ОБГОВОРЕННЯ: Як суспільству позбутися смертоносної залежності від алкоголю і тютюну.

Можна все життя робити якусь справу, повідомляти про її проміжні результати але так нічого по суті і не зробити. Мешканці Одеси в цьому випадку кажуть «ви так хотіли як ми боялись». Чи не так виглядає боротьба з курінням та надмірним споживанням алкоголю?

Проблема залежності населення від цигарок та алкоголю не минає Україну. В умовах сучасності ця проблема швидко набирає обертів, наслідки лякають. За даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я 24% смертей в Україні обумовлено дією лише двох факторів ризику - алкоголю та тютюну.  В Україні курить 68% чоловіків та 20% жінок, а  рівень споживання алкоголю є одним із найвищих у світі і становить близько 20 літрів абсолютного спирту на душу населення на рік. При цьому, за даними ВООЗ, 40% молоді віком від 13 до 18 років уже залучені до систематичного вживання алкоголю. Причин на те багато. Це і доступність цигарок, як в продажі так і за вартістю, наявність реклами що фактично спонукає до спроби на смак цієї отрути, поруч і проблема наявності так званих безалкогольних напоїв – пива, джин- (бренді-, віски-….) тоніків. Хто основні споживачі цих напоїв? Як це не дивно, але на 35% цей ринок належить підліткам від 11 до 16 років. Дійсно, маючи 5 гривень в гаманці можна купити пачку цигарок та пляшку пива. Та ще й похизувати перед товаришами своїй мужністю та дорослістю.

Безумовно все наведене здоров’я нації не додає. Але. Що ми робимо задля зниження рівня споживання отрути та зупинення відвертого вбивства нації?

Для мене існує два різні ймовірні шляхи зменшення надвисокого впливу споживання тютюну та алкоголю на  здоров’я нації, українців та країни в цілому: екстенсивний та інтенсивний.

В якості екстенсивних методів боротьби прийнято: збільшення акцизів, введення додаткових жорстких умов контролю за реалізацією, заборона реклами.Останні рішення Верховної Ради України по даному питанню як раз і належать до екстенсивного шляху. Так наприклад нещодавно через ВРУ пройшло підвищення цін на сигарети із фільтром на 1 грн. 50 коп., без фільтру - на 90 коп. за пачку, збільшено ставку акцизного збору на спирт етиловий, алкогольні напої та пиво солодове (починаючи з 1 січня по 30 липня  2009 року ставка акцизного збору на спирт етиловий з концентрацією  80 об.% та більше  буде складати  27 гривен за 1 літру). Зараз громадськістю широко обговорюється необхідність заборони реклами тютюну та алкоголю. Рекламу безумовно треба заборонити, тому що ми маємо: 

1. Вплив реклами на підсвідомість щодо споживання та на негайний крок щодо покупки цигарок та алкоголю
2. Відсутність впливової інформації про негативний вплив на здоров’я (школа, ВНЗ, підприємства, спорт…)
3. Відсутність пропаганди здорового способу життя, зруйнована система всебічної підтримки здоров’я (спортивні секції, ДЮСШ, профосмотри і.т.і).
4. Наявність деяких суспільних феноменів:
   1. Соціально підтримані форми алкогольної взаємозалежної поведінки (жінка алкоголіка викликає співчуття в суспільстві. Притаманне українській громаді явище цілком описане психологами).
   2. Замкнуте коло «Споживає – лікують».
   3. Не рекламують те, що продається без реклами.

Тобто все нібито правильно, але де результат цієї кропіткої боротьби, яку в світі до речі розпочали значно раніше?

Впевнений, що без внутрішньої роботи із своєю свідомістю не можливо позбавитись шкідливої звички. І тут не допоможе не наявність ні відсутність реклами або обмеження в вартості. Але чи може держава вплинути на внутрішню роботу кожного курильщика? Безумовно ні. Тоді на мій погляд, треба піти іншим, інтенсивним шляхом.

Інтенсивний шлях передбачає кардинальне вирішення протиріч взаємовідносин між виробником та споживачем із дотриманням мети – припинити повністю або суттєво зменшити споживання тютюну та алкоголю.  Пропозиції розглянемо на прикладі тютюнопаління.

Якими діями можна зупинити (суттєво знизити) споживання?

       Повна заборона виробництва та споживання

       Дозування рівня продаж - державний вплив на виробника та споживача

       Фінансові чинники

       Пропаганда, в тому числі і заборона реклами.

А саме:

       На рівні Закону України заборонити споживання тютюну із дотриманням силового забезпечення його виконання.

       Ввести державні квоти на продаж в роздрібній торгівлі, та фінансові санкції за перевищення квот.

       Повернути монополії держави на виробництво  тютюну та алкоголю (не плутати із виробництвом спирту та товарного тютюну).

       Через пропаганду здорового образу життя підвищити культуру населення.

       Ввести комплексні фінансові чинники на кшталт підвищення акцизів або інших зборів  для зниження рівня платоспроможності населення на споживання.

       Запропонувати продукти що заміщають тютюн.

Тобто, ми живемо в замкнутому колі, коли виробник тютюну піклуючись збільшенням рівня продаж своєї продукції веде агресивну політику реалізації, тим самим переступаючи через загально моральну проблему: здоров’я нації, дитячого, жіночого та материнського споживання. При цьому, реклама як така є тільки одним із інструментів спонукання на формування в населення псевдо потреби в тютюні. А при цьому держава, яка фактично надала право тютюновим компаніям творити такий безлад із громадянами, робить спроби так собі «інтелігентно» впливати на ситуацію точеними санкціями: трохи підняли акциз та й самі злякались – чи не накоїли лиха виробнику, в нього ж там можуть бути втрачені інтереси або робочі будуть звільнені за рахунок зменшення виробництва; трохи пожурили за рекламу; поговорили на небагато численних круглих столах про світову проблему тютюноспоживання; прийняли на кшталт постанові №631 МОЗ програму боротьби з споживанням тютюну і т.і. Зверніть увагу. Всі ці заходи блискуче обходять проблему як таку і замість втілення дієвих кроків рішення перетворюється на суцільну балакнечу.

Так що ж робити? На мій погляд кардинально вирішувати проблему інтенсивним шляхом через надання державі монопольного права на оптовий продаж цигарок підприємствам що реалізують тютюнові вироби населенню.

Опишу модель.Виробник не має права прямого постачання цигарок до споживача та продавця цигарок споживачу (супермаркетам, оптовим базам, дрібним торгівцям). Але право посередника між виробником та продавцем має тільки державне підприємство «Тютюн України», яке працює із всіма виробниками та постачальниками цигарок в Україні. Виробник та постачальник цигарок не мають права також на рекламу.

Пропозиції по реалізації програми «Тютюн України»:

     Через низку законопроектів створити державну компанію «Тютюн України» до прав якої належить монопольний продаж цигарок в торгівельні мережі та імпорт із правом продажу цигарок на експорт.

     Заборонити продаж цигарок від виробника до торгівельних мереж або споживача. Виробник продає цигарки тільки «Тютюн України».

     Виробник має квоту в розмірі 50% від обсягів фактичного виробництва на самостійний продаж цигарок на експорт.

     Поступово впродовж 2-3 років довести рівень роздрібної вартості цигарок до рівня Європи 5€/20циг. Різниця в ціні на цигарки що сталася між цінами виробника та продавця акумулюється на рахунках ДП «Тютюн України» та в подальшому перераховується  в бюджет держави.

Безумовно модель має недоліки, зокрема:

     Страдає виробник, т.я. не може впливати на рівень цін на цигарки в роздрібній торгівлі, залежить від рівня продаж «Тютюн України».

       Населення несе тягар високих цін на цигарки, акції невдоволення.

       Програма потребує високих витрат на контроль за дотриманням вимог програми.

        Ризики закриття виробництва цигарок в Україні.

При цьому  моделі притаманні безумовні переваги, а саме:

      Різко знижується рівень споживання цигарок.

     Великі надходження до державного бюджету (різниця між 50 грн та 8 грн складає 42 грн на 20 цигарках), 50% яких направляються виключно на ведення дієвої пропаганди здорового способу життя, побудову системи всебічної підтримки здоров’я (спортивні секції, ДЮСШ, профосмотри, громадські спортивні споруди і т.п. роблячи спорт дійсно доступним не лише на папері...)

     Скасовується акциз на внутрішнє виробництво. Залишається акциз тільки на імпорт через «Тютюн України».

     Виробник має можливість експортувати свою продукцію по ринковим цінам (стимулювання експорту).

Всі вказані ризики можна мінімізувати. На цей час мною готується відповідний законопроект. Прошу вас шановні колеги внести свої пропозиції, та стати співавторами цього проекту через обговорення та конструктивні пропозиції.  Країна чекає на змін і в цьому, вкрай непростому питанні.

Дякую.