Рецепт "Le Macron": напівфабрикат європейської політичної взаємодії
Чому запропонований формат лише нашкодить, і як Україні все ж потрапити до внутрішньої кухні ЄС?
Уявімо ситуацію: ви роками відкладали гроші, щоб сходити в дорогий ресторан, так само довго чекали, доки вам забронюють столик, але замість омріяної страви від шефа, вам приносять локшину швидкого приготування і рахунок з великою кількістю нулів. Чи оберете ви цей заклад ще раз?
Нещодавно Емануель Макрон окреслив нову ініціативу для європейського партнерства. Втім, як виявилося, французький президент лише подав під новим соусом запліснявілі ідеї Шарля де Голля (Європа від Атлантики й до Уралу), Лео Тіндеманса (Європа різних швидкостей) та Франсуа Міттерана (Європейський клуб). Окрім того, що “структурування континенту в європейську політичну спільноту” зумовлює низку запитань щодо доцільності та ефективності, подібна співпраця може бути загрозою для України.
По-перше, разом з іншими пропозиціями Макрона (зокрема, щодо внесення змін до основоположних договорів ЄС) така ініціатива розпорошує політичну волю всередині об’єднання та переносить фокус від нагальних геполітичних викликів, зумовлених російською агресією, до питань реформування блоку, які можуть бути вирішені згодом.
По-друге, французький президент неодноразово прагнув “зберегти обличчя Путіну”, а до повномасштабного вторгнення наполягав на тому, що РФ - невід’ємний елемент європейської цивілізації. Відтак, потенційно нова європейська спільнота може бути використана для “відлиги” у відносинах з агресоркою відразу після виведення з території України її військ. Заручившись підтримкою старих прихильників (Угорщини, Словаччини, Чорногорії та Сербії, які, безумовно, долучаться до нового формату взаємодії), РФ спробує просувати на такому майданчику поступове скасування санкцій, торговельних обмежень, існуючих заборон на співпрацю, зменшення тягаря репарацій тощо. Як демонструє історія, пієтет і залучення Німеччини до міжнародних конференцій у міжвоєнний період сприяли новій світовій війні.
Врешті, такий підхід призведе до того, що Україна, справді, “десятиліттями” чекатиме повноцінного членства в ЄС. І, ймовірно, як і Молдова, Грузія та Західні Балкани почне шукати альтернативу деінде.
Заповнивши та передавши обидві частини опитувальника, Україна очікує рішення Європейської комісії щодо надання статусу кандидата вже в червні. При цьому міністром закордонних справ Д. Кулебою було анонсовано: наміру проковтнути аби-що замість членства Україна не має. Навряд чи, такий напівфабрикат смакуватиме й Туреччині, яка визнана кандидатом на членство з 1999 року. До того ж, Великобританія також заявила, що не повертатиметься в орбіту ЄС за вказівкою “шефа” Макрона.
Версальська декларація, ухвалена Європейським парламентом 10-11 березня 2022 року, стала історичним знаком підтримки України у збройному конфлікті, зумовленому російською агресією. Однак, простих декларацій, очевидно, більше недостатньо. Відтак, ЄС та Україні неминуче доведеться шукати компромісне рішення, відповідне конкретним обставинам, які на сьогодні існують лише навколо нашої держави. Це дозволить зняти будь-які запитання щодо використання (чи то пак паразитування на) “українського сценарію” приєднання до ЄС іншими країнами, зокрема Молдовою, Грузією та Західними Балканами.
У даному контексті слід підкреслити, що між Україною та ЄС вже сьогодні існують особливі правові відносини: у поєднанні з безпрецедентним пакетом санкцій та допомоги мова йде про Угоду про асоціацію, саме на основі якої доцільно запроваджувати нові ініціативи. Наприклад “План Маршалла” для відбудови України, поглиблені форми галузевої інтеграції, зокрема, подвійний зелений і цифровий переходи, активізацію співпраці з людського виміру, в тому числі що стосується українських переселенців, сприяння ЄС розслідуванню міжнародних злочинів РФ в Україні та притягнення винних осіб до відповідальності тощо. Надання Угоді більш амбітного характеру разом з відсутністю конкретних строків вступу можуть стати саме тим рецептом, який, врешті, задовольнить обидві сторони та пришвидшить повноцінне членство України в блоці на рівних умовах.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1882
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87040
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11226
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9240
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5708
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5386