Укртелеком під час війни: три виклики і три напрямки для майбутнього розвитку
З 24-го лютого 2022 року абсолютно всім компаніям потрібно було терміново перебудувати свою діяльність і, попри все, продовжувати надавати безперервні послуги своїм клієнтам.
З 24-го лютого 2022 року абсолютно всім компаніям потрібно було терміново в умовах обмежених ресурсів, неможливості планування довше, ніж на кілька годин чи максимум день, перебудувати свою діяльність і, попри все, продовжувати надавати безперервні послуги своїм клієнтам.
З того часу модель нашої діяльності докорінно змінилась. До повномасштабного вторгнення основна стратегія була спрямована на розвиток і збільшення оптоволоконних мереж, надання традиційних та нових послуг корпоративним та приватним абонентам. Після 24 числа вся стратегія була спрямована на неперервність роботи сервісів для наших клієнтів. Які ж основні виклики постали перед Укртелекомом?
Перший – підтримка абонентів за будь-яких умов. Для цього в компанії відбулись зміни у моделі надання сервісів клієнтам. Наприклад, ми повністю перебудували роботу кол-центрів, центрів обслуговування клієнтів, роботу операторів, таким чином, щоб послуги надавались в будь-який момент часу, незалежно від зовнішніх обставин. Цього вдалося досягти завдяки кільком змінам. Перша - побудова конвергентного інтерфейсу. Коли користувач звертається будь-яким зручним каналом і отримує однаковий рівень сервісу. Друге – зміна місця роботи операторів кол-центрів, центрів обслуговування абонентів. Клієнтська підтримка була без фізичного перебування на наших майданчиках. Наприклад, у сховищах, віддалено тощо. Третє - інтелектуальний IVR. Це максимальне сповіщення абонентів про глобальні аварії або впливу у зоні бойових дій в автоматичному режимі, без залучення операторів. Тобто такі зміни операційного і технологічного процесів дозволили нам підтримувати користувачів за будь-яких обставин.
Другий виклик – це неперервність надання сервісів. Тут ми змінили в першу чергу підхід до резервування. Покоління 2N, яке вважалося топовим або максимально ефективним до війни, виявилось недостатнім через велику кількість одночасних інцидентів. Потрібне більш резистентне середовище, що забезпечує доступність сервісів. В цьому випадку ми побудували своєрідну mash систему, що забезпечувала дієздатність інфраструктури, незалежно від кількості неробочих елементів. Це вдалося вирішити завдяки кільком процесам. В першу чергу - це додаткове фізичне резервування. Ми в 4 рази збільшили кількість інтерконекту із зовнішніми операторами. Друге – резервування для ІТ-, кібер інфраструктури ландшафту і механізмів захисту від атак. Укртелеком взаємодіяв з усіма ключовими вендорами, виробниками. Разом з ними ми відбудовували і перебудовували кібер периметр і логіку захисту, повністю переналаштували механізми реакції, контролю інцидентів, відслідковування подій. Тут велику роль зіграла Cyber Future Foundation і постачальники Microsoft, Cisco, Cloudflare та інші. Ми активно взаємодіяли з цими компаніями при розробці рішень реагування на інциденти, аналізі реагування на них у майбутньому і моніторингу таких у реальному часі.
Третій виклик, як на мене, не менш важливий, а подекуди і самий головний – це втримання роботи команди. Перші місяці 24 години на добу, 7 днів на тиждень в ручному режимі були так звані штаби, в рамках яких ми з усім менеджментом обговорювали поточну бойову ситуацію, актуальний стан мережі, ситуацію з нашим ІТ ландшафтом, працівниками. Технологічна сторона вона проста і зрозуміла. Тобто є технології, є фізичний розрив, який треба ліквідувати .Чи є якийсь кібер інцидент, де є зрозумілий протокол, технологічний набір кроків для відповіді. Набагато складніше з психологічним станом людей або їх реакцією на ризик для оточуючих, для їх сімей. Ключові питання - зберегти мотивацію, надихнути, щоб команда продовжувала працювати ефективно, незалежно, що відбувалося навколо. Ось це було надзвичайно складно. Бо були різні ситуації. І захоплення наших співробітників, і фізичний вплив на наших користувачів. Це той виклик, який крім технологічного і інших питань, вийшов на перший план для стійкої роботи компанії.
Команді Укртелекому вдалося подолати ці виклики і навіть продовжити реалізовувати деякі довоєнні проєкти. А також почати нові напрямки діяльності. В майбутньому у телеком оператора є три ключові напрямки розвитку.
Перший - це продовження розвиток Укртелекома в якості ІСТ оператора. Ми прийняли рішення не зупиняти ключові проєкти з побудови нової діджитал платформи. На базі останньої плануємо надавати і розвивати різноманітні конвергентні сервіси для клієнтів.
Другий - це share knowledge про кібервійну і гібридну війну і те, які інструменти використовують кібер терористи і як на них реагувати. Адже ні для кого не секрет, що сьогодні Україна - це кібер полігон, на якому тестуються і відпрацьовуються всі інструменти атаки в кібер просторі. І в цьому аспекті ми є носіями унікальної експертизи, як вести бізнес з точки зору операційної і технологічної складових, як забезпечувати захист сервісів, контролювати інструменти кібер-терористів.
Третій - реінтеграція, побудова повністю нових мереж на деокупованих територіях. Станом на лютий 2023 року ми не контролюємо і не надаємо сервіси на 13% нашої довоєнної інфраструктури. Тому її відновлення на деокупованих територіях стає важливим напрямом діяльності. Там ми плануємо побудувати найсучасніші мережі з точки зору доступних на сьогодні технологій. Відповідно, це дасть можливість розвинути своєрідний плацдарм для відновлення життя людей.
- НеБезМежне право Сергій Чаплян вчора о 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне — правильно назвати схему Дана Ярова вчора о 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко вчора о 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка вчора о 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок вчора о 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель вчора о 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 30.06.2025 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 741
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 382
- Реформа "турботи" 251
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 120
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 114
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 7495
-
Найдорожчі весілля в історії: 5500 дронів, верблюди й нескінченна розкіш Безоса, Амбані та Чарльза
Життя 6054
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5404
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4316
-
"Гарантії безпеки" Кадирової представлять Україну на 61-й Венеційській бієнале: деталі
Життя 4054