МВФ зменшив прогнози економічного росту в Європі: наслідки війни в Україні

Міжнародний валютний фонд попереджає нас про «серйозні економічні наслідки для Європи» через війну в Україні.

Європейський Союз – міцний притулок чи випалене поле?

Гуманітарна катастрофа в Україні відчувається і в Європі. Близько 5 мільйонів переміщених осіб уже втекли від бойових дій, що стало наймасовішою подією на континенті з часів Другої світової війни. І ще мільйони стали внутрішньо переміщеними особами. Найбільша кількість людей перетнула кордони з Польщею, Румунією, Угорщиною та Молдовою. 

Європейський союз швидко прийняв тих, хто був переміщений внаслідок російського вторгнення. На щастя, ЄС надав переміщеним особам дозвіл на проживання та роботу та отримання соціальної допомоги протягом як мінімум року. 

Проте війна в Україні стала серйозною перешкодою для відновлення Європи після пандемії. Різкі стрибки цін на енергоносії та харчові продукти зараз сильно зменшують ринкові обороти, а економічна невизначеність стримує інвестиції. 

Війна як лакмусовий папірець для майбутніх змін

Зараз війна для людей – це можливість нагадати, що Європа має і може зробити більше для майбутнього розвитку та безпеки. Підвищення енергетичної безпеки завдяки розширенню відновлюваних джерел може бути першим кроком до мети. 

Війна - це шок, який знижує обсяг виробництва та підвищує ціни. На жаль, МВФ прогнозує, що інфляція збільшиться до 5,5 відсотків у країнах із розвиненою економікою та до 9,3 відсотка у країнах Європи з менш розвиненим ринком. Винятки в цьому прогнозі – Україна, Росія та Туреччина. 

Економічна криза

Наразі мета фінансової політики — це стримування інфляції. Більшість тиску на ціни зумовлена ​​силами, непідконтрольними центральним банкам. Наприклад, потрясіння на ринках енергоносіїв та продовольства, збої у ланцюжках постачання – це те, над чим треба працювати. 

Там, де це можливо, урядам слід взаємодіяти із соціальними партнерами, щоб не допустити стрибків цін по відношенню до заробітної плати. 

Бюджетний тиск буде гострішим у деяких країнах, які відкривають свої кордони для переміщених осіб. Наприклад, у Польщі, де перебувають майже 3 мільйони осіб, або в Молдові, де кількість переміщених осіб дуже велика в порівнянні з населенням. Це підкреслює необхідність справедливого розподілу витрат на гуманітарну допомогу між членами ЄС. 

Ціна післявоєнного відновлення

Завдання Європи полягатиме в тому, щоб відновити економічно сильну Україну, яка заохочує повернення переміщених осіб. Відновлення зруйнованої інфраструктури вимагатиме великого фінансування. Здійснення реформ щодо зміцнення інститутів та державної політики дозволить максимізувати зростання дивідендів від реконструкції. 

Це займе час, і деякі з тих, хто втік, швидше за все, залишаться на якийсь час у країнах, що приймають. Інтеграція переміщених осіб, переважно жінок і дітей, у робочі місця та школи матиме вирішальне значення. Цілеспрямована політика на ринку праці, наприклад, тимчасові субсидії на заробітну плату для стимулювання найму, може покращити ситуацію. 

Наразі головним завданням усіх європейських держав, звісно після допомоги Україні у стримуванні агресора, є стримування інфляції. Тому для запобігання значного економічного падіння багатьом країнам доведеться приймати дещо невигідні економічні реформи. Однак це саме той трамплін, від якого можна відштовхнутися та стрибнути до високих економічних показників із часом.