Алгоритм дій у разі залиття квартири

Верховний Суд України у свої Постанові від 23.08.2017р. № 6-2125цс16 висловився щодо належних доказів залиття квартири.

 1. Фіксування факту залиття.

У випадку залиття вашоїквартири надважливе значення має належне фіксування факту такого залиття. Уподальшому, у разі відмови винуватця залиття квартири, добровільно відшкодуватизавдану шкоду, виникне необхідність звертатись до суду, де потрібно будедоводити належними та допустимими доказами факт такого залиття. 

Відповідно до п. 2.3.6Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затвердженіНаказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від  17.05.2005 року № 76 "Про затвердженняПравил утримання жилих будинків та прибудинкових територій"  у разі залиття,  аварії  квартир складається відповідний акт, форма якогопередбачена додатком № 4. 

Вказаний актскладається комісією балансоутримувача багатоквартирного будинку, в якомузнаходиться квартира, яку було залито.

Згідно Додатку  № 4 та роз'яснення Міністерства з питаньжитлово-комунального господарства України щодо ремонту квартири після залиття(лист від 29.12.2009 р. N 12/20-11-1975) в акті повинні бути відображені: датаскладання акту (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посадичленів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря)квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище,ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з    вини якого сталося залиття; адресаквартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завданаматеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелікпошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновоккомісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Верховний Суд України(надалі – ВСУ) розглянувши справу про перегляд ухвали Вищого спеціалізованогосуду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (надалі – ВССУ) у справіпро відшкодування майнової та моральної шкоди в результаті затоплення квартири,своєю постановою від 23.08.2017р. № 6-2125цс16 відмовив у задоволенні заяви проперегляд ухвали ВССУ, зазначивши, що згідно з актом обстеження систем від 18червня 2015 року на момент обстеження в квартирі НОМЕР_3 у ванній кімнаті та накухні витоків та розгерметизації на трубопроводах не виявлено, трубопроводизнаходяться в задовільному стані. Цей акт складений через шість місяців відімовірного затоплення, без участі обслуговуючої організації систем загальногокористування - Комунального підприємства «Добробут»; не містить відомостей щодосамого затоплення, зокрема дат, причин, наслідки затоплення; акт складено завідсутності самих відповідачів, що позбавляє їх можливості подання доказів найого спростування. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи узадоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, з висновками якогопогодився й суд касаційної інстанції, керувався тим, що позивачі не довелифакту залиття їхньої квартири, оскільки належних доказів, які б підтверджувалифакт залиття їхньої квартири, до матеріалів справи не додано. Зокрема, позивачіне надали комісійного акта, складеного за участю представників обслуговуючоїорганізації,  яким би було зафіксованосам факт затоплення, а також причини затоплення та завдані пошкодження.

Крім складання акту, доцільнимбуде детальне фотографування пошкоджень, завданих вашому майну залиттямквартири.

   2.Встановленнярозміру матеріальної шкоди нанесеної залиттям.

У випадку, якщо акт прозалиття складено належним чином та в ньому відображено всю передбачену законодавствомінформацію, то належним доказом розміру матеріальної шкоди може слугуватикошторис складений відповідною будівельною організацією, яка здійсниларемонтно-відновлювальні роботи у вашому помешканні (для прикладу: ухвали ВССУ від16 листопада 2016р. № 644/11576/15-ц; від 31 травня 2017 року у справі №761/10016/13-ц; від 17 серпня 2017 у справі № 667/8086/15-ц).

Однак, більшнадійним доказом буде висновок експертного дослідження, проведений відповідноюекспертною установою або атестованим експертом.

Згідно п. 1.3. розділу1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертнихдосліджень Затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998  № 53/5 (надалі – Інструкція) відповідно дочинного законодавства за дорученням, зокрема, осіб, які самостійно захищаютьсвої інтереси, та їх представників, виконуються експертні дослідження, щопотребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судовоїекспертизи. Результати експертних досліджень викладаються в письмових висновкахекспертних досліджень згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до абз 2 п.1.8. розділу 1 Інструкції Підставою для проведення експертного дослідження єписьмова заява (лист) замовника (юридичної або фізичної особи) з обов'язковимзазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв'язанню, атакож об'єктів, що надаються.

Підпунктом 5.1. п. 5розділу 2 Інструкції передбачено, що до основних завдань будівельно-технічноїекспертизи відноситься визначення вартості будівельних робіт, пов’язаних зпереобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха,механічного впливу тощо.

Підпунктом 5.1.1. п. 5розділу 2 Інструкції встановлено орієнтовний перелік вирішуваних питань будівельно-технічноюекспертизою, зокрема:

-        які пошкодження об’єкта (будівлі,квартири, приміщення, оздоблення тощо) виникли внаслідок залиття, пожежі,стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту на підроблюванихтериторіях тощо?

-         Якатехнічна причина пошкоджень та руйнувань об’єкта нерухомого майна (елементів,конструкцій, інженерних мереж тощо)?

-        яка вартість ремонтно-будівельних робіт,проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття, пожежі,стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту тощо?

-        який розмір завданої матеріальної шкодиоб’єкту (будівлі, квартирі, приміщенню, оздобленню тощо) унаслідок йогозалиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту тощо?

Таким чином, длявстановлення розміру матеріальної шкоди, завданої залиттям вашого помешкання, атакож причин такого залиття (що також буде доцільним встановити у висновку),необхідно звернутись до відповідної експертної установи або експерта зпроханням провести будівельно-технічне експертне дослідження за результатамиякої вирішити вищенаведені запитання.

У такому випадку,відповідачу буде досить важко спростувати висновки експерта, зроблені зарезультатами проведеного дослідження, а витрати на проведення такогодослідження можна буде стягнути з відповідача у судовому порядку, заявивши упозовній заяві відповідну вимогу.

   3.Зверненнядо суду з позовною заявою.

У разі відмовивинуватця залиття у добровільному порядку відшкодуватишкодузаподіяну вашому майну, необхідно звертатись з позовною заявою до суду.

Якщо ви маєте акт,складений у відповідності до законодавства, про встановлення факту залиття, та належнідокази розміру завданої шкоди, то вірогідність задоволення вашого позову доситьвелика.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдананеправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правамфізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної абоюридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе,що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно дороз'яснень, що містяться в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ запозовами про відшкодування шкоди» шкода заподіяна особі і майну громадянина,підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, щодії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причиннийзв'язок та є вина зазначеної особи.

Наведене свідчить проте, що цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпціювини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, товона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. (дляприкладу: ухвали ВССУ від 30 листопада 2016 року у справі № 760/15560/15-ц; від7 червня 2017 року у справі № 638/3357/15-ц; від 9 серпня 2017 року у справі №208/5292/14-а).

Таким чином, обов’язок доказування своєї невинуватості у справі за вашимпозовом буде покладено на відповідача і якщо він не доведе, що невинуватий, топозов буде задоволено і розмір матеріальної шкоди, завданої залиттям, будестягнуто на вашу користь.