Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Чому нинішній владі невигідні добровольці? Тому що вони — це така собі палиця в колесах політики мінімальної геополітичної суб'єктності, котру обрала Банкова. Добровольці — це люди, що зробили ставку на військову боротьбу. Натомість Порошенко, як він сам сказав, є “президентом миру”, а поняття “мир” у випадку нинішньої України розшифровується як відмова від суверенітету і слухняне виконання домовленостей, досягнутих на “міжнародному” рівні.
Ситуацію з “Азовом” варто розглядати в контексті дворічного нищення владою добровольчого руху в цілому. Важливою точкою відліку в цьому процесі стало прийняття в лютому 2015 року “Комплексу заходів по виконанню Мінських домовленостей”. Десятим пунктом “Комплексу заходів” передбачалося “роззброєння всіх незаконних груп”. В тому, що під такими групами малися на увазі “нелегальні” українські формування, а не “ополчение Новороссии”, можна було переконатися уже навесні. Після тривалого тиску командуванню вдалося вивести з селища Піски підрозділи “Правого сектора”, а також батальйон “ОУН”. За цим послідував інцидент із блокуванням бази “Правого сектора” і численні інформаційні кампанії проти добровольців.
Полк “Азов” попри свій легальний статус не став винятком. Адже його основу складають ідейно вмотивовані добровольці, котрі явно не бажають бути акторами для розігрування спектаклів, сценарії яких пишуться поза межами України.
Явище добровольців — це протилежність до політики мінімальної геополітичної суб'єктності. У випадку останньої Україна відмовляється від власного суверенітету. Натомість тисячі відчайдухів готові цей суверенітет утверджувати ціною власної крові. У той час, коли офіційний Київ не претендує на повноцінну суб'єктність, її утверджують ті, що б'ють ворога, плюючи на злочинні накази та позбавлені юридичної ваги “міжнародні домовленості”. Нинішня Україна мало схожа на дійсно суверенну державу — український суверенітет сьогодні концентрується у відвазі і принциповості фронтовиків: у відчайдушних вилазках українських ДРГ, у “несанкціонованих” обстрілах ворожих позицій, у більших операціях на кшталт взяття бійцями “Азова” Широкиного.
Те, що боротьба проти добровольців продовжується, свідчить про неготовність Банкової відмовлятися від парадигми недосуб'єктності. Попри свої недоліки, Порошенко міг стати лідером дійсно суверенної держави. Для цього йому потрібно було зробити ставку на внутрішні сили українського народу, зокрема піти на тісну співпрацю з націоналістами, а також будувати зовнішню політику на основі співпраці з тими державами, які зацікавлені у зміцненні України. Він же зробив ставку на “партнерів”, для яких Україна — це просто об'єкт неоколоніальних інтересів. За таких умов залишається лише сподіватися, що той капітал суверенітету, котрий здобули на фронті українські вояки, з часом усе ж таки конвертується у реальні політичні зміни всередині країни. Без таких змін виграти війну з Росією неможливо.
27.08.2016 16:26
Добровольці як жертва української недосуб'єктності
Попри неспокій на фронті, полк “Азов” виводять із Маріуполя. Важко пояснити ці дії командування інакше, ніж прагненням ще більше усунути чинник добровольчих формувань.Чому нинішній владі невигідні добровольці? Тому що вони — це така собі палиця в колесах п
Попри неспокій на фронті, полк “Азов” виводять із Маріуполя. Важко пояснити ці дії командування інакше, ніж прагненням ще більше усунути чинник добровольчих формувань.Чому нинішній владі невигідні добровольці? Тому що вони — це така собі палиця в колесах політики мінімальної геополітичної суб'єктності, котру обрала Банкова. Добровольці — це люди, що зробили ставку на військову боротьбу. Натомість Порошенко, як він сам сказав, є “президентом миру”, а поняття “мир” у випадку нинішньої України розшифровується як відмова від суверенітету і слухняне виконання домовленостей, досягнутих на “міжнародному” рівні.
Ситуацію з “Азовом” варто розглядати в контексті дворічного нищення владою добровольчого руху в цілому. Важливою точкою відліку в цьому процесі стало прийняття в лютому 2015 року “Комплексу заходів по виконанню Мінських домовленостей”. Десятим пунктом “Комплексу заходів” передбачалося “роззброєння всіх незаконних груп”. В тому, що під такими групами малися на увазі “нелегальні” українські формування, а не “ополчение Новороссии”, можна було переконатися уже навесні. Після тривалого тиску командуванню вдалося вивести з селища Піски підрозділи “Правого сектора”, а також батальйон “ОУН”. За цим послідував інцидент із блокуванням бази “Правого сектора” і численні інформаційні кампанії проти добровольців.
Полк “Азов” попри свій легальний статус не став винятком. Адже його основу складають ідейно вмотивовані добровольці, котрі явно не бажають бути акторами для розігрування спектаклів, сценарії яких пишуться поза межами України.
Явище добровольців — це протилежність до політики мінімальної геополітичної суб'єктності. У випадку останньої Україна відмовляється від власного суверенітету. Натомість тисячі відчайдухів готові цей суверенітет утверджувати ціною власної крові. У той час, коли офіційний Київ не претендує на повноцінну суб'єктність, її утверджують ті, що б'ють ворога, плюючи на злочинні накази та позбавлені юридичної ваги “міжнародні домовленості”. Нинішня Україна мало схожа на дійсно суверенну державу — український суверенітет сьогодні концентрується у відвазі і принциповості фронтовиків: у відчайдушних вилазках українських ДРГ, у “несанкціонованих” обстрілах ворожих позицій, у більших операціях на кшталт взяття бійцями “Азова” Широкиного.
Те, що боротьба проти добровольців продовжується, свідчить про неготовність Банкової відмовлятися від парадигми недосуб'єктності. Попри свої недоліки, Порошенко міг стати лідером дійсно суверенної держави. Для цього йому потрібно було зробити ставку на внутрішні сили українського народу, зокрема піти на тісну співпрацю з націоналістами, а також будувати зовнішню політику на основі співпраці з тими державами, які зацікавлені у зміцненні України. Він же зробив ставку на “партнерів”, для яких Україна — це просто об'єкт неоколоніальних інтересів. За таких умов залишається лише сподіватися, що той капітал суверенітету, котрий здобули на фронті українські вояки, з часом усе ж таки конвертується у реальні політичні зміни всередині країни. Без таких змін виграти війну з Росією неможливо.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Колгоспні питання щодо іноземців, які українці Юрій Стеценко вчора о 14:34
- Тіло як поле бою: злочин, про який світ воліє не говорити Галина Скіпальська вчора о 12:44
- Конфлікт у публічному просторі: звинувачення, відповідь та судовий захист Юрій Бабенко вчора о 12:05
- Енергетичний ринок України: як європейські трейдери закрили епоху "домашніх правил" Ростислав Никітенко вчора о 08:40
- Освітньо-трудові мости як відповідь на демографічний обвал Ольга Духневич 06.01.2026 19:38
- Системно-синергетична стратегія сталого розвитку України Вільям Задорський 06.01.2026 18:39
- Строки для стягнення заробітної плати працівником в 2026 році Альона Прасол 06.01.2026 10:47
- БЗВП "Було/Стало": Чому нові цифри не гарантують якості підготовки рекрутів Костянтин Ульянов (Valde) 05.01.2026 19:03
- Культура в часи зламу: як Київ 1918 року перегукується з Україною 2025-го Наталія Сидоренко 05.01.2026 18:00
- Оцінка ефективності правового регулювання як елемент нормотворчості Андрій Вігірінський 05.01.2026 16:37
- Людина і цифрові технології в сучасних ланцюгах постачання Наталія Качан 05.01.2026 15:20
- Подарунок декларанту: де закінчується ввічливість і починається правовий ризик Андрій Мазалов 05.01.2026 14:53
- Виховати власника: найскладніший етап житлової реформ Сергій Комнатний 05.01.2026 11:25
- Новорічні канікули минули – правові наслідки залишились? Дмитро Ламза 03.01.2026 18:17
- Ефект "зливного бачка" в маркетингу: чому ваші ліди називають "сміттєвими" Наталія Червона 02.01.2026 10:30
Топ за тиждень
- Новорічні канікули минули – правові наслідки залишились? 343
- Виховати власника: найскладніший етап житлової реформ 161
- Людина і цифрові технології в сучасних ланцюгах постачання 93
- Тіло як поле бою: злочин, про який світ воліє не говорити 85
- Оцінка ефективності правового регулювання як елемент нормотворчості 71
Популярне
-
Удар по казні Путіна. Експортні ціни на нафту Urals впали найнижче з часів вторгнення РФ в Україну
Бізнес 33213
-
Оболонський проспект у Києві запропонували продовжити до Подолу
Бізнес 23130
-
Bloomberg: Найбільший покупець відмовляється від венесуельської нафти, бо блокада США піднімає ціну
Бізнес 7024
-
Мазепа змінив плани на завод "Кузня на Рибальському"
Бізнес 2292
-
Кабмін ухвалив проєкт Трудового кодексу: сім основних змін
Фінанси 1915
Контакти
E-mail: [email protected]
