Українці демонструють свої таланти, наполегливість та креативні ідеї частіше закордоном

Влітку цього року українська школярка із Нової Каховки Вікторія Панченко запропонувала нові методи очистки річок. За що на Всесвітній Олімпіаді геніїв в США талановита дівчина отримала бронзову медаль та грант у розмірі $15 000 на навчання у Державному університеті Нью-Йорка в місті Освіґо. Дівчина вирішила продовжити своє навчання в українському виші, але це скоріше виключення, аніж правило. Здебільшого українці обирають чужі країни для навчання та подальшого розвитку. Тому основним завданням влади, як місцевої, так і державної, має бути підтримка та допомога молодим талантам, аби зупинити міграцію "мізків" з України.

Прикладів успішних українських проєктів безліч. Зі «свіжих» прикладів - український стартап Hushme. Восени минулого року проєкт зібрав на японському майданчику для краудфандингу Kampfire один мільйон єн, що дорівнює близько 9 тисячам доларів. Перед цим створена нашими розробниками гарнітура Hushme, яка робить розмови по телефону нечутними для оточуючих, назбирала понад $70 тисяч на сайті фінансування творчих проектів Kickstarter. Про цей винахід українців писали безліч впливових видань у світі. Зокрема, TIME, Daily Mail, The Telegraph, BBC. А розробникам українського стартапу Ugears, який став відомим завдяки дерев'яним конструкторам, лише за 4 години вдалося зібрати на платформі $20 000. Загалом на різні проекти команда Ugears зібрала вже більше $275 000!

Південь України також відзначився. Одеська команда зібрала на Kickstarter $9 000 на виробництво оригінальних настільних органайзерів Hero Organizer. Це такі кольорові вази, виготовлені у формі фігурок легендарних особистостей та зроблені вручну з еко-гіпсу і нетоксичних фарб. А харків’янин Роман Ландик зібрав понад $185 000 для виробництва навушників Verum, розроблених на основі технологій, які раніше не були представлені на масовому ринку.

Прикладів можна наводити безліч. Українців, з їх креативними ідеями та підходами, надзвичайно багато. Особливо в останні 10 років українські розробки викликають підвищений інтерес закордоном та залучають там великі кошти на реалізацію своїх ідей. Найбільше інвестицій зібрали Petcube, що створили ґаджет для дистанційного спостереження за домашніми тваринами - сума інвестиції на реалізацію склали понад $250 тисяч; Lametric з їх універсальним годинником, що окрім часу демонструє іншу корисну інформацію з Інтернету (зібрано майже $260 тисяч); спалах для смартфонів від iBlazr, на який люди пожертвували майже $60 тисяч; «розумний» браслет, що відстежує фізичний стан людини від FORCEemotion; система пошуку загублених речей від GearEye та десятки та сотні інших. Українці мають чим здивувати світ.

Лише невелику частину ідей наших співвітчизників вдається втілювати безпосередньо в країні. Дуже часто, навіть погоджуючись вкласти кошти в український стартап, інвестори ставлять умову щодо розташування виробництва поза українськими теренами. Так було у авторів проєкту CallPage, які залучили $4,5 мільйонів на реалізацію та переїхали жити та працювати до сусідньої Польщі. На жаль, і десятки інших наших успішних «стартаперів» також поїхали працювати за межі України.

У чому ж проблема? Чому талановиті українці не бачать можливості розвитку на Батьківщині та шукають можливості для реалізації своїх ідей закордоном? Якусь одну причину назвати не можна. Проблема комплексна та вимагає вирішення на багатьох рівнях – починаючи від освіти та закінчуючи недосконалим законодавством, що нерідко заважає навіть розпочати власну справу.

В Україні майже відсутня навіть базова економічна освіта, окрім поодиноких винятків. Хоча фінансову грамотність необхідно впроваджувати ще в школах, незалежно від того, підуть її випускники в бізнес чи ні. Фінансову грамотність ми маємо інтегрувати в загальний навчальний процес для розуміння того, як потрібно поводитися з грошима, сформувати у населення навички розумного споживання та розуміння економічних процесів, зисків та можливих ризиків.

Ще одним фактором, що стримує вітчизняних геніїв розвивати свої таланти в Україні, є недосконале законодавство та відсутність достатньої підтримки з боку держави та місцевої влади. Нещодавно Верховна Рада України ухвалила нову «податкову реформу» - законопроект 5600, який передбачає кілька десятків податкових новацій, що почнуть діяти вже з 1 січня 2022 року. Низку податкових новацій багато підприємців назвали такими, що посилюють податковий тиск на бізнес. Хоча мова тут іде більше про великий бізнес. Хоча торкнуться зміни і малого бізнесу, зокрема тих, хто працює в сільському господарстві. Підприємці побоюються, що деякі ноу-хау призведуть до зростання безробіття у сільській місцевості і, знову ж таки, відтоку робочої сили закордон.

На противагу українському податковому законодавству маємо досвід іноземний, де існує ряд пільг та податкових «бонусів» для розвитку та підтримки малого та середнього бізнесу. У системі заходів регулювання підприємницької діяльності податкове стимулювання має виняткове значення. Світовий досвід свідчить, що практично в усіх розвинутих країнах держава бере активну участь у формуванні та розвитку підприємницької діяльності. Малий бізнес потребує такої підтримки та одержує її завдяки державним програмам підтримки підприємництва. Одні країни з розвинутою ринковою економікою мають розгалужену та чітко усталену систему державної підтримки бізнесу (Сполучені Штати Америки, Японія, Німеччина, Франція), а в інших подібна система знаходиться у стадії становлення чи розвитку.

Це і спрощена система обліку та звітності, зниження ставок прибуткового податку, звільнення від сплати податку на додану вартість та застосування диференційованих ставок, стимулювання інвестицій у капітальні активи, стимулювання витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи. У напрямку розвитку стартапів особливе місце займає надання податкових канікул новоствореним підприємствам. До прикладу, в Йорданії податкові канікули надаються новоствореним підприємствам на строк до 6 років. А в Індонезії ті нові підприємства, що створюються у пріоритетних галузях економіки країни, можуть не сплачувати податки від 2 до 6 років.

В Україні переважають фіскальна та контролююча функції податкової системи. Проблема діючої системи оподаткування України полягає у тому, що наявний великий податковий тиск на платників податків, у тому числі і підприємців, що особливо актуально для малих підприємств. Стимулювання ж розвитку економіки у цілому і підприємницької діяльності зокрема не надто поширено. Хоча повинно було б знаходите своє першочергове відображення у сфері податкової політики, тому як підприємці є одними з основних ланок доходів бюджету – як місцевого, так і державного. Податки важливі та без них неможливе функціонування держави як такої. Але деякі прогалини в роботі податкової системи потребують корегування. Завдання ж і місцевої влади, і влади на державному рівні має бути створення максимально сприятливих умов для започаткування та розвитку власної справи, підтримка молодих та талановитих співвітчизників, всілякого сприяння в реалізації їх ідей та планів. Наша земля дійсно багата на розумну, креативну молодь. Головне не втратити її та допомогти реалізувати себе та свій потенціал на батьківщині.