Чи загрожує Україні епідемія авторитаризму?
Світові медіа цього тижня вийшли із заголовками на кшталт "Коронавірус вбиває спершу демократію"
Світові медіа цього тижня вийшли із заголовками на кшталт «Коронавірус вбиває спершу демократію», «Для автократів та інших коронавірус – шанс загарбати більше влади», «Коронавірус: виграти також геополітичну битву». Таку тривогу викликали жорсткі заходи у багатьох країнах з різними політичними режимами – в авторитарних, як Йорданія, перехідних демократіях, як Угорщина, а також традиційних демократіях як Британія.Наведу лише кілька прикладів. Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу уповноважив поліцію використовувати засоби стеження за громадянами, розроблені для контртерористичної діяльності. Системи стеження для зниження поширення інфекції використовує також Південна Корея та Сингапур. Прем’єр-міністр Угорщини відтепер має право в обхід Парламенту змінювати закони. У Болівії були зупинені президентські вибори, заплановані на травень. І навіть у Британії з її історією демократії та усталеними нормами законопроєкт про коронавірус надає право урядовим структурам затримувати та ізолювати людей на невизначений термін, забороняти громадські зібрання, закривати порти та аеропорти. Уряди держав, що донедавна засуджували Китай за локдаун, тепер почергово самі вводять його.
Окремої уваги, на мій погляд, заслуговує дезінформаційна хвиля, що котиться світом, сіючи паніку і хаос, та цензура як відповідь на неї. Верховний представник ЄС з міжнародної політики Жозеп Боррель публічно назвав Росію та структури, афільовані з Кремлем, джерелом дезінформації щодо COVID-19. А Білий Дім офіційно звинуватив РФ у створенні тисяч фейкових акаунтів у Facebook, Instagram і Twitter для поширення конспірологічних теорій про те, що нібито США винайшли вірус.
Прем’єр-міністр Йорданії Омар Роззаз заявив, що його уряд буде «рішуче розправлятися» з тими, хто поширює «чутки, вигадки та фейкові новини, що сіють паніку». У Таїланді введена цензура для ЗМІ, а журналістів притягають до відповідальності за критику дій реакції уряду на пандемію. Компартія Китаю, намагаючись уберегти режим, придушує інакомислення, паралельно ведучи інформаційну війну проти США.
На тлі описаних подій давайте уважніше придивимося до того, що відбувається у нашій державі. До неминучої економічної кризи додалася криза управлінська. У розпал лиха було змінено уряд, в якому вже менш, ніж за місяць, замінили ключових міністрів охорони здоров’я та фінансів. Така турбулентність у виконавчій владі розхитує і без того слабкі державні інститути. Криза може стати детонатором, який або завалить всю управлінську вертикаль, або зробить її монолітом у руках авторитарного лідера.
Поряд з цим ми спостерігаємо відверте посилення ролі Міністерства внутрішніх справ на чолі з Арсеном Аваковим. У своєму вчорашньому зверненні Президент приділив особливу увагу цьому відомству, наголосивши, що до заходів з протидії коронавірусу залучено понад 20 тисяч працівників поліції та Нацгвардії. Серед іншого, за словами Зеленського, «вони ведуть боротьбу з неправдивою інформацією про вірус, з онлайн-шахрайством та розповсюдженням медичних засобів сумнівного походження». До слова, величезний порівняно з іншими відомствами бюджет МВС (майже 93 млрд грн), за урядовим проєктом змін до Державного бюджету, зазнає мінімальних скорочень, тоді як освіта і наука, політика пам’яті, реабілітація ветеранів будуть значно обмежені у державних коштах. Таким чином, Україна все більше нагадує поліцейську державу.
Не забуваймо про езистенційну загрозу для України у вигляді російської збройної агресії. Щоденні фронтові зведення свідчать про одне – ворог не дасть нам перепочинку навіть в умовах пандемії. Скоріше навпаки – використає ситуацію для реалізації свого проєкту «Україна=failed state». Дезінформаційні атаки кремлівських ботоферм підтверджують, що паніка і хаос – зручні союзники РФ в остаточному вирішенні українського питання.
Наше суспільство на шостому році гібридної війни демонструє повну неготовність до спротиву інформаційним загрозам. Свіжі дані від «Детектор медіа» говорять про те, що українці, навіть визнаючи невміння розрізняти фейки, не хочуть вчитися медіаграмотності. І навряд чи гарні ініціативи, на зразок відеозвернення українських зірок із закликом пам’ятати про інформаційну гігієну, виправлять ситуацію. Але чого точно можна очікувати найближчим часом, то це ухвалення закону про дезінформацію, який посилить регуляторну політику у сфері медіа та соцмереж.
Сьогоднішня владна конфігурація в Україні склалася довкола однієї особи – Володимира Зеленського. Конфлікти і свіжий корупційний скандал в Офісі Президента, відцентрові тенденції у партії «Слуга народу», які стають дедалі все очевиднішими, провальна комунікаційна політика влади підривають довіру до лідера держави. З урахуванням неготовності і неспроможності влади діяти ефективно в умовах пандемії й економічної кризи рейтинг, на який так сильно зважає Володимир Зеленський, буде танути, а президентське крісло ставатиме дедалі некомфортнішим. Який шлях обере шостий Президент України – самоусунення, перехід до авторитарної моделі управління з опорою на силовиків чи поступ демократії з опорою на ефективних менеджерів – відкрите питання. Воно актуальне доти, доки право вибору залишається за Зеленським.
- Факапнули грант? ТОП-5 причин, чому заявка «провалилась» Олександра Смілянець 20:33
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство Тарас Самборський 16:04
- Неправильні бджоли на ринку золота Володимир Стус 03:29
- Аналіз ситуації з Ольгою Харлан під час Чемпіонату світу у серпні 2023 року Тарас Самборський вчора о 15:01
- "Водна армія": як хвиля фейків знищує репутацію за ніч Михайло Зборовський вчора о 13:39
- Нерухомість під час війни: чому інвестиції в Київ та область стають "новою класикою" Антон Мирончук вчора о 10:43
- Багатолике зло: якою буває корупція Анна Макаренко 16.10.2025 17:21
- Матриця Ейзенхауера: як відрізняти термінове від важливого та не вигорати Олександр Скнар 16.10.2025 12:00
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС Олексій Гнатенко 15.10.2025 18:47
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк 15.10.2025 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна 15.10.2025 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 14.10.2025 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш 14.10.2025 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 14.10.2025 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 116
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 94
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 88
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету 64
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами 54
-
У Києві приватизують офіс компанії, яка проєктувала майже всі станції метро
Бізнес 7672
-
Православні країни приречені жити гірше? Клімкін питає Грицака: великий подкаст
5550
-
Росія програла 20-річний судовий процес проти ексакціонерів ЮКОСу: має заплатити $65 млрд
Бізнес 5524
-
В Україну заходить новий фонд, який хоче інвестувати $500 млн. Які галузі його цікавлять
Технології 4300
-
Планета Кіно запустила онлайн-кінотеатр, а потім закрила. Що не спрацювало – пояснює співвласник
Технології 2792