні позбавлено.

Замкнене коло?

Намагаючись уникнути покарання, Струков хотів переконати ВРП, що я – злісна порушниця трудової дисципліни. А він – дбайливий керівник, який ретельно виконує адміністративні функції.

Після розгляду об’єднаної дисциплінарної справи відносно мене й Струкова, останній не міг не розуміти, що я прогулів не вчиняла.

Проте дотепер не скасував накази, спрямовані на позбавлення мене частини суддівської винагороди. Унаслідок свідомого та цинічного нехтування головою суду вимог ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» у 2016 році такі інциденти трапилися 15 разів, у 2017-му – 9.

Вичерпавши сподівання на НАЗК та органи суддівського врядування й самоврядування, я була змушена звернутися з позовом до Полтавського окружного адмінсуду.

Нюанс полягає в тому, що виплачують зарплатню суддям територіальні управління ДСА. А Струков лише в частині випадків видавав накази, частіше урізання кількості відпрацьованих годин здійснювалося табелями обліку робочого часу, які взагалі не є розпорядчими документами і складалися працівниками апарату суду – голова тільки підписував їх.

Безглуздо добиватися через суд внесення змін до табелів. Тож я просила суд зобов’язати ТУ ДСА в Полтавській області здійснити мені виплату суддівської винагороди в повному обсязі.

Тим більше, що і РСУ, і НАЗК визначили незаконність дій Струкова, а ВРП встановила – карати мене гривнею немає за що.

Як і у випадку з примусовими відпустками, окружний адмінсуд не задовольнив мій позов. Подивимося, що скаже апеляційна інстанція.

Конфлікт інтересів

Струков, крім припису НАЗК, не може пробачити мені:

- кількох кримінальних проваджень, де фігурує його прізвище,

- перевірок керованого ним суду,

- рішення РСУ, в якому сказано про неприпустимість обрання на адміністративні посади осіб «з низькими моральними, діловими та професійними якостями» і рекомендовано зборам суддів Октябрського райсуду розглянути питання про зміщення Струкова з крісла голови,

- дисциплінарного стягнення від ВРП,

- надзусиль, докладених, щоб викрутитися й не бути звільненим,

- необхідності судитися з РСУ та НАЗК,

- програшу в цих справах (я в них виступала третьою особою) та за моїм позовом щодо відпусток.

В останньому зверненні до НАЗК я перелічила заходи негативного впливу, застосовані головою суду вже після винесення припису. Акцентувала: Струков діє в умовах реального конфлікту інтересів.

Його неприязне ставлення, що сформувалося внаслідок викриття мною корупційного злочину, встановлене та юридично зафіксоване рішеннями кількох повноважних органів. І самого НАЗК.

ЗУ «Про запобігання корупції» визначає: реальний конфлікт інтересів – це, зокрема, суперечність між приватним інтересом особи та її службовими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання таких повноважень.

ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» зобов’язує суддю вже наступного робочого дня з моменту виникнення конфлікту інтересів повідомити про це РСУ.

Струков не зробив цього дотепер. І самостійно не врегулював ситуацію: не відсторонився від прийняття управлінських рішень стосовно мене та продовжує грубо порушувати мої права.

Крім того, у Деклараціях доброчесності судді за 2017 та 2018 роки неправдиво вказав, що випадків наявності потенційного та/або реального конфлікту інтересів у його діяльності не було, ним не вчинялися правопорушення, пов’язані з корупцією, не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення його до відповідальності.

Кодекс України про адміністративні правопорушення встановлює покарання і за неповідомлення особою про наявність реального конфлікту інтересів, і за вчинення дій чи прийняття рішень в таких умовах.

Згідно норм ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення РСУ про реальний чи потенційний конфлікт інтересів.

Тому я просила НАЗК:

- винести припис голові суду Струкову про скасування наказів щодо виплати суддівської винагороди «пропорційно відпрацьованому часу» та внесення змін у табелі обліку використання робочого часу, якими мені оформлені прогули у 2016, 2017 та 2019 роках;

- скласти протокол про адміністративне правопорушення за ст. 172-7 КУпАП про порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів;

- винести припис ВРП щодо притягнення Струкова до відповідальності.

НАЗК буде з’ясовувати

Агентство відповіло (скани – нижче).

Припис Струкову не вноситиме. Бо «не може втручатись у дискрецію (вільний розсуд) суб’єкта владних повноважень».

Натомість рекомендує звернутися до суду (а воно знову виступить третьою особою – і статистику наростимо: наразі НАЗК звітує про 29 справ, пов’язаних із захистом викривачів, із них 3 – мої зі Струковим, 2 на розгляді у Касаційному адмінсуді, 1 – в апеляційній інстанції).

Наведені мною факти НАЗК буде перевіряти.

Зокрема, мого гнобителя попросять дати письмові пояснення (коли я розповідала Тому Девайну, як НАЗК подібними діями підставляє борців з корупцією, легендарний захисник понад 6000 викривачів, який сприяв ухваленню близько 20 відповідних національних та міжнародних законів, лауреат премії «Захисник Конституції», зарахований до Зали слави закону про свободу інформації, тільки скрушно хитав головою).

Стосовно конфлікту інтересів НАЗК звернеться до РСУ, якщо та підтвердить – «буде вжито заходів» (на моє звернення з цього приводу від 30 листопада 2018 року РСУ досі не відреагувала).

Підсумок

Це все, що варто знати про стан захисту викривачів в Україні та спроможність керівництва НАЗК до реальних дії.

Імітація – їхнє все!

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи