На кого спрацюємо або які ризики несе законопроект № 6139

27 лютого 2017 року народним депутатом України VIII скликання Артеменком Андрієм Вікторовичом було зареєстровано в парламенті проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про громадянство України» щодо подвійного громадянства в Україні», реє

27 лютого 2017 року народним депутатом України VIII скликання Артеменком Андрієм Вікторовичом було зареєстровано в парламенті проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про громадянство України» щодо подвійного громадянства в Україні», реєстраційний №6139.

Серед інформаційних бомб останніх днів, особливо щодо Голови Державної фіскальної служби України, новина зі спробою внести під «новим» соусом подвійне громадянство десь загубилася, проте її обов’язково потрібно підняти на поверхню, адже важливість цього питання та її наслідки для країни дуже вагомі та масштабні.

Особливістю законопроекту №6139 є те, що він вносить зміни не лише до Закону України «Про громадянство України», а й до Конституції України, оскільки статтею 4 Основного Закону визначено, що в Україні існує єдине громадянство.

У самому Законі України «Про громадянство України» планується велика кількість змін. По-перше, у першій статті додаються абсолютно нові терміни: подвійне громадянство - наявність у громадянина України громадянства (підданства) іноземної держави; - особа з подвійним громадянством – особа, яка перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави.

З`являється стаття 3-1, яка визначає основні засади подвійного громадянства.

«Стаття 3-1. Подвійне громадянство

Громадянин України, який має громадянство (підданство) іншої держави, розглядається Україною тільки як громадянин України, за винятком випадків, передбачених міжнародними договорами України.

Набуття громадянином України громадянства іноземної держави не тягне за собою автоматичного припинення громадянства України.

Іноземці мають право за власним бажанням, не відмовляючись від громадянства іноземної держави, подати клопотання про прийняття їх до громадянства України.

Іноземцям, які набули громадянство України і не припинили громадянство іноземної держави, та громадянам України, які мають громадянство іноземної держави, в паспорті громадянина України ставиться уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань громадянства відмітка про належність до громадянства іншої держави.

Громадянин України, який набув громадянство іноземної держави має право, за власним бажанням, вийти з громадянства України, шляхом подання письмової заяви до уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства».

Далі зміни торкаються великої частини статей закону у частині принципів законодавства України про громадянство, набуття, поновлення громадянства та прийняття до українського громадянства.

Пояснювальна записка «Про внесення змін до Закону України «Про громадянство України» щодо подвійного громадянства в Україні» говорить нам, що такі зміни будуть сприяти соціальній безпеці, стабільній роботі українців за кордоном, бо вони будуть особами з подвійним громадянством. В якості найбільш вагомого аргументу наводиться приклад щодо можливості для здобуття освіти: «в світі, де гарна освіта є ключем до успіху (а зараз це практично скрізь) доступ до безкоштовної середньої і вищої освіти може бути гарантований громадянством. Наприклад у Великобританії, Франції і США вища освіта для громадян або безкоштовна або коштує менше для громадян країни». Але чи дійсно це так? Cпробуємо розібратися.

На сьогодні до подвійного громадянства відносяться неоднозначно.

Частина фахівців говорить про те, що подвійне громадянство сприяє розширенню суверенітету держави, але більшість схиляється до того, що це призводить до численних колізій. Колізійність полягає у тому, що громадянство - це певний зв`язок держави з людиною і такий зв'язок породжує певні права та обов’язки для обох сторін. Усім нам відомі основні обов’язки громадянина України, передбачені Конституцією, зокрема, обов’язкова військова служба, і тут відразу постає питання: в якій країні особі з подвійним громадянством її проходити?

З таких питань найчастіше виходять дуже просто й особа проходить військову службу у країні, в якій вона проживає на постійній основі, але і тут ми не можемо бути переконані, що це буде саме Україна, так як багато хлопців в останні кілька років здобувають вищу освіту за кордоном, це буде їх постійне місце проживання на кілька років, а за довгий час навчання і з громадянством відповідної країни навряд чи особа захоче починати все з початку в Україні, тому є підстави вважати, що після закінчення навчання такі українці залишаться за кордоном, а Україна, відповідно, втратить велику кількість Захисників Вітчизни.

Також питання будуть поставати і щодо державної служби, адже за законопроектом державні службовці без будь-яких перешкод зможуть мати два громадянства, а оскільки велика кількість державних службовців мають доступ до державної таємниці, відповідно, виникає катастрофічна ситуація для держави щодо можливостей захисту такої таємниці й суверенітету країни як такого. Подібні ситуації лише загострять і так непрості в останні роки відносини між країнами та породять, на нашу думку, серйозні конфлікти.

Не менші розбіжності й суперечності можуть виникнути й щодо обов’язку зі сплати податків. У більшості випадків, біпатрид сплачує податки до бюджету держави, в якій постійно проживає, але існують країни, які називають «податковий раєм», і біпатриди скористаються можливістю не платити українських податків. Зважаючи на критичний стан української економіки, це може мати непоправні наслідки.

Лукавлять автори законопроекти й щодо того, що можливості здобути вищу чи середню освіту за кордоном мають лише громадяни відповідної європейської країни. Так, наприклад, в найбільш популярних для наших студентів країнах – Німеччині та Польщі, для іноземних громадян є можливість безкоштовно здобути як професійну, так і вищу освіту і наявність чи відсутність відповідного громадянства не є у цьому перешкодою.

Неможливо не зазначити, що нині Україна проходить дуже складний період, держава має низку невирішених надзавдань, основним з яких є завершення війни на Сході, повернення Криму. У цьому контексті важливим є те, що Федеральний Закон «Про громадянство Російської Федерації» дозволяє в РФ подвійне громадянство. Росія може скористатися, здавалось би, «незначною» зміною до Закону України «Про громадянство України» та надати усім «бажаючим» громадянство Росії, а згодом зобов’язати своїх «громадян» захищати Російську Федерацію, або самій спробувати «захистити» своїх «громадян», відповідно, українець може піти на українця.

Відтак, очевидною проблемою сьогодні є те, що законодавство України щодо громадянства не має жодних суворих заборон або покарань за подвійне, потрійне громадянство. І цим вдало користуються чиновники різних рангів. Тільки є чуємо про те, що у того чи іншого високопосадовця виявили паспорт громадянина іншої країни.

Українське законодавство наголошує на тому, що визнає лише українське громадянство і жодне інше, й, водночас, не передбачає жодних покарань, якщо особа не повідомила про набуття іншого громадянства, або перебуває вже довгий час у ньому. Україна не має «жорсткого» законодавства у питаннях громадянства, тому чи є взагалі сенс ініціювати такі значні зміни і нагромаджувати лише проблеми у зв’язку з цим. Варто не забувати, що зараз Україна рухається в західному напрямку і намагається досягти домовленості щодо безвізового режиму, що дозволить українцям без перешкод подорожувати та отримувати освіту за кордоном, але держава буде у більшій безпеці, аніж з опцією подвійного громадянства.

Згадані недоліки подвійного громадянства є лише верхівкою айсберга, отже, чи необхідні зараз нам такі зміни? Питання риторичне, а відповідь, як на мене, – очевидна.