Укртелеком під час війни: три виклики і три напрямки для майбутнього розвитку
З 24-го лютого 2022 року абсолютно всім компаніям потрібно було терміново перебудувати свою діяльність і, попри все, продовжувати надавати безперервні послуги своїм клієнтам.
З 24-го лютого 2022 року абсолютно всім компаніям потрібно було терміново в умовах обмежених ресурсів, неможливості планування довше, ніж на кілька годин чи максимум день, перебудувати свою діяльність і, попри все, продовжувати надавати безперервні послуги своїм клієнтам.
З того часу модель нашої діяльності докорінно змінилась. До повномасштабного вторгнення основна стратегія була спрямована на розвиток і збільшення оптоволоконних мереж, надання традиційних та нових послуг корпоративним та приватним абонентам. Після 24 числа вся стратегія була спрямована на неперервність роботи сервісів для наших клієнтів. Які ж основні виклики постали перед Укртелекомом?
Перший – підтримка абонентів за будь-яких умов. Для цього в компанії відбулись зміни у моделі надання сервісів клієнтам. Наприклад, ми повністю перебудували роботу кол-центрів, центрів обслуговування клієнтів, роботу операторів, таким чином, щоб послуги надавались в будь-який момент часу, незалежно від зовнішніх обставин. Цього вдалося досягти завдяки кільком змінам. Перша - побудова конвергентного інтерфейсу. Коли користувач звертається будь-яким зручним каналом і отримує однаковий рівень сервісу. Друге – зміна місця роботи операторів кол-центрів, центрів обслуговування абонентів. Клієнтська підтримка була без фізичного перебування на наших майданчиках. Наприклад, у сховищах, віддалено тощо. Третє - інтелектуальний IVR. Це максимальне сповіщення абонентів про глобальні аварії або впливу у зоні бойових дій в автоматичному режимі, без залучення операторів. Тобто такі зміни операційного і технологічного процесів дозволили нам підтримувати користувачів за будь-яких обставин.
Другий виклик – це неперервність надання сервісів. Тут ми змінили в першу чергу підхід до резервування. Покоління 2N, яке вважалося топовим або максимально ефективним до війни, виявилось недостатнім через велику кількість одночасних інцидентів. Потрібне більш резистентне середовище, що забезпечує доступність сервісів. В цьому випадку ми побудували своєрідну mash систему, що забезпечувала дієздатність інфраструктури, незалежно від кількості неробочих елементів. Це вдалося вирішити завдяки кільком процесам. В першу чергу - це додаткове фізичне резервування. Ми в 4 рази збільшили кількість інтерконекту із зовнішніми операторами. Друге – резервування для ІТ-, кібер інфраструктури ландшафту і механізмів захисту від атак. Укртелеком взаємодіяв з усіма ключовими вендорами, виробниками. Разом з ними ми відбудовували і перебудовували кібер периметр і логіку захисту, повністю переналаштували механізми реакції, контролю інцидентів, відслідковування подій. Тут велику роль зіграла Cyber Future Foundation і постачальники Microsoft, Cisco, Cloudflare та інші. Ми активно взаємодіяли з цими компаніями при розробці рішень реагування на інциденти, аналізі реагування на них у майбутньому і моніторингу таких у реальному часі.
Третій виклик, як на мене, не менш важливий, а подекуди і самий головний – це втримання роботи команди. Перші місяці 24 години на добу, 7 днів на тиждень в ручному режимі були так звані штаби, в рамках яких ми з усім менеджментом обговорювали поточну бойову ситуацію, актуальний стан мережі, ситуацію з нашим ІТ ландшафтом, працівниками. Технологічна сторона вона проста і зрозуміла. Тобто є технології, є фізичний розрив, який треба ліквідувати .Чи є якийсь кібер інцидент, де є зрозумілий протокол, технологічний набір кроків для відповіді. Набагато складніше з психологічним станом людей або їх реакцією на ризик для оточуючих, для їх сімей. Ключові питання - зберегти мотивацію, надихнути, щоб команда продовжувала працювати ефективно, незалежно, що відбувалося навколо. Ось це було надзвичайно складно. Бо були різні ситуації. І захоплення наших співробітників, і фізичний вплив на наших користувачів. Це той виклик, який крім технологічного і інших питань, вийшов на перший план для стійкої роботи компанії.
Команді Укртелекому вдалося подолати ці виклики і навіть продовжити реалізовувати деякі довоєнні проєкти. А також почати нові напрямки діяльності. В майбутньому у телеком оператора є три ключові напрямки розвитку.
Перший - це продовження розвиток Укртелекома в якості ІСТ оператора. Ми прийняли рішення не зупиняти ключові проєкти з побудови нової діджитал платформи. На базі останньої плануємо надавати і розвивати різноманітні конвергентні сервіси для клієнтів.
Другий - це share knowledge про кібервійну і гібридну війну і те, які інструменти використовують кібер терористи і як на них реагувати. Адже ні для кого не секрет, що сьогодні Україна - це кібер полігон, на якому тестуються і відпрацьовуються всі інструменти атаки в кібер просторі. І в цьому аспекті ми є носіями унікальної експертизи, як вести бізнес з точки зору операційної і технологічної складових, як забезпечувати захист сервісів, контролювати інструменти кібер-терористів.
Третій - реінтеграція, побудова повністю нових мереж на деокупованих територіях. Станом на лютий 2023 року ми не контролюємо і не надаємо сервіси на 13% нашої довоєнної інфраструктури. Тому її відновлення на деокупованих територіях стає важливим напрямом діяльності. Там ми плануємо побудувати найсучасніші мережі з точки зору доступних на сьогодні технологій. Відповідно, це дасть можливість розвинути своєрідний плацдарм для відновлення життя людей.
- Компенсація за форму та спорядження: роз’яснення для військовослужбовців Юлія Кабриль вчора о 16:21
- Дует безпеки: як комплаєнс та служба безпеки захищають компанію Ігор Шевцов вчора о 12:50
- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? Лариса Гольник 28.10.2025 19:56
- Мобілізація на папері: чому український бізнес все ще живе в мирний час Дана Ярова 28.10.2025 16:05
- Чому корпоратив треба планувати вже сьогодні та скільки він коштує Олексій Куліков 28.10.2025 14:41
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики Христина Кухарук 27.10.2025 20:14
- Суд захистив право дитини жити з батьком: рішення Верховного Суду Юрій Бабенко 27.10.2025 17:27
- Тренди фінтеху: як технології розширюють можливості малого і середнього бізнесу Любов Даниліна 27.10.2025 14:26
- Правовий статус ембріонів в Україні: як суди визначають межі репродуктивних прав Леся Дубчак 27.10.2025 14:02
- Невдалі ідеї для першого бізнесу Олександр Висоцький 27.10.2025 13:43
- Вихід на європейські ринки: 5 помилок планування рекламних кампаній Станіслав Галандзовський 27.10.2025 12:24
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор Сергій Комнатний 27.10.2025 10:35
- Поклик усередині: що означає жити в русі душі, а не в тиші страху Олександр Скнар 27.10.2025 10:13
- Енергія-привид: юридичні ризики імпорту та генерації для українського бізнесу Ростислав Никітенко 27.10.2025 09:53
- Фінансова стійкість: як організаціям зберігати розвиток після завершення грантів Олександра Смілянець 27.10.2025 06:25
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики 225
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор 184
- Soft skills воєнного часу: як говорити, щоб рятувати життя і зберегти людяність 139
- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? 109
- Чесна конкуренція – це не лише про розбудову ринків: роздуми про політику та легітимність 104
-
Трамп та Сі встановлюють нові правила. П’ять фактів про зустріч, на яку чекали шість років
17376
-
Після санкцій Трампа російський сорт нафти ESPO став дешевшим, ніж Brent
Бізнес 8619
-
"Без води, цукру, консервантів". Родини ветеранів налагодили виробництво соків прямого віджиму
Бізнес 6957
-
Nvidia інвестує $1 млрд у Nokia: акції фінської компанії злетіли на 26%
Бізнес 4527
-
Дрон, надрукований на 3D-принтері, розвинув швидкість 585 км/год – відео
Технології 3780
