Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
14.09.2020 13:53

ТОП-10 подій останнього року, які вплинули на боротьбу з корупцією

Експерт Фонду Інновацій та Розвитку

Що ж було зроблено за попередній рік, які визначальні події завдали непоправної шкоди життю корупціонерів, а що навпаки, можна розглядати як відкат від завданого курсу.

Якщо оцінювати боротьбу з корупцією в Україні, то можна стверджувати, що тотальний наступ на боротьбу з корупцією в Україні розпочався у вересні минулого року одночасно із запуском Вищого Антикорупційного суду України, річницю створення якого ми відзначаємо 5 вересня. Тоді темп наступу був досить високим, і, не дивлячись на деякі казуси й недопрацювання, загальний антикорупційний “турбо режим” вселяв надію на швидкі зміни. Що ж було зроблено за попередній рік, які визначальні події завдали непоправної шкоди життю корупціонерів, а що навпаки, можна розглядати як відкат від завданого курсу, спробуємо описати послідовно.

1. 5 вересня 2019 розпочав свою роботу Вищий антикорупційний суд. Таким чином, закінчився процес створення та  формування антикорупційних органів в України. 

У суспільства є великий запит на покарання корупціонерів, особливо топ корупціонерів, тому робота Вищого антикорупційного суду є надзвичайно важливою і вона завжди знаходитиметься під пильною увагою суспільства.

За рік роботи Антикорупційного суду ми не побачили жодної ситуації, що  б дискредитувала суддів цього суду. Натомість Вищий антикорупційний суд ухвалив 14 обвинувальних вироків, причому більшість була ухвалена за останні кілька місяців. І хоча ці показники ще доволі скромні і поки не задовольняють вимогу суспільства до «швидких посадок», однак започатковують віру в справедливий, неупереджений суд.

Серед визнаних винуватими є судді, адвокати, прокурори, керівник ДП та інші публічні особи. 

Радує і те, що Вищий антикорупційний суд ламає систему затягування розгляду справ. Відомі випадки звернення до КДК адвокатури Київщини з вимогою притягнути до відповідальності трьох адвокатів та призначення обвинуваченому захисника від держави. Це гарна тенденція, яка розпочне побудову нової судової практики та нового підходу до здійснення правосуддя з дотриманням принципу розгляду справ у розумні строки”.

Саме експерти Фонду Інновацій та Розвитку розробили законопроект про Вищий антикорупційний суд, який був ухвалений у червні 2018 року Верховною Радою України.

І саме експерти Фонду Інновацій та Розвитку вперше в Україні запропонували механізм відбору суддів через міжнародних експертів. 

Нині цей механізм успішно застосовується і в інших важливих конкурсах, оскільки зарекомендував себе як ефективний та такий, що викликає довіру.

2. У жовтні 2019 року набув чинності Закон про перезавантаження Національного агентства з питань запобігання корупції. Він містив, серед іншого, зміни до системи управління НАЗК (один/одна Голова, на заміну п’ятьом членам, що обирається шляхом конкурсу із залученням міжнародних експертів), обрання працівників НАЗК і Громадської ради, повний автоматичний доступ Агентства до всіх державних реєстрів, автоматичну перевірку декларацій державних посадовців і посилені механізми контролю. Загалом операційну спроможність та проактивність НАЗК посилено. 

15 січня 2020 року Кабінет міністрів України  за результатами конкурсу призначив Новікова Олександра Федоровича Головою Національного агентства з питань запобігання корупції строком на чотири роки. 

З моменту перезавантаження, НАЗК активізував роботу по виконанню завдань по формуванню антикорупційної політики та запобіганню корупції. Так, був розроблений проект нової Антикорупційної стратегії України (минулий стратегічний документ закінчив свою дію наприкінці 2017 року), яка перебуває в процесі погодження із зацікавленими сторонами. Але схвальні відгуки від громадськості вона вже отримала.

3. Національне Антикорупційне Бюро у жовтні 2019 році завдяки внесенню  змін до законодавства отримало право на зняття інформації з телекомунікаційних систем без посередництва інших правоохоронних органів. Також НАБУ отримало право безпосереднього доступу до повної версії реєстру електронних декларацій. Раніше, детективи НАБУ могли вивчати декларації лише в приміщенні НАЗК, тепер же матимуть онлайн-доступ з офісу НАБУ.  

НАЗК нарешті скасувало роз’яснення, що заважало НАБУ відкрити досудове розслідування у випадку декларування недостовірної інформації та незаконного збагачення без здійсненої НАЗК перевірки. 

Але авторитет директора НАБУ було підірвано після ухвали суду щодо вчинення ним корупційного правопорушення.  Крім того 28 серпня 2020 року  Конституційний Суд прийняв рішення  про невідповідність Конституції України указу попереднього Президента про призначення директора НАБУ. І хоча в самому рішенні міститься інформація про те, що дане рішення не може вплинути на правовідносини, що виникли в результаті  виконання своїх обов'язків директором НАБУ, все ж існує думка юристів, що цей факт може ставити під сумнів підпис чинного директора НАБУ на документах. 

4. Нова редакція статті Кримінального кодексу про відповідальність за незаконне збагачення набула чинності 28 листопада 2019.  Нагадаю, що попередня стаття кримінального кодексу( 368-2) була визнана 26 лютого 2019 року Конституційним судом України неконституційною.  В результаті детективи НАБУ і прокурори САП були змушені закрити кримінальні провадження за цією статтею. Йдеться про повне закриття 27 кримінальних проваджень і 38 — в частині ст.368-2 КК України. Загальна суму статків, законність походження яких досліджували детективи НАБУ у цих справах, становила понад 500 млн грн. 

Відповідно, у 2020 році можна очікувати лише невеликої кількості проваджень за новою редакцією статті за незаконне збагачення, оскільки відповідальність наступатиме лише за незаконне набуття активів, яке відбулося після 29.11.2019 року.

5. Внесено зміни до ЗУ “Про публічні закупівлі”, який вступив в силу  19 квітня 2020 року.

Завдяки прийнятим змінам:

• Буде виведено з тіні понад 250 тис. державних закупівель, так як вводиться поняття '' спрощеної закупівлі '' (від 50 до 200 тис грн), яку потрібно проводити на ПРОЗОРРО. Раніше замовники повинні були проводити через Прозорро закупівлі від 200 тис на послуги і 1,5 млн. Грн. На роботи, а на допорогових суми підписували прямі договори без оголошення тендеру. В результаті чого товар закуповувався за завищеними цінами, а іноді закупівлі дробили на частини, щоб не оголошувати тендер.

• Учаснику буде даватися 24 години після розкриття тендерної пропозиції на усунення помилок і недоліків. Це істотно скоротить кількість випадків, коли з-за формальних помилок державний замовник змушений відхиляти найбільш вигідні пропозиції.

• Оптимізовано процес оскарження закупівель в Антимонопольному комітеті України. По-перше, якщо скарга буде задовольнятися на користь постачальника, то йому повертається плата за оскарження. По-друге, плата за подання не буде фіксованою, а залежить від вартості предмета закупівлі. Це з одного боку допоможе запобігти маніпуляціям (тендерному троллінгу), а з іншого - дозволить бізнесу відстоювати свої права.

• Введено новий термін - «аномально низька ціна закупівлі». Що стосується, якщо ціна найбільш економічно вигідної пропозиції за результатами аукціону менше на 40% і більше від середньоарифметичного значення ціни тендерних пропозицій інших учасників на початковому етапі аукціону та / або менше на 30% і більше від наступної ціни / наведеної ціни тендерної пропозиції за результатами проведеного електронного аукціону, система автоматично позначає ціну учасника як аномально низьку. У такому випадку учасник обов'язково повинен надати обґрунтування своєї ціни, а замовник відхилити пропозицію переможця, якщо таке обгрунтування не зможе підтвердити реальність наданої цінової пропозиції. Деякі учасники спеціально демпінгували на тендерах, щоб перемогти, а потім шляхом підписання додаткових угод підвищували ціну товару.

В результаті Українська система публічних закупівель посіла перше місце у рейтингу прозорості публічних закупівель (Transparent Public Procurement Rating).

6. У вересні 2019 року Верховна Рада України внесла зміни до Конституції України, які скасовують процедурний імунітет народних депутатів. Також був прийнятий ЗУ від 18.12.2019 р. №388-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою приведення у відповідність до Закону України «Про внесення змін до ст. 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України», який набрав чинності  01.01.2020 р. 

Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах за винятком відповідальності за образу чи наклеп. У питанні щодо притягнення народного депутата України до кримінальної відповідальності одним із ключових моментів є погодження процесуальних дій та рішень Генеральним прокурором України. 

7. 16 жовтня 2019 року прийнято закон про реформування суддівського врядування. Новий закон передбачає підпорядкування Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) Вищій раді правосуддя (ВРП), уніфікуючи процедури призначення та звільнення суддів та спрощуючи провадження стосовно кар’єри суддів. Відповідно до закону ВРП призначає членів ВККС (загалом 12) за результатами конкурсу. Конкурсна комісія для відбору членів ВККС включає три члени з Ради суддів і три міжнародних експерти  (за приклад взяли досвід формування Вищого Антикорупційного суду). Крім того, у складі ВРП має бути створений новий орган -  Комісію з питань доброчесності та етики.

Також передбачено скорочення штату Верховного суду України удвічі, а також на третину урізати їм зарплату. 

Але вже на початку грудня 2019 року Венеціанська комісія оприлюднила критичні висновки: реформа загрожує стабільності та незалежності судової системи.  Після цього Конституційний суд Украины 11 березня оприлюднив рішення, в якому визначається, що закон не відповідає Конституції України. 

Все це стало причиною блокування зазначеної реформи: ВККС і ВРП не були реформовані, а через відсутність комісії були зупинені процеси переводу, добору та оцінювання суддів. 

Факт нагальної необхідності реформування судової системи також підтверджує скандал із плівками, які оприлюднило НАБУ щодо суддів окружного адміністративного суду м. Києва, зокрема судді Вовка.

8. У вересні 2019 р. Парламент прийняв закон про реформу прокуратури.

Загалом цей закон передбачає надання Генеральному прокурору широких повноважень, зокрема, стосовно структурних та кадрових питань, а також дисциплінарного провадження. Як повідомляється, закон спрямований на всебічну реформу та скорочення. Більш того, закон передбачає вимогу для Генерального прокурора мати юридичну освіту, якої не було раніше, і вимогу мати досвід роботи в галузі права не менше десяти років, що є також новим. Це позитивні зміни. Також позитивно, що подання про призначення і звільнення Генерального прокурора є предметом попередніх обговорень та схвалення компетентним парламентським комітетом перед затвердженням Парламентом.

Однак, це не стало перепоною для відставки Генерального прокурора Руслана Рябошапки та призначення на його місце Ірини Венедіктової.

Руслан Рябошапка, отримавши досить розширені повноваження, розпочав реформу прокуратури, але не встиг її закінчити.  Вже пройшли атестацію прокурори офісу Генерального прокурора та прокурори регіональних прокуратур. Під час атестації прокурори також проходять перевірку на доброчесність. До цієї перевірки долучена громадськість.

Однак, масові звернення до суду прокурорів, які не пройшли перевірку на доброчесність, та позитивні рішення суду щодо оскарження результатів конкурсу ставлять під сумнів продуктивність цієї реформи. Крім того, виплати встановлених судами  компенсацій звільненим прокурорам призведуть до значного фінансового навантаження на бюджет України, який і так тріщить по швам. А всі досягнення реформи будуть нівельовані, адже більшість із звільнених прокурорів повернуться на свої посади.

9. Першого січня 2020 року набув чинності закон  "Про внесення змін до закону України "Про запобігання корупції" щодо викривачів корупції".  В законі визначається  статус викривачів корупції, їхніх прав і гарантій захисту, забезпечення умов для розкриття інформації про корупцію. Разом з тим ухвалений закон визначає розмір винагороди викривачам корупції. Він має становити 10% від грошового розміру предмета корупційного злочину або розміру завданих державі збитків від злочину. Розмір винагороди встановлюватися після ухвалення обвинувального вироку суду та не може перевищувати трьох тисяч мінімальних заробітних плат, встановлених на час вчинення злочину. 

10. Прийнято закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання і протидії політичній корупції" 

Закон спрощує процедуру подання фінансової звітності політичних партій, передбачену законом "Про політичні партії", замінюючи паперову форму фінансової звітності на електронну. Це дасть змогу зменшити навантаження на представників політпартій, відповідальних за складання й подання фінансової звітності, та підвищить ефективність діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).

Так, згідно із законом, 16 липня 2020 року НАЗК запустило електронну систему звітності. Тепер представники партій мають змогу заповнювати фінансові звіти партій про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру онлайн на сайті НАЗК та подавати їх через електронну систему. 

Таким чином, рік дійсно був продуктивним щодо удосконалення антикорупційного законодавства. І хоча було прийнято багато досить позитивних змін, такі невдачі як реформування судової системи та прокуратури, вносить свій скепсис в оцінюванні роботи чинної влади. 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]