Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Отже, у цій статті у вищенаведеному контексті піде мова про справу «Петриченко проти України» (рішення Європейського Суду з прав людини від 12 липня 2016 року, вже набуло статусу остаточного).
Суть справи зводилася до наступного:
У жовтні 2004 року заявник, пан Валерій Петрович Петриченко, 1940 р.н., звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до районного управління Пенсійного фонду України про виплату стверджуваної заборгованості по виплаті пенсії та відшкодування моральної шкоди. У своєму позові заявник зазначав, зокрема, що за статтею 46 Конституції України він має право на пенсію у розмірі не нижчому від прожиткового мінімуму.
Проте у відповідний час розмір його пенсії був нижчим від встановленого розміру прожиткового мінімуму.
25 жовтня 2004 року суд відмовив заявнику у задоволенні позову у зв’язку з необґрунтованістю, зазначивши, щоПенсійним фондом України не було допущено порушення підзаконних актів.
3 лютого 2005 року та 14 червня 2006 року відповідно Апеляційний суд м. Києва та Вищий адміністративний суд Українизалишили рішення суду першої інстанції без змін. Жоден з цих судів не розглянувдоводи заявника за статтею 46 Конституції щодо невідповідності розміру йогопенсії прожитковому мінімуму.
Заявник скаржився за пунктом 1 статті 6 Конвенції на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїхрішень, а також не розглянули його доводи щодо невідповідності розміру його пенсії вимогам Конституції. Розмір його пенсії було встановлено всуперечвимогам Конституції.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено таке:
"Кожен має право на справедливий ... розгляд його справи ... судом, ... який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...»
Європейський Суд з прав людини дійшов висновку, що цілком проігнорувавши доводи заявника, навіть коли вони буликонкретними, доречними та важливими, національні суди не дотримались свого зобов’язання за пунктом 1 статті 6 Конвенції. Відповідно, було порушення пункту1 статті 6 Конвенції.
Петриченку було присуджено 1 200 євро відшкодування моральної шкоди.
Питання про те, чи розмір українських пенсій є порушенням прав людини, положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в рамках вказаної справи не розглядалося Європейським судом з прав людини.
Звертаємо увагу на те, що відповідно до ст.32 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод юрисдикція Європейського Суду з правлюдини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, подані йому на розгляд відповідно до статей 33, 34, 46 і 47 Конвенції. Увипадку виникнення спору щодо юрисдикції Суду спір вирішує сам Суд.
Європейський Суд з прав людини може приймати заяви від будь-якої особи, неурядової організації або групи осіб, яківважають себе потерпілими від допущеного однією з Високих Договірних Сторін (тобто, державою – членом Ради Європи, яка підписала Конвенцію) порушення прав, викладених у Конвенції або протоколах до неї.
16.08.2017 15:34
Справа "Петриченко проти України"
Стрічки інформаційних новин заповнені повідомленнями, що Європейський Суд з прав людини визнав пенсії українців порушенням прав людини. Чи дійсно це так? Спробуємо розібратися.
Зрозуміло, що журналісти кидають подібну «качку» для зацікавлення й охоплення новиною більшої аудиторії, а зачасту вводиться в оману значна кількість читачів/слухачів/глядачів тощо.
Отже, у цій статті у вищенаведеному контексті піде мова про справу «Петриченко проти України» (рішення Європейського Суду з прав людини від 12 липня 2016 року, вже набуло статусу остаточного).
Суть справи зводилася до наступного:
У жовтні 2004 року заявник, пан Валерій Петрович Петриченко, 1940 р.н., звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до районного управління Пенсійного фонду України про виплату стверджуваної заборгованості по виплаті пенсії та відшкодування моральної шкоди. У своєму позові заявник зазначав, зокрема, що за статтею 46 Конституції України він має право на пенсію у розмірі не нижчому від прожиткового мінімуму.
Проте у відповідний час розмір його пенсії був нижчим від встановленого розміру прожиткового мінімуму.
25 жовтня 2004 року суд відмовив заявнику у задоволенні позову у зв’язку з необґрунтованістю, зазначивши, щоПенсійним фондом України не було допущено порушення підзаконних актів.
3 лютого 2005 року та 14 червня 2006 року відповідно Апеляційний суд м. Києва та Вищий адміністративний суд Українизалишили рішення суду першої інстанції без змін. Жоден з цих судів не розглянувдоводи заявника за статтею 46 Конституції щодо невідповідності розміру йогопенсії прожитковому мінімуму.
Заявник скаржився за пунктом 1 статті 6 Конвенції на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїхрішень, а також не розглянули його доводи щодо невідповідності розміру його пенсії вимогам Конституції. Розмір його пенсії було встановлено всуперечвимогам Конституції.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено таке:
"Кожен має право на справедливий ... розгляд його справи ... судом, ... який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...»
Європейський Суд з прав людини дійшов висновку, що цілком проігнорувавши доводи заявника, навіть коли вони буликонкретними, доречними та важливими, національні суди не дотримались свого зобов’язання за пунктом 1 статті 6 Конвенції. Відповідно, було порушення пункту1 статті 6 Конвенції.
Петриченку було присуджено 1 200 євро відшкодування моральної шкоди.
Питання про те, чи розмір українських пенсій є порушенням прав людини, положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в рамках вказаної справи не розглядалося Європейським судом з прав людини.
Звертаємо увагу на те, що відповідно до ст.32 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод юрисдикція Європейського Суду з правлюдини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, подані йому на розгляд відповідно до статей 33, 34, 46 і 47 Конвенції. Увипадку виникнення спору щодо юрисдикції Суду спір вирішує сам Суд.
Європейський Суд з прав людини може приймати заяви від будь-якої особи, неурядової організації або групи осіб, яківважають себе потерпілими від допущеного однією з Високих Договірних Сторін (тобто, державою – членом Ради Європи, яка підписала Конвенцію) порушення прав, викладених у Конвенції або протоколах до неї.
Україна ратифікувала Конвенцію 17 липня 1997 року.
Конвенція набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, відтак з цього моменту Україна гарантувала кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності Валерій Карпунцов вчора о 21:42
- Як оформити спадщину на будинок: відповіді на питання Павло Васильєв вчора о 19:44
- Реклама на межі: як ШІ перевертає бізнес-моделі агентств Христина Кухарук вчора о 19:19
- Обшук без ухвали суду: що робити до прибуття адвоката – покрокова інструкція Денис Терещенко вчора о 15:24
- Судове стягнення шкоди за договором поставки: дефект акумулятора спричинив пожежу Артур Кір’яков вчора о 13:36
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати Павло Кожухар вчора о 12:28
- ВП ВС: продовження позовної давності й нюанси зменшення процентів річних Андрій Хомич вчора о 11:18
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю Володимир Гончаров 17.07.2025 14:10
- Юридичні гарантії та захист інформації в ЕДО Олександр Вернигора 17.07.2025 12:00
- Донорство без пільг: Україна переходить на європейську модель з 2025 року Валентин Митлошук 17.07.2025 11:24
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон Юрій Григоренко 17.07.2025 10:51
- Встановлення судом фактичних шлюбних відносин між двома чоловіками Леся Дубчак 16.07.2025 18:44
- Смакуй українське: перспективи українського продуктового експорту в Німеччині Наталія Церковникова 16.07.2025 15:51
- Журнал засідання як ключ до перевірки правомірності негласних слідчих дій Діна Дрижакова 15.07.2025 14:10
- Самосаботаж: коли твій найбільший ворог – це ти сам Олександр Скнар 15.07.2025 14:00
Топ за тиждень
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності 521
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю 236
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон 169
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати 154
- ЗЕД і валютний контроль у 2025 році: що варто знати бізнесу 123
Популярне
-
"Повністю знецінений актив": девелопер UDP про майбутнє заводу "Більшовик"
Бізнес 10449
-
У Києві відсторонили від посади голову Департаменту транспортної інфраструктури
Бізнес 9864
-
НБУ закрив одну з найстаріших страхових компаній України
Фінанси 5685
-
КНДР заборонила росіянам відвідувати відкритий для них курорт після візиту Лаврова
Бізнес 5112
-
Допомогли конкуренти та партнери: як після обстрілу відновлюється компанія Gemini
Бізнес 5074
Контакти
E-mail: [email protected]