Електронний суд запрацює: спроба № 2

З початку 2019 року очікували новин про офіційний і повноцінний запуск електронного суду зокрема і ЄСІТС (Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) взагалі. А тим часом адвокати й судді працюють з пілотною версією електронного суду і освоюють нові технології. За планами, які містилися у прийнятій в 2018 році Концепції побудови ЄСІТС, затвердженій наказом Державної судової адміністрації України від 13.04.2018 р. № 168, забезпечення комплексного функціонування ЄСІТС мало бути здійснене у 2019 році. 

Разом з тим Положення про автоматизовану систему документообігу суду (АСДС), затверджене рішенням Ради суддів України (РСУ) від 26.11.2010 №30 (у редакції рішення РСУ від 12.04.2018 №16), надало можливість до початку функціонування ЄСІТС використовувати в судах в тестовому режимі окремі інструменти електронного правосуддя, серед яких і підсистема «Електронний суд».

Зокрема, у п.2.3 рішення РСУ від 12.04.2018 №16 визначено, що окремі норми положення про АСДС, які в тому числі стосуються використання підсистеми «Електронний суд», набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів та органів системи правосуддя, визначених пілотними згідно з відповідним наказом ДСА України.

Відповідний перелік пілотних судів для можливості тестування підсистеми «Електронний суд» визначено наказом ДСА України від 22.12.2018 №628 (зі змінами й доповненнями). На сьогодні до пілотних віднесено всі місцеві та апеляційні суди, а також Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду. Таким чином, на сьогодні Електронний суд працює в тестовому режимі. 

«Електронний суд» буде новий?

Уже кінець 2019 року, а офіційного оголошення про функціонування ЄСІТС досі немає. Також не затверджено положення про ЄСІТС. 

Проте минулого тижня вийшла нова редакція Концепції побудови ЄСІТС, яку затвердили наказом Державної судової адміністрації України від 07.11.2019 № 1096. 

В цьому документі визначено нові строки створення та запуску ЄСІТС та Електронного суду та нові підходи до побудови ахітектури ЄСІТС.

Зокрема в рамках загального впровадження системи передбачено наступні етапи:

Етап 1 ( ІV квартал 2019 року – I квартал 2020 року):

1. Проектування ЄСІТС.

1.1. Розробка техніко-економічного обґрунтування побудови ЄСІТС. Визначення системної архітектури, вибір технологій проектування та розробки, побудови апаратно-програмних компонент ЄСІТС. Визначення переліку та придбання необхідного обладнання, апаратних засобів та програмного забезпечення для функціонування ЄСІТС.

1.2.Внесення змін до технічного завдання на побудову ЄСІТС (загальнотехнічне рішення).

1.3.Розробка часткових технічних завдань на побудову підсистем та модулів ЄСІТС.

Етап 2 (І-II квартали 2020 року):

2.1. Побудова загальносистемних компонентів:

- Центральне інформаційне сховище.
- Система управління та обміну документами.

- Підсистема управління доступом та інформаційною безпекою.

2.2. Розробка макетів основних підсистем та модулів:

- Єдиний державний реєстр судових рішень.

- Єдиний державний реєстр виконавчих документів.

- Електронний кабінет (веб-сервіс у відкритому та захищеному середовищах).

- Електронний суд.

- Веб-портал судової влади.

- Контакт-центр органів судової влади.

Етап 3 (III квартал 2020 року - IV квартал 2021 року):

1. Розробка пілотних проектів та макетів основних підсистем Центральної системи ЄСІТС.

2. Розробка пілотних проектів та макетів основних модулів систем автоматизації діяльності органів та установ системи правосуддя.

3. Запуск пілотних проектів ЄСІТС в дослідну експлуатацію у визначених судах, органах та установах системи правосуддя.

Етап 4 (2021-2023 роки):

1. Впровадження систем автоматизації діяльності судів, органів та установ системи правосуддя.

2. Розробка та впровадження підсистеми "Електронний архів".

3. Впровадження підсистеми "Автоматизована взаємодія з іншими автоматизованими системами".

4. Створення комплексної системи захисту інформації та отримання атестату відповідності.

5. Забезпечення комплексного функціонування ЄСІТС та впровадження регламентів технічної підтримки та супроводження в рамках контакт-центру ЄСІТС (служба сервіс-деск) та комплексної підсистеми оперативного моніторингу, контролю доступності та керування конфігураціями.

Концепція ЄСІТС передбачає «можливість подальшої технологічної еволюції та нарощування її функціонального набору у відповідності із досягненнями науково-технічного прогресу, змінами законодавства та актуальними вимогами суспільства».

Чого очікувати?

З інформації, яка міститься в оновленій Концепції можна зробити висновок, що повноцінний запуск ЄСІТС та «Електронного суду» відбудеться не раніше 2023 року. А роботи над їх створенням починаються заново. Напевно стан IT рішення, яке будо створено за 2018-2019 роки не задовольнив ДСА України. Та й користувачі тестової версії «Електронного суду» зазначали про її численні недоліки. 

В цій ситуації можна знайти і позитивний момент: на сьогодні в тестовому режимі адвокати, юристи, судді працюють в існуючому «Електронному суді» і це дає можливість звикнути до роботи з новими технологіями, відчути їх переваги... З іншого боку недотримання строків створення ЄСІТС та «Електронного суду», передбачених в першій редакції Концепції, призвели до непорозумінь щодо прийняття документів судами в електронному вигляді. Здавалося б «Електронний суд» в тестовому режимі працює, але в перехідних положеннях процесуальних кодексів зазначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. І судді користуються цими нормами, оскільки вони передбачені в законі, в результаті - відмовляються приймати документи в електронному вигляді. З іншої сторони - Рада Судддів України у своєму рішенні рекомендує судам приймати до розгляду документи, отримані з використанням підсистеми «Електронний суд». Проте деякі судді зазначають, що під кожним судовим рішенням стоїть підпис судді, а суддя керується вимогами закону. Рішення ради суддів України мають рекомендаційний характер, а тому судді можуть їх не виконувати. 

В результаті, маємо досить неоднозначну ситуацію. Вирішити її можуть зміни до процесуальних кодексів.