Законопроект 7689: дерегуляція бізнесу чи свавілля і корупційна складова?

У березні поточного року за дорученням Президента України Володимира Зеленського український уряд починав проводити податкову реформу та впроваджувати комплекс заходів щодо максимальної дерегуляції бізнесу. Без сумнівів, це дуже важливий крок, спрямований на стимулювання роботи бізнесу як у воєнний час, так і післявоєнний.

Але треба чітко розуміти, що дерегуляція передбачає скасування надмірних регуляторних обмежень та неефективних процедур контролю, скасування надлишкового ліцензування, застарілих систем сертифікації тощо. Але мова має йти саме про неефективні методи контролю.

Останнім часом громадськість стала висловлювати значну стурбованість законопроектом 7689, що має досить узагальнену назву «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)» і який було розроблено та запропоновано Кабінетом Міністрів України. Наша задача, як народних депутатів України, при аналізі і підготовці до розгляду кожного законопроекту не лише проаналізувати відповідність законопроекта євроінтеграційному курсу України, стратегічному плануванню розвитку держави, але й забезпечити баланс захисту інтересів українського народу, бізнесу та держави.

Оцінюючи непоодинокі занепокоєння громадськості щодо законопроекту 7689, я думаю, що варто більш детальніше розібрати кілька його складових. Крім цього, варто сказати, шо мій парламентський досвід каже, що коли в один законопроект намагаються включити низку рішень, які жодного відношення не мають один до одного, часто, це свідчить про те, що за мішурою таких змін намагаються заховати щось таке, що б не змогли провести окремим законопроектом. Я не буду стверджувати, що законопроект 7698 відноситься до такого випадку, пропоную просто подивитися, що пропонують автори законопроекту.

Першими почали бити на сполох зоо-захисники, адже законопроектом передбачено зняття значної кількості обмежень, пов’язаних з тваринами.

Так, наприклад, законопроектом передбачено право займатися розведенням у напіввільних умовах чи в неволі видів тварин, що занесені до Червоної книги України, утримання диких тварин у неволі та переселення тварин у нові місця перебування. Враховуючи те, що цим же документом передбачено дозвіл на вивезення таких тварин за межі України, то не треба бути профільним експертом, щоб побачити ризики створення ринку контрабанди Червонокнижних тварин.

В пояснювальній записці до законопроекта вказано, що «громадська антикорупційна експертизи проекту Закону України не проводились». І мені здається, що це вони даремно. Адже ось таких «тонких місць» в документі є багато.

Йдемо далі. В межах дерегуляції бізнесу пропонується надати дозвіл на проведення заходів із залученням тварин. І тут мова йде не лише про повернення практики використання тварин, наприклад, у циркових виставах. Хоча і це ганебне явище, від якого відмовився вже весь цивілізований світ. Пам’ятаєте дику моду тримати ведмедя на ланцюгу на території якогось другосортного, але пафосного ресторану? Чи вольєр з хижими кішками? В Україні все це вже було і ми цього нарешті позбавилися. Навіщо це знову? Тим більше, під егідою дерегуляції. Невже в КМУ вважають, що бізнесу зараз потрібні саме такі речі? Я вже не кажу про те, що з початком повномасштабного вторгнення російської армії в Україну багато тварин залишилися напризволяще, адже їх власники просто покинули їх. Хтось зможе гарантувати, що подібних історій не буде знову? Навіть без війни. Що буде робити власник чергового ресторану з ведмедем, коли зрозуміє, що на дворі вже не 1993 рік і адекватні люди не бажають відвідувати подібні «тематичні» заклади? Віддасть ведмедя друзям чи виставить на сайті безкоштовних оголошень? А законопроект знімає з нього будь-яку відповідальність.

Але й це ще далеко не все. Законопроектом передбачено значні послаблення контролю у сфері мисливства. Також пропонується значно розширити можливості проведення наукових експериментів над тваринами, при цьому не передбачено ніяких інструментів контролю щодо жорстокого поводження з такими тваринами тощо.

Враховуючи все вищезазначене, може скластися враження, що це який вузькопрофільний законопроект, який має дерегулювати питання, пов’язані виключно з тваринним світом, але ні. В цьому є ще один цікавий аспект. Законопроектом передбачені зміни в закон «Про охорону атмосферного повітря». Буквально єдиним реченням пропонується дещо досить дивне.

А саме виключити з закону частину про те, що «діяльність, спрямована на штучні зміни стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях, може провадитися суб’єктами господарювання тільки за дозволами, виданими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища». Тобто такі підприємства, на думку авторів законопроекту, взагалі тепер не повинні звітувати про свій вплив на повітря, а держава не має контролювати їх у питаннях нанесення шкоди навколишньому середовищу.

Я, звичайно, впевнена, що ціла низка подібних підприємств будуть щиро вдячні Кабміну за таку «дерегуляцію», адже їм не доведеться витрачати кошти на модернізацію власних потужностей, на еко-захист, еко-модернізацію, вводити «зелені» програми та виплачувати великі штрафі за забруднення повітря. Але ж мені здається, що це не та дерегуляція, яку мав на увазі Президент. І це не те, що сьогодні потрібно українському бізнесу. І звісно це не те, чого чекають від влади українці.

Резюмуючи все віще написане, у даному законопроекті я бачу:

- Ризики порушення міжнародних зобов’язань України у сфері охорони здоров’я та контролю за станом атмосферного повітря.

- Порушення засад Конституції України щодо захисту життя і здоров’я людини

- Ризик значного погіршення стану атмосферного повітря внаслідок відсутності контролю за окремими типами підприємств

- Ризики створення в України контрабандного ринку диких тварин, в тому числі “червонокнижних” видів. 

Я, як заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, проконтролюю, щоб Комітет приділив цьому законопроекту значну увагу. Також я закликаю колег з інших комітетів звернути увагу на цю законотворчу пропозицію. Окремо прошу ЗМІ та громадськість (особливо зоо-захисників та громадський антикорупційних сектор) зі свого боку також прискіпливо слідкувати за долею цього законопроекту.

Запрошую представників громадськості долучитися до обговорення вказаного законопроекту та надати свої пропозиції.