Необхідний мінімум, який було б бажано знати кожній особі, для розуміння як діяти у разі необхідності оформлення спадщини.
Як це не прикро, однак, рано чи пізновсі ми стикаємось з необхідністю прийняття та оформлення спадщинини. Оскількивід цього нікуди не подітись, кожен з нас повинен знати головні речі проспадкування, що стане нам у нагоді, коли ми будемо змушені займатисьоформленням спадщини після смерті близької нам людини.
Спадщина відкривається внаслідок смертіособи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особиабо день, з якого вона оголошується померлою (ч. ч. 1, 2 ст. 1220 Цивільногокодексу України (надалі – ЦК)). Це дуже важливо, оскільки саме з наступного дняза днем відкриття спадщини починається відлік строку для прийняття спадщини, щостановить 6 місяців, і якщо спадкоємець без поважних причин не прийме спадщинуу вказаний строк, то втратить на неї право.
Слід мати на увазі, що спадкоємець, якийпостійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважаєтьсятаким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку для прийняття спадщини, він незаявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК).
Місцем відкриття спадщини є останнємісце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме,місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної йогочастини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частинирухомого майна (ч. ч. 1, 2 ст. 1221 ЦК). Встановлення місця відкриття спадщиниважливе тим, що від нього залежить до нотаріуса якого округу необхіднозвертатись з заявою про прийняття спадщини.
Якщо спадкодавець мав кілька місцьпроживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстраціїспадкодавця (п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. №7«Про судову практику у справах про спадкування» (надалі – Постанова Пленуму ВСУ№7)
Згідно п. 1.13. глави 10 розділу 2Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого НаказомМіністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (надалі – Порядок) місцевідкриття спадщини підтверджується: довідкою житлово-експлуатаційноїорганізації, довідкою правління житлово-будівельного кооперативу про реєстрацію(постійне місце проживання) спадкодавця; записом у будинковій книзі прореєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця, довідкою адресного бюро,довідкою райвійськкомату про те, що спадкодавець до призову на військову службупроживав за відповідною адресою.
Закон розділяє спадкоємців на два види:за заповітом і за законом. Що це означає?
Якщо спадкодавець залишив особистерозпорядження, у вигляді письмового документа встановленої форми (заповіт),передати після смерті свої права та обов’язки (всі, або їх частину) визначеній особі, то така особа є спадкоємцемза заповітом. Якщо спадкодавець не залишив заповіту, або залишив його не на всемайно, то спадкоємцями, у такому випадку, будуть його родичі, або інші особи,згідно встановленої законом черги. Тому такі спадкоємці й називаються «спадкоємціза законом».
Спадкоємцямиза законом можуть бути тільки фізичні особи, а спадкоємцями за заповітом – якфізичні особи так і всі інші учасники цивільних відносин (ст. 1222 ЦК).
Спадкування зазаконом здійснюється у наступній черговості (при цьому кожна наступна чергаспадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутностіспадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування,неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків зміничерговості одержання права на спадкування, встановлених статтею 1259 ЦК):
1 черга: дітиспадкодавця (у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після йогосмерті), той з подружжя, який його пережив, та батьки.
2 черга: ріднібрати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з бокуматері.
3 черга: ріднідядько та тітка спадкодавця.
4 черга: особи,які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часувідкриття спадщини.
Слід мати наувазі, що до спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), якіпроживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права таобов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо. Однак, до числа спадкоємців четвертої черги не входитьособа, яка хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у зареєстрованому шлюбіз іншою особою (п. 21 Постанови ПленумуВСУ №7).
В той же час, зазначенеположення поширюється щодо осіб - чоловіка або жінки, які проживають уфактичних шлюбних відносинах, але перебувають в іншому зареєстрованому шлюбі;проте не поширюється щодо інших осіб, які перебувають у зареєстрованому шлюбі зіншою особою, але проживали однією сім'єю зі спадкодавцем на інших засадах, ніжфактичні шлюбні відносини (абз. 9 п. 5.1. листа Вищого спеціалізованого судуУкраїни з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13).
5 черга: іншіродичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичіближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшогоступеня споріднення, та утриманці спадкодавця (неповнолітня або непрацездатнаособа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять роківодержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основнимджерелом засобів до існування).
Якщо особа,яка мала б право спадкувати за законом, помре до відкриття спадщини, окремі їїродичв можуть успадкувати ту частку на яку вказана особа мала б право, якщо ббула живою (спадкування за правом представлення), а саме:
- Внуки,правнуки спадкодавця – частку їхньої матері, батька, баби, діда.
- Прабаба,прадід – частку їхніх дітей (баби, діда спадкодавця).
- Племінникиспадкодавця – частку матері, батька (сестри, брата спадкодавця).
- Двоюріднібрати та сестри спадкодавця – частку матері, батька (тітки, дядька спадкодавця).
Слід мати на увазі,що у разі залишення заповіту, деякі особи все одно будуть мати право на часткуу спадщині, а саме: малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні дітиспадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки. Вказаніособи спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала бкожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка) (ст. 1241 ЦК).
Якщоспадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і невстиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім правана прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців(спадкова трансмісія). При цьому, такі спадкоємці мають прийняти спадщину устрок, що залишився, а якщо такий строк менший за три місяці, то вінпродовжується до трьох місяців (ст. 1276 ЦК).
Крім того,якщо один із спадкоємців за заповітом помре до відкриття спадщини, то часткаяку він мав спадкувати, спадкується спадкоємцями за законом, а не іншимспадкоємцем за заповітом (правова позиція ВСУ у справі № 6-2946цс15)
Спадкоємціспадкують всі права та обов’язкиякі належали спадкодавцю, окрім визначених в ст. 1219 ЦК, а саме окрім:
- особистихнемайнових прав, тобто тих, які нерозривно пов’язані з особою спадкодавця;
- права научасть у товариствах та права членства в об'єднаннях громадян, якщо інше невстановлено законом або їх установчими документами;
- права навідшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
- прав нааліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;
- прав таобов'язків особи як кредитора або боржника, які нерозривно пов’язані з особоюспадкодавця і які, у зв’язку з цим, не можуть бути виконані іншою особою або накористь іншої особи.
Спадкоємецьвправі відмовитись від прийняття спадщини протягом шестимісячного строку з днявідкриття спадщини, подавши відповідну заяву нотаріусу або в сільськихнаселених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органумісцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ст. 1273 ЦК).
Крім того,відмова від прийняття спадщини може бути заявлена на користь іншої особи.Однак, спадкоємець за заповітом може відмовитись тільки на користь іншогоспадкоємця за заповітом, а спадкоємець за законом – на користь іншого спадкоємцяза законом незалежно від черги (ст. 1274 ЦК).
Прийняттяспадщини або відмова від прийняття спадщини вчиняється щодо всього складуспадщини, тобто не може бути прийнято у спадщину, наприклад, будинок, а щодозобов’язання спадкодавця по поверненню кредиту, бути заявлена відмова.
Якщоспадкоємець пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини без поважноїпричини, він вважається таким, що не прийняв її. Якщо з поважної – має правозвернутись до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК).
Поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця навчинення дій щодо прийняття спадщини (п. 24 Постанови Пленуму ВСУ №7).
Слід мати наувазі,у випадку якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він нескористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації просмерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку дляприйняття спадщини відсутні (правова позиція ВСУ у справі № 6-1486цс15).
В той же час,якщо нотаріус, після встановлення ним наявності заповіту спадкодавця, не вчинивдії, передбачені законодавством, для розшуку спадкоємця, визначеного узаповіті, то в такому разі, це буде поважною причиною пропуску строку дляприйняття спадщини (правова позиція ВСУ у справі № 6-1320цс17).
Враховуючи, щоспадкові правовідносини є досить складними, у даній статті наведено лишенеобхідний мінімум, який було б бажано знати кожній особі, для розуміння якдіяти у разі необхідності оформлення спадщини.
