Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Кумедно виглядають спроби показати вагомість обрання Штайнмайєра президентом або ж навпаки висловити жаль з того приводу, що він уже не очолюватиме німецьку дипломатію. Останнє у досить патетичній формі робить Барбара Везель, чию замітку “Невдалий час для зміни Штайнмаєром крісла” опублікувала “Deutsche Welle”.
Якщо читати рядки Везель в українському контексті, уся їхня патетика обертається цинізмом. Коли для євросоюзівського мейнстріму Штайнмайєр — це дійсно той політик, за яким можна тужити, то для українця, що слідкує за дипломатичним життям, його ім'я символізує лещата Москва-Берлін, у яких виявилася затисненою наша країна (та й не лише вона).
Аби мати теплі почуття до Штайнмайєра, потрібно хіба що приймати за чисту монету порошенківську риторику про “західних партнерів”. Тиск на Україну з вимогою піти на суттєві поступки Кремлю, намагання мінімалізувати напругу у стосунках між Москвою та Заходом (скажімо, критика східноєвропейських навчань військ НАТО), захист будівництва “Північного потоку-2”. Саме цим очільник німецького МЗС мав би запам'ятатися українцям.
Але підстави не любити Штайнмайєра є не лише в українців. Штайнмайєр співвідповідальний за централізаторську політику нинішнього Берліну. Досить згадати вже той факт, що після Brexit'у саме Штайнмайєр разом із главою французького МЗС Жаном-Марком Ейро представляли сумновідомий проект “Сильна Європа в небезпечному світі”, де за красивими словами крився замах на той суверенітет, яким поки що володіють держави-члени ЄС.
Українцям не варто очікувати, що після відходу Штайнмайєра німецька дипломатія стане більш прихильною до наших національних інтересів. Тим паче, після майбутніх виборів до Бундестагу імовірним є формування виключно лівої коаліції за участі СДПН, “Лівих” та “Зелених”. З цих політсил лише “Зелені” мають антимосковську налаштованість; соціал-демократи і, особливо, “Ліві” відзначаються ставкою на приязні стосунки з Кремлем. Але факт відходу Штайнмаєра несе принаймні моральну сатисфакцію. Отож, читаючи тексти типу тих, які наштампувала “Deutsche Welle”, просто хочеться сказати: нехай іде швидше, навіть не прощаючись.
17.11.2016 13:43
Просто піди, не прощаючись
Партія Анґели Меркель підтримала висунення нинішнього глави МЗС соціал-демократа Франка-Вальтера Штайнмайєра на пост федерального президента. Враховуючи незначимість посади президента ФРН, можна сказати, що Штайнмаєра готують до почесної політичної пенсії.
Партія Анґели Меркель підтримала висунення нинішнього глави МЗС соціал-демократа Франка-Вальтера Штайнмайєра на пост федерального президента. Враховуючи незначимість посади президента ФРН, можна сказати, що Штайнмаєра готують до почесної політичної пенсії.Кумедно виглядають спроби показати вагомість обрання Штайнмайєра президентом або ж навпаки висловити жаль з того приводу, що він уже не очолюватиме німецьку дипломатію. Останнє у досить патетичній формі робить Барбара Везель, чию замітку “Невдалий час для зміни Штайнмаєром крісла” опублікувала “Deutsche Welle”.
Якщо читати рядки Везель в українському контексті, уся їхня патетика обертається цинізмом. Коли для євросоюзівського мейнстріму Штайнмайєр — це дійсно той політик, за яким можна тужити, то для українця, що слідкує за дипломатичним життям, його ім'я символізує лещата Москва-Берлін, у яких виявилася затисненою наша країна (та й не лише вона).
Аби мати теплі почуття до Штайнмайєра, потрібно хіба що приймати за чисту монету порошенківську риторику про “західних партнерів”. Тиск на Україну з вимогою піти на суттєві поступки Кремлю, намагання мінімалізувати напругу у стосунках між Москвою та Заходом (скажімо, критика східноєвропейських навчань військ НАТО), захист будівництва “Північного потоку-2”. Саме цим очільник німецького МЗС мав би запам'ятатися українцям.
Але підстави не любити Штайнмайєра є не лише в українців. Штайнмайєр співвідповідальний за централізаторську політику нинішнього Берліну. Досить згадати вже той факт, що після Brexit'у саме Штайнмайєр разом із главою французького МЗС Жаном-Марком Ейро представляли сумновідомий проект “Сильна Європа в небезпечному світі”, де за красивими словами крився замах на той суверенітет, яким поки що володіють держави-члени ЄС.
Українцям не варто очікувати, що після відходу Штайнмайєра німецька дипломатія стане більш прихильною до наших національних інтересів. Тим паче, після майбутніх виборів до Бундестагу імовірним є формування виключно лівої коаліції за участі СДПН, “Лівих” та “Зелених”. З цих політсил лише “Зелені” мають антимосковську налаштованість; соціал-демократи і, особливо, “Ліві” відзначаються ставкою на приязні стосунки з Кремлем. Але факт відходу Штайнмаєра несе принаймні моральну сатисфакцію. Отож, читаючи тексти типу тих, які наштампувала “Deutsche Welle”, просто хочеться сказати: нехай іде швидше, навіть не прощаючись.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов вчора о 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко вчора о 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька вчора о 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський вчора о 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян вчора о 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер вчора о 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз 16.04.2025 17:10
- Соціально відповідальний бізнес: Як допомагати суспільству та зміцнювати бренд одночасно? Юлія Спориш 16.04.2025 15:49
- Професії зникають, навички – у тренді Юрій Баланюк 16.04.2025 14:45
- Можливості нашого студентства: як ЛНУ створює простір для розвитку, а не лише для навчання Віталій Кухарський 16.04.2025 13:25
- Згода другого з подружжя при відчуженні автомобіля: юридичні наслідки та ризики Арсен Маринушкін 16.04.2025 12:29
- Тиша, ручка і результат: секрет сильних керівників Катерина Мілютенко 15.04.2025 22:33
- Нерозподілений прибуток КІКів: як законно уникнути податку в 23% в Україні Ростислав Никітенко 15.04.2025 10:41
- Індустріальні парки як інструмент економічного зростання регіонів та країни Дмитро Соболєв 14.04.2025 14:23
Топ за тиждень
- Нація вбивць 368
- Актуальність застосування штучного інтелекту (ШІ) у сучасній юридичній практиці в Україні 335
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? 192
- Професії зникають, навички – у тренді 137
- У ДРРП відсутні дані щодо майже кожного другого житлового об’єкта: Що це означає? 114
Популярне
-
Україна з 1 липня перейде на номінальну напругу 230/400 вольт
Бізнес 13811
-
В яких європейських країнах найбільше люблять котів. До добірки потрапили країни-сусідки України
Життя 11074
-
Наймасштабніший спортивний івент літа: ВДНГ анонсує "Активну країну"
Життя 9263
-
"Ганебний прецедент": українська студія звукозапису продублювала "Minecraft: Фільм" російською
Життя 6910
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 5067
Контакти
E-mail: [email protected]