Рівні можливості як пігулка проти сексизму та ейджизму
У попередніх блогах я писала про те, як зважилася взяти участь в місцевих виборах. Наразі, час поділитися набутим досвідом та заохотити інших молодих дівчат і хлопців до розбудови середовищ життя.
Тоді, у 2015 році, я була 23-літньою кандидаткою, а згодом стала депутаткою і запропонувала втілити ключові показники ефективності в програми розвитку міста. У цей момент не раз чула закиди, типу «йди зроби хоч щось», «побудуй бізнес», «ти молода, та ще й жінка, тому це не твої питання говорити про KPI».
Я зрозуміла: такі вислови інших колежанок потенційних чи молодих колег можуть відштовхувати у прийнятті рішення щодо участі у суспільно-політичних процесах. У пошуках аргументів для цінителів «русских скрепов» та радянської ідеології вже в коментарях у Facebook відправляла до джерел про гендерну рівність та штрафи за дискримінацію у розвинених країнах світу.

На цьому поприщі також стала однією з перших представниць, які почали реалізовувати у свої середовища життя міжнародну гендерну політику з адаптацією до місцевих особливостей. Організувала депгрупу “Рівні можливості”, подала проект рішення про приєднання до Хартії рівності як декларативного документу, наразі вже напрацювали спільно з профільними експертами ось такий перелік документів як концепція розвитку «Житомир – місто рівних можливостей», посадові обов’язки відповідальної особи за питання забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків у міськраді, втілили ініціативи з пунктами про гендерні компоненти в Статут міста та положення до Бюджету участі, написали заяву депгрупи «Рівні можливості» щодо ГОБ.

Одним з головних своїх завдань бачу впровадження гендерно-орієнтованого бюджетування. Для чого це? Нині фінансування та послуги переважно орієнтовані на «середньостатистичних» мешканців громади. Однак державний та місцевий бюджет – це спільний гаманець, до якого кошти надходять здебільшого від податків громадян і мають розподілятися саме для них, тому кожна людина має право отримувати якісні послуги відповідно до потреб, які можуть відрізнятися у жінок/чоловіків, дівчат/хлопців. Саме такий підхід пропонує гендерно орієнтоване бюджетування (ГОБ) – інструмент, який сприяє підвищенню економічної ефективності та прозорості видатків бюджету і забезпечує гарантування рівних прав та можливостей жінок і чоловіків за рахунок бюджетних коштів.
Гендерно орієнтоване бюджетування – це в першу чергу з’ясувати у яких сферах суспільного життя воно відсутнє. Для цього потрібно провести ще ряд соціологічних досліджень, організувати обговорення за круглим столом з керівниками громадських організацій щодо впровадження рівних можливостей та сприяння гендерній рівності в місті. Завдяки цьому можна збільшити ефективність використання бюджетних коштів для потреб різних груп населення й усунути гендерний дисбаланс.
Наприклад, 70% вихованців спортивних шкіл – хлопці, у той час, як більшість медалей та кубків на змаганнях завойовують дівчата. Пішоходами є переважно жінки, але питання ремонтів тротуарів не стоїть на часі, порівняно з дорогами. Дітей в школах досі ділять за гендерним принципом на уроках Праці та Захисту вітчизни, і це при тому, що ВР прийняла закони про жінок у військовій сфері, і це в умовах війни. У сфері медицини чоловіки частіше хворіють на туберкульоз, ніж жінки, це зумовлено затягуванням візиту до лікаря і перериванням лікування. Місто Житомир є одним з перших в Україні, де у 2012 році була реалізована гендерна бюджетна ініціатива у сфері позашкільної освіти. На основі підходів ГОБ у 2016-2018 роках були проаналізовані програми управління охорони здоров’я та управління у справах сім’ї, молоді та спорту Житомирської міської ради. Розуміємо, що це лише початок серйозної і системної діяльності.

Якщо говорити про гендерну нерівність на більш масштабному рівні, то у Верховній Раді України жінок лише 12,5%. Дослідження компанії McKinsey показало, що сприяння гендерній рівності могло б принести додатковий прибуток у $28 трильйонів світовому ВВП до 2025 року, що значило б кращі результати в області розвитку для сімей та громад по всьому світу. Світовий економічний Форум також приводить схожі аргументи. А згідно з дослідженням Міжнародного Торгового Центру (ITC), експортні компанії, які належать жінкам, у середньому надають робочі місця 42 особам, інші компаніями які ведуть іншу діяльність (власниками яких є жінки), надають менше робочих місць. Між іншим, середня оплата праці в жіночих експортних компаніях у 1,5 рази більша, ніж в інших, де власниками також є жінки.
Протягом останніх років я досліджувала цю тематику й шукала ефективні інструменти вирішення питання рівних можливостей в Житомирі саме як органів місцевого самоврядування. Вивчення, озвучення цих потреб дозволяє жінкам і чоловікам, а також вразливим групам населення брати участь у плануванні бюджету.

Нині, спільно з iHUB, організовую в Житомирі GENDER MONTH. Протягом місяця відбудеться просвітницька кампанія через кінопокази, круглі столи, воркшопи та тренінги. Усе це в комплексі матиме на меті зміну ментальних звичок. Фестиваль надихатиме продовжувати роботу в розбудові рівних можливостей для всіх верств населення.
Міста Рівних можливостей – моя мрія, бо вони стануть комфортними для життя усіх жінок та чоловіків, хлопчиків та дівчаток.

- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік. Анжела Василевська 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян вчора о 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова вчора о 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко вчора о 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка вчора о 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок вчора о 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель вчора о 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 30.06.2025 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 749
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 513
- Реформа "турботи" 252
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 153
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 123
-
Найдорожчі весілля в історії: 5500 дронів, верблюди й нескінченна розкіш Безоса, Амбані та Чарльза
Життя 45276
-
"Кремль втрачає контроль". Що означає конфлікт Росії з Азербайджаном
24405
-
"Гарантії безпеки" Кадирової представлять Україну на 61-й Венеційській бієнале: деталі
Життя 12857
-
Гладка шкіра без зморщок: дев’ять продуктів, які містять велику кількість колагену
Життя 8555
-
Bloomberg: Росія хоче продати частку у першій турецькій АЕС "Аккую" за $25 млрд
Бізнес 6013