Закон "Про прокуратуру" - трансформувати вітчизняний наглядовий орган

Верховна Рада України ухвалила довгоочікуваний закон «Про прокуратуру».

Подібний законопроект ще у 1995 році розробили європейські фахівці. Саме його було взято за основу при розробці українського варіанту закону, адже новий Закон «Про прокуратуру» покликаний трансформувати вітчизняний наглядовий орган в русло європейської юстиції.

Відтепер Генпрокуратура більше не буде виконувати функції репресивного апарату,  ліквідовуються функції загального нагляду та слідства.

Органи прокуратури вже не можуть безпосередньо втручатись у діяльність громадян, приватних підприємств і організацій поза сферою кримінального судочинства. Тобто якщо на людину не відкрита справа, співробітники прокуратури не можуть вдиратися до неї в приміщення і вимагати будь-яких документів чи пояснень.

І хоча прокуратура вже не зможе бути «страшним сном» для бізнесу, однак така можливість залишиться у решти «профільних» органів.

Позитивним моментом у новому законі «Про прокуратуру» є те, що генеральний прокурор тепер матиме лише двох заступників замість восьми. Крім того, Генпрокуратура зобов'язана інформувати громадськість про свою діяльності не менше ніж двічі на рік.

Також ліквідуються спеціалізовані прокуратури,  міські або районні в містах, районні або міжрайонні прокуратури там, де вони діють одночасно. Таким чином значно скоротиться і штат працівників прокуратури.

Як наслідок – скоротяться видатки держбюджету на утримання цих зайвих наглядових органів, тобто вдасться зекономити десятки мільйонів гривень державних коштів. Натомість вони будуть розподілені по сферам, де дійсно вкрай необхідні.

За новим законодавством «каральним» органом для прокурорів стане Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія, яка прийматиме рішення про притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності або неможливості їх подальшого перебування на посаді. Також буде створено Раду прокурорів.

Хоча ці незалежні органи покликані навести лад всередині самої системи, це навряд чи вдасться у повній мірі. Подібні утворення вже існують у суддів і адвокатів, але жодним чином не впливають на рівень корупції. Швидше навпаки - роблять все можливе, аби покривати діяльність підконтрольних їм органів.

Згідно нового закону також запроваджується прозорий та конкурсний порядок прийняття на роботу прокурорів. Хочеться вірити, що це дійсно стане нормою, адже ми вже звикли до того, що  ці «хлібні» посади або купуються, або ж на них призначають «потрібних» людей, що є неприпустимим у цивілізованому суспільстві. Крім того, призначення нових прокурів повинні бути погоджені з органами місцевого самоврядування, таким чином прокуратура в деякій мірі буде підзвітна місцевим громадам.

Прокуратура і надалі виконуватиме такі функції, як підтримання державного обвинувачення в судах, представництво інтересів держави та соціально незахищених громадян в суді, нагляд за додержанням законів міліцією, нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та у місцях позбавлення волі.

Підписання нового Закону «Про прокуратуру»  наближає Україну до Європи, підтримує прагнення народу до створення сучасного цивілізованого суспільства, в якому панує верховенство права.

Наступним кроком має бути реформування таких структур, як СБУ та міліція, які також часто займаються не своїми справами.

Наприклад, виключною компетенцією СБУ повинен бути захист національних інтересів держави, протидія терористичним угрупуванням , забезпечення економічної та інформаційної безпеки країни. А міліція,замість того, щоб захищати владу, насамперед повинна слугувати народу, дбаючи про його спокій і безпеку.