Громадський контроль і його роль в зміні вітчизняного суду: де здорова межа?
Трохи більше ніж два роки тому – 2 червня 2016 року – Верховна Рада України внесла зміни до Конституції, які дали старт масштабній судовій реформі в країні.
Від того часу питання зміни системи вітчизняного судочинства знаходиться в топі тем, які обговорюються і дискутуються в громадських, експертних та професійних колах.
І це не дивно, адже ефективна судова система та довіра до суддів з боку населення та бізнесу, в тому числі іноземного, - це ключова складова сталого демократичного та економічного розвитку будь-якої держави.
Наразі ми вже маємо достатньо вагомі досягнення на шляху реформування. Мова йде про створення фактично нового Верховного суду України – він почав роботу 15 грудня 2017 року. До того ж запроваджена, на мою думку, досить грамотна та ефективна система атестації та переатестації суддів. Я сам проходив цю процедуру, тож розумію про що йде мова. Це справді доволі складний процес.
Безперечно є достатньо проблемних питань щодо судової реформи, які потребують додаткового обговорення та доопрацювання, але факт залишається фактом, позитивні здобутки є і вони починають давати перші результати.
Це, до речі, підтверджують останні соціологічні дослідження. Зокрема, результати опитування, яке провела Програма USAID з реформування сектора юстиції «Нове правосуддя», свідчать про те, що довіра до суддів за два роки (з 2015 до 2017) зросла на 7%. Це найкращий показник серед всіх гілок влади. Є всі передумови, що ця тенденція збережеться.
Окрім того, як даними різних соціологічних опитувань, високий рівень довіри до суду спостерігається саме серед тих, хто безпосередньо користується судовими послугами. А це, в першу чергу, свідчить про низьку поінформованість населення щодо реального стану справ в судовій системі.
Нажаль ЗМІ більше люблять говорити про проблеми та скандали, ніж про здобутки.
В цьому контексті особливо болісним для багатьох є питання громадського контролю.
Адже активісти хочуть мати більше важелів впливу на судову систему і всіляко намагаються через ЗМІ, гучні заяви за звернення до міжнародних партнерів України досягти цього. Проте у всьому має бути розумна межа. До того ж громадський контроль в нинішньому його вигляді є маніпуляційним механізмом тиску на суддів, ніж ефективним інструментом оцінювання.
Взагалі, на мою думку, в питаннях звільнення чи прийняття на посаду суддів та чиновників високого рівня громадського контролю не повинно бути. Такі рішення мають приймати компетентні органи без втручання різних Громадських рад доброчесності, тощо.
Функція контролю, яка полягає в пошуку з відкритих джерел інформації і компромату, може легко виконуватися і державним органом, але вже на професійному рівні. Висновки будь-який окремо взятої громадської організації можуть носити виключно рекомендаційний або інформаційний характер.
Можливо, залучення громадського контролю було б ефективно на рівні місцевих громад, наприклад, в питаннях виділення землі, чи розподіленні коштів, що надходять в місцеві бюджети завдяки децентралізації, але не в судовій системі.
Адже судова система повинна бути незалежною, в тому числі, від думки і тиску непрофесійних організацій. Суддя в своїй діяльності повинен приймати рішення керуючись виключно законом. Тільки так можна побудувати демократичну і правову країну.
- AidEx Geneva 2025: як змінюється гуманітарна допомога – і чому Україна вже попереду світу Галина Скіпальська 12:44
- Підвищення зарплат учителям має бути, але не ціною обмеження їхніх прав Лариса Білозір 12:43
- Росія оголосила гру S.T.A.L.K.E.R. 2 поза законом Євген Магда 09:55
- Невидимий азарт цифрового світу Михайло Зборовський вчора о 12:03
- Чому керівники перевантажені: ключові помилки делегування та як їх усунути Олександр Скнар вчора о 09:52
- Мікро-ритуали для підтримки команди: маленькі кроки великої стійкості Тетяна Кравченюк 17.11.2025 17:16
- Вихід власника з операційки: розділення стратегії та тактики для кратного росту маржі Олександр Висоцький 17.11.2025 15:06
- Арешт майна: коли держава заходить у двері бізнесу Анна Ігнатенко 17.11.2025 12:17
- Енергоконтракти осені 2025: як умови постачання стали фінансовим ризиком для бізнесу Ростислав Никітенко 17.11.2025 10:23
- Аннушка вже розлила масло: чому "Міндічгейт" – точка неповернення Дана Ярова 17.11.2025 00:47
- Що означає новий статус у Резерв+ та коли він з’являється у військовозобов’язаних Віталій Соловей 17.11.2025 00:10
- Повернення анонімності: покоління Z перетворює цифрову ідентичність Христина Кухарук 16.11.2025 17:53
- Як створити робочий простір, що знижує стрес і допомагає відновленню Олександр Скнар 14.11.2025 11:27
- Коли ви "засновник" фіктивного ТОВ, про яке навіть не чули: алгоритм дій Андрій Лотиш 14.11.2025 11:25
- Ринок грантів і фандрейзингу у 2026: конкуренція зростає, правила гри змінюються Олександра Смілянець 14.11.2025 11:18
- Росія оголосила гру S.T.A.L.K.E.R. 2 поза законом 2660
- Після 40: як жінки обирають зрілих чоловіків, а не пристрасть і шоу 875
- Принцип суперпозиції: чи буде відновлено довіру між кандидатами та ВККС? 547
- Що означає новий статус у Резерв+ та коли він з’являється у військовозобов’язаних 279
- Чи можливо мобілізувати особу під час розгляду заяви на відстрочку? 201
-
Головний прапор України приспустили: що сталося
Життя 64085
-
"Ампутація або смерть". Три висновки The Economist про скандал, що загрожує Україні
53664
-
Операція "Мідас". Встановити походження доларів у пачках ФРС виявилося неможливим
Фінанси 49393
-
Під Києвом знайшли підпільне виробництво. Вилучили 24 т пластівців і 200 000 консервів – фото
Бізнес 27592
-
Через збій Cloudflare перестали працювати X, ChatGPT і українські сайти
Технології 10527
