Енергія без кінця: як Києву переходити на "зелену" енергетику
Одна з причин утворення парникових газів – викопне паливо. Альтернативні джерела енергії можуть стати рятувальними для планети. Як же відновлювальну енергетику можна впровадити у містах?
Нещодавно мій батько, депутат Київради Володимир Яловий, придбав сонячні батареї. Взимку, енергія від них може покривати до 15% потреб батька, а влітку надлишок він планує продавати. Батько зізнався, що я теж сильно вплинув на нього, коли почав займатись проблемами довкілля.
Його рішення наштовхнуло мене подумати над тим, як можна використовувати альтернативні види палива у мегаполісі.
Розповідаю, які бувають види відновлюваної енергії, звідки їх беруть у великих містах та що потрібно Києву.
Сонце, вітер, вода і… сміття
Відновлювані джерела енергії – це ті, які не можуть закінчитись. Наприклад, сонячні промені, сила вітру або води, тепло підземних вод.
Це ті альтернативи, про які ми чуємо найчастіше.
Однак люди винайшли багато способів, як використовувати енергію від власної діяльності. Як, наприклад, отримання біогазу з органічних відходів (решток їжі, опалого листя), отримання енергії від спалювання сміття та використання відпрацьованого тепла від підприємств чи будівель.
Сучасна відновлювана енергетика продовжує розвиватись, з’являються нові види. Зараз розробляються методи, як збирати енергію від блискавок або цукру, та, навіть, як створювати штучні торнадо для отримання електрики.
Чому це наш порятунок
В кінці осені до Києва на наше запрошення приїжджали експерти екологічного руху The Climat Reality Project, який заснував екс-віце-президент США Альберт Гор.
Еколог та експерт зі сталого розвитку Янна Бадет тоді розповіла, що одними з основних причин зміни клімату є використання викопного палива та робота підприємств і АЕС. В результаті згоряння, скажімо, вугілля виділяються так звані парникові гази: вуглекислий газ, окис азоту, метан. Вони утворюють таку собі «ковдру» в атмосфері. Через цей шар газів сонячне проміння, яке відбилось від Землі, не може повернутись назад у космос. Тож залишається нагрівати планету.
Янна наголосила: щоб протидіяти зміні клімату, необхідно відмовитись від викопного палива. Воно, по-перше, може закінчитись, а, по-друге, нагріває Землю. Натомість ми можемо перейти на відновлювані джерела енергії.
За словами експертки, перехід на «альтернативку» поступово дешевшає. Так з 1976 року собівартість сонячної енергії знизилась у 80 разів.
Природна енергія та мегаполіси
Рукотворні «кам’яні джунглі» можуть бути екологічними. Щоб зменшити темпи глобального потепління великі мегаполіси створюють стратегії екологічного розвитку. Багато з них ставлять за мету зупинити викиди парникових газів. Основний шлях – перехід на альтернативні джерела енергії.
У Копенгагені, столиці Данії, активно використовують енергію вітру. «Зелену» електрику постачають із острову Самсьо, на якому вітрова енергетика на 100% забезпечує потреби жителів. Ще одним джерелом енергії у Копенгагені є сміттєспалювальний завод CopenHill. Отримують струм з процесу згоряння відходів.
Ісландія славиться своїми гарячими джерелами. Тому у столиці, місті Рек’явік, геотермальні електростанції виробляють електричну та теплову енергію для 95% будинків. Такий вид енергії задовольняє 90% попиту міста на тепло та чверть попиту на електрику. Крім того, у Рек’явіку застосовують ще й гідроенергетику.
У Брукліні, штат Нью-Йорк, розташований завод, який використовує для енергії стічні води. Очисні споруди фільтрують воду і переробляють рештки на біогаз. Його можна використовувати для котелень чи замість бензину в автомобілях.
Як бачите, у великих містах альтернативна енергетика можлива. Головне питання – яким чином це втілити в Україні, зокрема, у Києві.
«Зелений» Київ
Міста, які впровадили у себе зелену енергетику, не починали «з нуля». В першу чергу, вони готували стратегічні документи у сфері екології. Для цього досліджували потенціал свого міста та найбільш рентабельні способи отримувати «зелену» енергію.
Саме тому ми почали працювати над екологічною стратегією Києва. І, звісно, у ній буде конкретна мета для нашої столиці, яка дозволить впровадити відновлювані джерела енергії.
Поки документу немає і це причина того, що екологію не враховують при плануванні економіки чи ЖКГ міста. Натомість кияни можуть власними силами почати перехід на відновлювану енергетику, адже це економічно вигідно. Наприклад, за допомогою створення ОСББ.
Я вважаю, що це один із шляхів, як Києву переходити на альтернативні види енергії.
Наведу приклад об’єднання співмешканців багатоквартирного будинку «Оберіг на Позняках». Жителі встановили сонячні батареї, вітрові генератори та теплові насоси, які беруть тепло з вентиляційних шахт.
Є багато переваг співпраці в ОСББ. По-перше, їх енергоефективні ініціативи фінансово підтримує держава. По-друге, мешканці самі зацікавлені вкладати кошти, бо потім платитимуть менше за комунальні послуги і зможуть заробляти на продажі «зеленої» енергії.
Насправді, екологічно, не означає дорого. Як я вже говорив, перехід на відновлювану енергію дешевшає, а її продаж навпаки має все більший попит.
Щоб перевести на «альтернативку» хоча б одне місто, необхідно дуже ретельно попрацювати із законодавством у цій сфері, а ще створити стратегії для міст. І робити це якомога швидше, адже зміна клімату не зачекає.
Однак починати можливо з особистих зусиль: утеплити власний будинок і споживати менше електрики, відмовитись від щоденних поїздок на машині. Маленькі, але регулярні кроки, завжди мають великі результати.
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко вчора о 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар вчора о 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус 15.09.2025 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький 15.09.2025 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак 15.09.2025 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус 15.09.2025 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський 15.09.2025 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок 15.09.2025 08:58
- Eнергетичний дарвінізм: юридична стратегія M&A в умовах кризи Ростислав Никітенко 14.09.2025 21:07
- Життя починається за межами зони комфорту: як наважитися на зміни Олександр Скнар 14.09.2025 13:00
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів Арсен Маринушкін 13.09.2025 17:30
- Як готелю вижити без світла і тепла: уроки енергетичної автономії Роман Сидоренко 13.09.2025 13:40
- Правда, Пятачок? Володимир Стус 12.09.2025 20:42
- Зняття Трампом санкцій з авіакомпанії "Белавіа", це черговий крок на зустріч путіну Андріян Фітьо 12.09.2025 17:51
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік Андрій Павловський 12.09.2025 17:12
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік 389
- "М’які" компетентності за жорсткими стандартами: координати довіри в оцінюванні суддів 336
- Дипломатія кадрових помилок 317
- Всередині бульбашки: як соціальні медіа спотворюють політичну реальність 141
- Культура бідкання: як історична травма формує українську економіку 135
-
10 найкращих образів премії "Еммі": Скарлетт Йоганссон, Селена Гомес і Педро Паскаль
Життя 9732
-
Порт індійської Adani не взяв на розвантаження танкер з російською нафтою – Reuters
Бізнес 5930
-
Що таке "медовий бронд" і як Кейт Міддлтон зробила його кольором 2025 року
Життя 4346
-
Мінус 100 мільярдів гривень. Хто заплатить за боргову кризу в енергетиці
Бізнес 4265
-
МВФ запропонував Україні переглянути оподаткування посилок – Гетманцев
Фінанси 3324