Погашення кредиту під час війни в Україні
Під час війни наявність кредитних зобов'язань може зробити фінансове становище особи катастрофічним. Чи є якісь особливості сплати кредиту у воєнний час? Читайте далі.
Мабуть багато хто знає, що введення воєнного стану є форс-мажорною обставиною, про що Торгово-промислова палата України оприлюнила відповідного листа від 28.02.2022 року.
Однак, для того щоб скористатись форс-мажорною обставиною з метою відстрочення сплати кредиту потрібно не мати можливості сплачувати його у період війни та попередньо повідомити про це банк чи іншого кредитора. У такому випадку боржник може розраховувати на ненарахування штрафних санкцій або уникнути іншої відповідальності, передбаченої у результаті прострочення внесення кредитних платежів у зв'язку з настанням форс-мажорної обставини.
Однак нещодавно Верховною Радою України прийнято Закон, який абсолютно спростив звільнення від відповідальності боржників за прострочення сплати кредитних платежів. Мова йде про Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", який набрав чинності 17.03.2022 року.
Основні нововведення, які вносяться вказаним Законом стосовно кредитних правовідносин, полягають у наступному.
Так, у період дії в Україні воєнного (а також надзвичайного) стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування:
- боржник звільняється від нарахування пені, штрафів, інфляційного збільшення та 3% річних у зв'язку з прострочення сплати кредитних платежів (штрафні та інші санкції, нараховані включно з 24.02.2022 року підлягають списанню кредитодавцем), а якщо прострочення здійснено боржником за споживчим кредитом – то також і іншої відповідальності;
- щодо іпотечного майна зупиняється можливість реалізації права іпотекодержателя на: набуття права власності на предмет іпотеки (ст. 37 ЗУ "Про іпотеку); продаж предмета іпотеки (ст. 38 ЗУ "Про іпотеку); виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти (ст. 40 ЗУ "Про іпотеку); реалізацію предмета іпотеки на електронних торгах (ст. 41, 47 ЗУ "Про іпотеку) (наведені нововведення щодо іпотечного майна не поширюються на нерухоме майно, передане в іпотеку після 17.03.2022 року, а також якщо за іпотечним договором, до якого після 17.03.2022 року за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій).
На період воєнного (надзвичайного) стану також продовжено перебіг загальної та спеціальної позовної давності, а також строку поруки.
Разом з тим, слід мати на увазі, що вищевказаний Закон позбавляє боржника відповідальності за несплату кредиту в описані строки, однак не звільняє його від сплати процентів та інших наслідків, які можуть бути передбачені кредитними договорами, зокрема від можливості вимагання кредитором дострокового розірвання договору та повернення всієї суми кредиту та процентів за прострочення виконання вказаних зобов’язань в обумовлений кредитним договором строк.
При цьому своєю Постановою від 25.02.2022 року № 23 Національний банк України (надалі також – НБУ) затвердив Правила роботи банків у зв’язку з введенням в Україні воєнного стану, якими окрім іншого запроваджено так звані «кредитні канікули».
Як роз’яснено НБУ на своїй сторінці facebook банкам дозволено не враховувати несплату за кредитами як прострочення протягом дії воєнного часу та 30 днів після цього, якщо несплата пов’язана із російською агресією.
Водночас зауважено, що про умови кредитних канікул потрібно домовитися безпосередньо з відповідним банком і така домовленість є добровільною.
Наразі ряд банків вже оприлюднили умови запропонованих ними кредитних канікул, з якими можна ознайомитись на сайтах відповідних банків.
- Воєнний стан і святкові дні – трудові права залишаються чинними Дмитро Ламза 25.12.2025 21:34
- Попит на житло молодих сімей змінюється: безпека і функціональність понад естетику Микола Марчук 24.12.2025 14:01
- Лісова галузь 2025: розворот від "схем" на 180 градусів відбувся Олександр Місюра 24.12.2025 13:03
- Коли в досудовому строки сплинули та як адвокат блокує подальше переслідування Дмитро Ламза 24.12.2025 10:51
- Чи можлива мобілізація жінок в Україні? Віра Тарасенко 23.12.2025 22:42
- Боротьба за берег озера та ліс у Дніпрі Павло Васильєв 23.12.2025 21:50
- Чому фокус на людину став новою конкурентною перевагою бізнесу? Мар'яна Луцишин 23.12.2025 13:44
- Бізнес і надалі залишать без кредитів Сергій Дідковський 23.12.2025 12:07
- Чому ідеальні плани не працюють і як домовитися з мозком про продуктивність Олександр Скнар 23.12.2025 09:26
- Чому маркетингові стратегії не працюють і як бізнесу підготувати план на 2026 рік Ерік Клюєв 22.12.2025 17:23
- Які три помилки в маркетингу заважають українським підприємцям розвивати бізнес Аліна Кашапова 22.12.2025 13:42
- Фінансовий моніторинг по-європейськи: трансформація AML та відтермінування для СПФМ Ольга Драчевська 22.12.2025 08:20
- Ризики для бізнесу на ринку електроенергії наприкінці 2025 та у 2026 році Ростислав Никітенко 21.12.2025 21:06
- Чому Європейську стратегію житлового будівництва варто врахувати Києву Сергій Комнатний 21.12.2025 19:15
- Як фандрейзеру підвищити свій грейд? Практичні кроки з власного досвіду Олександра Смілянець 21.12.2025 18:02
- Воєнний стан і святкові дні – трудові права залишаються чинними 573
- Чому Зеленський – за голосування у ДІЇ, а Голова ЦВК – проти? 334
- Чому Європейську стратегію житлового будівництва варто врахувати Києву 188
- Фінансовий моніторинг по-європейськи: трансформація AML та відтермінування для СПФМ 146
- Бізнес і надалі залишать без кредитів 146
-
"Monobank не бачить нас у фінтеху, а ми не бачимо їх у ритейлі", – інтерв’ю із засновником Kasta
Бізнес 10070
-
Офісна бульбашка. Чому агрохолдинги програють фермерам у продуктивності
Бізнес 9249
-
Родина колишнього члена Вищої ради правосуддя приватизувала пів будинку на Бессарабці
Бізнес 4222
-
Росія вдарила по логістиці України: пошкоджено три іноземні судна і станція "Ковель"
Бізнес 1810
-
"Було 4 черги – стане 3,5". Чи покращує ситуацію зі світлом перегляд списку критичних об’єктів
Бізнес 1739
