"Підвищимо екологію"
Чому на місцевих виборах політики кинулись захищати природу.
В цікаві часи ми живемо! Ще років 5-10 тому ніхто не міг і подумати, що екологія може стати трендом передвиборчої кампанії. А сьогодні «з усіх прасок» кандидати розповідають нам, як вони захистять, збережуть і навіть «підвищать» (саме це пообіцяла одна з кандидаток в столиці) екологію. Що це – данина моді, запит суспільства чи об’єктивна реальність, яку просто вже не можна ігнорувати?
Думаю, перше, друге і третє. Екологія дійсно стала модною. Я послідовно просуваю ініціативи із захисту навколишнього середовища останні 10 років і починав ще тоді, коли всі про це мовчали. А тепер деякі політики побачили, що на Заході екологія в тренді і вирішили змавпувати. Для них це не є чимось глибоким, продуманим та осмисленим. Просто сліпе копіювання гасел, аби дорватися до влади.
В той же час люди почали серйозніше сприймати екологічні проблеми. Наприклад, раніше до інформації про зміни клімату ставилися в кращому випадку іронічно, а в гіршому – вороже. Тепер наслідки глобальних процесів ми відчуваємо на собі. Повені, піщані бурі, нестача води, масові пожежі, буревії та урагани вже не десь у Флориді чи Каліфорнії, а тут, поруч з нами.
Восени 2019 року центр дослідження суспільної думки Socis з’ясував, що забруднення навколишнього середовища є, на думку українців, першим в рейтингу загроз майбутнім поколінням. Головними екологічними проблемами люди назвали засилля сміття, вирубку лісів, забруднення річок, повітря та ґрунтів. При цьому 73% опитаних були готовими активно включатися до вирішення наболілих екологічних проблем. Більше 89% виявили готовність відмовитись від пластику в побуті, а 32% - сортувати сміття.
Політики тримають ніс по вітру і вони відразу відчули, що на цьому можна зіграти. Саме тому в їхніх програмах, публічних виступах, меседжах та рекламі з’явилося «щось про екологію». Здавалося б це дуже добре, нарешті влада почне перейматися проблемами природного середовища. Але не поспішайте з позитивними висновками.
Краще запитайте себе, чому кандидати, які ще вчора поняття зеленого не мали про екологію, сьогодні стали експертами? І чи виконають вони свої обіцянки, коли прийдуть до влади?
На жаль, у більшості випадків це лише гра на публіку. Щоб бути екологом недостатньо себе так назвати. Потрібне системне мислення та розуміння єдності і взаємозв’язку усіх процесів, що відбуваються в навколишньому середовищі. Потрібне знання глобальних трендів, бо світ сьогодні дуже тісний і те, що відбувається на іншому континенті може напряму впливати на нас з вами. Це стосується не лише економіки чи політики, але й екології. У більшості «кандидатів-екологів» такого розуміння просто не існує.
Тому я скептично налаштований стосовно засилля самопроголошених екоекспертів у виборчих списках партій. Завтра 99% з них забудуть про свою «природозахисну місію» і займатимуться звиклими речами – переділом землі, майна та інших міських ресурсів.
Отже, перед тим як довірити свій голос такому «поборнику екології» дізнайтеся три речі. Перша – чим мала ця людина хоч якийсь стосунок до захисту природи раніше. Друга – чи є у його бекграунді якесь реальне досягнення на цій ниві. Третя – чи пропонує він якісь конкретні екологічні проекти, а не декларативне «підвищення екології». І за результатами цього міні-дослідження приймайте рішення голосувати за нього чи ні.
А поки політики приманюють виборця екологічним пряником, нам – людям, яким дійсно не байдуже майбутнє країни – слід планомірно та системно робити свою роботу. Без гучних гасел, без сподівань на швидкий результат, без зайвого піару, але ефективно та результативно.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1882
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87044
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11237
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9244
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5712
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5407