Обрання керівництва АРМА: початок. На що вже приречений конкурс?

5 жовтня відбулося перше засідання комісії АРМА. Відтоді комісія систематично збиралася кожного тижня. Та от наскільки ефективними були ці засідання та й сама конкурсна комісія? Спробуємо розібратися.

Ряд конкурсів на зайняття державних топ-посад, особливо коли йдеться про так звані антикорупційні органи, встановив певні стандарти для роботи комісій. Серед ключових критеріїв — відкритість та прозорість роботи конкурсної комісії та забезпечення рівного ставлення до кандидатів. Наприклад, при обранні суддів ВАКС або при відборі Голови НАЗК такі стандарти були яскраво продемонстровані.

Однак останнім часом часто спостерігаємо, як аналогічні комісії з відбору керівників органів демонструють лише здатність малоефективно витрачати кошти платників податків та час учасників.   

На жаль, саме відсутність зрозумілих і чітких критеріїв проведення конкурсу та непрозора робота комісії створюють умови для ”домовленостей” між своїми та просування потрібного кандидата під час виборів на надважливі посади в державі. Формальне дотримання мінімальних правил нівелює саму суть конкурсів, а доброчесні та гідні кандидати практично не мають шансів на перемогу.

З грудня 2019 року Агентство з розшуку та менеджменту активів живе без постійного керівника, а процес початку відбору очільника був без причин затягнутий. Здається, два роки цілком достатньо, аби підготуватися до проведення та старту конкурсу?

Як бачимо, 2 жовтня конкурсна комісія розпочала прийом документів від кандидатів. А от інформацію для потенційних кандидатів про етапи конкурсу, його правила  проведення, методологію оцінювання розмістити на сайті Кабміну комісія “забула”.

Це може суттєво вплинути на кількість учасників, адже потенційні кандидати не знатимуть правил, за якими відбуватиметься відбір. Та і прозорості конкурсному відбору відсутність у публічному доступі таких документів не надає. Ба більше — гідний та доброчесний професіонал з управлінським та міжнародним досвідом в юридичній сфері зазвичай хоче зрозуміти хоча б критерії відбору та оцінювання перед витрачанням часу на збір не маленького стосу документів на участь у конкурсі.

Необхідно також звернути увагу, що комісія із відбору голови АРМА замість доброчесності буде досліджувати питання моральних та ділових якостей. Дослідження доброчесності є комплексним: це  і питання походження статків, і способу життя, і професійної етики. Заміна цього критерію на дослідження моральних та ділових якостей дає можливості уникнути повноцінної всесторонньої оцінки критерію та створить умови для протягування досить “сумнівних” кадрів.

Саме це яскраво продемонстрував нещодавній конкурс на очільника БЕБ. Чого тільки вартий ексрегіонал, що голосував за антиукраїнський Закон “Ківалова-Колесніченка” у фіналі конкурсу, якого голова комісії називав сильним кандидатом.

На своїх засіданнях члени комісії з обрання керівника АРМА говорили про меритократію, про найгідніших кандидатів і ще купу правильних та гарних речей. На справах же ми бачимо відсутність прозорості, небажання залучення гідних кандидатів, незацікавленість у доброчесності майбутнього очільника АРМА.

Варто нагадати, що саме ця державна інституція не тільки має надважливу сервісну роль у системі антикорупційних органів, а й є результатом виконання Україною міжнародних зобов’язань. І не дуже добре, що центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, інституція, яка опікується рядом дуже “гучних” і соціально важливих арештованих активів, нарешті починає довгоочікуваний відбір очільника у такий спосіб.