Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.

Після відомих антиукраїнських заявах відомого російського співака та актора, прізвище Боярський сприймається упереджено. І недаремно. Принаймні щодо судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.

Після відомих антиукраїнських заявах відомого російського співака та актора, прізвище Боярський сприймається упереджено. І недаремно. Принаймні щодо судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.

Фахівців із земельного права наведена нижче ухвала майже не здивує - схема давно відома. Єдине що має викликати щирий подив - це дата ухвали. Схоже час на Одещині загальмував років на 8 мінімум.

Для нефахівців поясню. Пошук варіантів обійти мораторій на відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв) давно крутиться навколо можливих судових рішень. Від початку схема виглядала просто. Покупець (той, хто хоче придбати підмораторну землю) надає (як правило лише на папері) позику продавцеві (тому, хто хоче продати належну йому ділянку чи пай). Останній позику не повертає (і не збирався повертати, про що сторони заздалегідь домовилися усно). Після чого кредитор звертається до суду і оскільки грошей у боржника нема (чи нібито нема), просить звернути стягнення на земельну ділянку чи пай. Ідея не спрацювала, адже звернення стягнення на майно передбачає його продаж з публічних торгів, що не влаштовує покупця.

Спроба вдосконалити схему через іпотеку земельної ділянки також не мала успіху. Дійсно, Закон України "Про іпотеку" дозволяє передачу предмету іпотеку у власність іпотекодержателя за договором про задоволення вимог останнього. Але стаття 133 Земельного кодексу каже, що заставодержателем земель сільськогосподарського призначення можуть бути лише банки, до яких наш покупець звісно не відноситься.

А ось наступне вдосконалення схеми мало практичну реалізацію. Суть його проста: звернення до суду необхідне, а рішення суду - ні. Просто після початку розгляду справи сторонам достатньо заявити про врегулювання спору миром, і надати суду мирову угоду, яка передбачає перехід права власності на земельну ділянку до нашого покупця. І якщо суд затвердить цю угоду своєю ухвалою, це стане підставою для переоформлення прав на земельну ділянку.

Чудова схема! АЄОА (с) Майкл Щур, тобто Але Є Одне Але. Підпунктом "б" мораторного пункту 15 Перехідних положень Земельного кодексу України заборонені "купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок...". І укладення описаної мирової угоди як раз і є іншим способом відчуження.  Саме розуміння цієї істини свого часу поставило хрест на описані схемі. Тільки, як виявилося, не на Одещині.

Чому все ж таки подібна ухала побачила світ вже у 2016-му? Маю дві версії. Перша - відсутність у судді Боярського необхідного для цієї посади фаху (саме фаху, а не диплому і не стажу) в галузі права. Друга (як на мене більш вірогідна) - банальна корупція (на рівні передбачених кримінальним кодексом отримання неправомірної вигоди і винесення заздалегідь неправосудного рішення). Хтось підкаже третю?

А на що розраховували сторони процесу (в першу чергу покупець)? Скоріше за все на "тихе" рішення, яке ніхто не помітить і ніхто не оскаржить. Але при цьому забули про існування ЄДРСР. До речі, цього разу в реєстрі (скоріше на стадії внесення в реєстр) відбувся якийсь збій. Там, де прізвища громадян традиційно замінюються на нейтральне "Особа_N", в даній ухвалі залишилися і Лафазан, і Лакарен. Звісно, я допускаю, що це можуть бути і не прізвища, а якісь нові юридичні терміни. Тоді моє припущення щодо професійного рівня судді Боярського вочевидь є хибним.


http://reyestr.court.gov.ua/Review/56900231

Категорія справи 

Начало формы

№495/1163/16-ц

Конец формы

Цивільні справи; Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.

Дата набрання законної сили:  29.03.2016


Справа № 495/1163/16-ц

УХВАЛА

Про закриття провадження у справі у звязку

з визнанням мирової угоди

21.03.2016                                            м. Білгород - Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого одноособово судді Боярського О.О.,

при секретарі Рачицькій І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про повернення коштів за договором позики від 01.12.2014 року, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

18.03.2016 року сторони надали до суду укладену та підписану мирову угоду з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок, а також письмову заяву з проханням затвердити умови мирової угоди у їх відсутність, провадження у справі закрити, наслідки, передбачені ч.3  ст.206 ЦПК України  їм відомі.

Відповідно до мирової угоди сторони домовились про наступне:

1.Лафазан ОСОБА_3 визнає борг за договором позики (розписки) від 01.12.2014 перед ОСОБА_1.

2.Лафазан ОСОБА_3 в рахунок погашення боргу за договором позики (розписки) передає ОСОБА_1 земельну частку (пай) розміром 5,2 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебуває у колективній власності КСГП ім. Леніна, село Шабо, Білгород-Дністровського району, Одеської області та належить ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0138272, виданого Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області 20.08.1996 року за №435/96, зареєстрованого 20 серпня 1996 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №272.

3.Лафазан ОСОБА_3, погоджується на визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну частку (пай) розміром 5,2 умовних кадастрових гектарів, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебуває у колективній власності КСГП ім. Леніна, село Шабо, Білгород-Дністровського району, Одеської області.

4.Лакарен ОСОБА_4 зобов'язується не висувати будь-яких претензій до договору позики (розписки) від 01.12.2014 року до ОСОБА_2.

5.Сторони прийшли до взаємної згоди, яка повністю збігається з їх волевиявленням, що результатом мирової угоди є:

5.1.Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай) розміром 5,2 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебуває у колективній власності КСГП ім. Леніна, село Шабо, Білгород-Дністровського району, Одеської області.

5.2.Зобов'язання сторін за договором позики (розписки) від 01.12.2014 року вважаються виконаними.

5.3.Сторони зобов'язуються не висувати у майбутньому претензії один до одного, предметом яких є умови договору позики (розписки) від 01.12.2014 року.

6.Сторони даної мирової угоди не можуть в односторонньому порядку відмовитися від її виконання.

Мирова угода відповідає чинному законодавству, не ущемляє права сторін, відповідає встановленим у справі фактичним обставинам.

Умови мирової угоди відповідають дійсній волі сторін, угода укладена сторонами з метою врегулювання спору, ґрунтується на взаємних поступках та стосується лише прав і обовязків сторін та предмету спору.

Відповідно до ч. 1  ст. 175 ЦПК України  мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову.

При визнанні мирової угоди судом враховано, що сторонами обрано спосіб вирішення їх спору, що ґрунтується на взаємних поступках сторін, сторонами вжито всіх необхідних заходів для подолання спору, що існував між сторонами.

Відповідно до п. 4 статті 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом.

Згідно із ч. 3  ст. 206 ЦПК України  у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

На підставі викладеного, керуючись ст. 175 , п.4 ч.1 ст. 205 , ч.3 ст. 206 Цивільного процесуального кодексу України , суд

У Х В А Л И В:

Затвердити умови мирової угоди, укладеної 18.03.2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, визнавши наступні її умови:

1.Лафазан ОСОБА_3 визнає борг за договором позики (розписки) від 01.12.2014 перед ОСОБА_1.

2.Лафазан ОСОБА_3 в рахунок погашення боргу за договором позики (розписки) передає ОСОБА_1 земельну частку (пай) розміром 5,2 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебуває у колективній власності КСГП ім. Леніна, село Шабо, Білгород-Дністровського району, Одеської області та належить ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0138272, виданого Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області 20.08.1996 року за №435/96, зареєстрованого 20 серпня 1996 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №272.

3.Лафазан ОСОБА_3, погоджується на визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну частку (пай) розміром 5,2 умовних кадастрових гектарів, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебуває у колективній власності КСГП ім. Леніна, село Шабо, Білгород-Дністровського району, Одеської області.

4.Лакарен ОСОБА_4 зобов'язується не висувати будь-яких претензій до договору позики (розписки) від 01.12.2014 року до ОСОБА_2.

5.Сторони прийшли до взаємної згоди, яка повністю збігається з їх волевиявленням, що результатом мирової угоди є:

5.1.Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай) розміром 5,2 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебуває у колективній власності КСГП ім. Леніна, село Шабо, Білгород-Дністровського району, Одеської області.

5.2.Зобов'язання сторін за договором позики (розписки) від 01.12.2014 року вважаються виконаними.

5.3.Сторони зобов'язуються не висувати у майбутньому претензії один до одного, предметом яких є умови договору позики (розписки) від 01.12.2014 року.

6.Сторони даної мирової угоди не можуть в односторонньому порядку відмовитися від її виконання.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення коштів закрити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом пяти днів з моменту оголошення ухвали.

Суддя:

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net