Участь захисника у слідчих діях. Як не залишитися спостерігачем?

Стаття 26 КПК України конкретизує принцип диспозитивності в кримінальному процесі таким чином: сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Зверніть увагу, у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. 

Стаття 93 КПК України передбачає, що сторона захисту здійснює збір доказів шляхом витребування та отримання речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок, ініціювання проведення слідчих дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних та допустимих доказів.

Таким чином, законодавство не забороняє адвокату право проводити власне адвокатське розслідування саме шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних та допустимих доказів.

Чи пам'ятаємо ми, що прокурор, слідчий зобов'язані згідно частини другої статті 9 КПК України виявити як ті обставини що викривають підозрюваного, так і ті, що виправдовують підозрюваного? 

На нашу думку, варто це завжди згадувати і оскаржувати ще на стадії досудового розслідування.

Це можуть бути скарги, наприклад, на триваючу бездіяльність слідчого, прокурора, яка виявляється у невиявленні (навіть за письмовими клопотаннями “підказками” захисника – адвоката слідчому чи прокурору) обставин, що виправдовують підозрюваного. І ця бездіяльність, на нашу думку, може бути предметом розгляду під час підготовчого судового засідання згідно частини другої статті 303 КПК України. 

Як «вбити цвях» у матеріали проваждення у законний спосіб?

Чи завжди на досудовому розслідуванні слід вказувати слідчому, прокурору на допущені ними порушення негайно та безпосередньо під час процесуальної дії? Якщо вирішили що так, тоді на підставі чого це зробити? 

Пунктом десятим частини третьої статті 42 КПК України передбачено право подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення процесуальних дій. Тому важливо використовувати це, враховуючи, що іноді інших можливостей подати заперечення, наприклад, на дії головуючого в суді, чинний КПК не передбачає. 

Чи варто завжди посилатися на статтю 63 Конституції України?

Багато хто з адвокатів рекомендує посилатися на статтю 63 Конституції України будь-коли, не звертаючи уваги на можливості положень статтей 17 та 18 КПК України, в яких чітко зазначено, що особа не може бути примушена давати пояснення, показання які можуть стати підставою для підозри. Так чому ж це важливо?

Використання права, гарантованого статтею 63 Конституції України, на нашу думку, не дуже доречно ані при наданні правової допомоги свідку, ані при захисті  підозрюваного.

І не тільки тому, що існує відповідальність за приховування злочину. На підозрюваного ця норма не розповсюджується. Але стаття 18 КПК України, в цьому випадку, захищає також і право свідка на відмову від пояснень.

 Крім цього, порадив би адвокатам бути присутніми під час проведення будь-яких слідчих дій, навіть якщо участь адвоката не є обов’язковою. Так ви зможете не тільки проконтролювати законність проведення слідчих дій, а й довести клієнту, що ви справді зацікавлені в його захисті. 

Також, необхідно пам’ятати й про те, що жоден доказ не має наперед встановленої сили (частина друга статті 94 КПК України). Наприклад, клієнт каже, що він має „алібі”, але насправді, його „алібі” потрібно ще довести (зазвичай, шляхом  спростування доводів прокурора).

За матеріалами Ярослава Зейкана

Діючи як захисник, адвокат:

1) вивчає матеріали справи та наявні фактичні дані, працює над одержанням перспективних доказів, які виправдовують клієнта; звертається до слідчого, прокурора в порядку ст. 221 КПК  з вимогою про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування;

Зробивши початковий аналіз фактів виявляє «корисні» факти, які підтверджують версію подій клієнта, і, «шкідливі», тобто такі, що спростовують версію клієнта;

2) перевіряє чи не пропущені строки досудового слідства, передбачені ст.219 КПК і в необхідних випадках звертається до слідчого, процесуального прокурора, слідчого судді;

3) з’ясовує правильність юридичної кваліфікації кримінального провадження; (закон, який обтяжує становище особи не застосовується і не має зворотньої дії);

4) здійснює аналіз судової практики та відповідних рішень ЄСПЛ. В необхідних випадках консультується у спеціалістів у сфері кримінального права та процесу; вирішує питання про можливість і доцільність оскарження пред'явленої підозри  (п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України );

5) робить необхідні виписки (у разі заборони копіювання) та копії з матеріалів;

6) готує письмові або усні пояснення на підозру (в порядку ст. 20 КПК), до яких додає відповідні докази, в тому числі і одержані до пред'явлення підозри;

7) вирішує питання про доцільність надання таких письмових та усних пояснень на пред'явлену підозру;

8) з'ясовує чи дотримано процесуальні вимоги щодо призначення експертизи (на підставі ухвали слідчого судді (за участі захисника, інакше – порушення прав);

9) бере участь в засіданнях у слідчого судді щодо застосування запобіжних заходів, в необхідних випадках оскаржує їх; заявляє клопотання про допит  свідків (в тому числі, в порядку ст. 225 КПК);

10) якщо клієнт перебуває в ізоляторі (лікарні або за кордоном) вживає заходів до якнайшвидшої зустрічі (відео чи аудіо спілкування захищеними засобами);

11) з'ясовує у клієнта характеризуючі його дані: про стан здоров'я, обставини затримання, про освіту, місце роботи, наявність судимості тощо (бланк);

12) розробляє за участю клієнта попередню правову позицію у справі та узгоджує порядок її виконання( в тому числі залучення інших осіб та засоби);

13 )здійснює підготовку клієнта до майбутніх допитів, проводить репетицію допиту;

14) бере участь у допиті: здійснює запис питань і відповідей, та викладає у протоколі допиту свої зауваження (в тому числі на додаткових аркушах);

15) бере участь у обшуках, діях по поверненню вилученого майна та інших слідчих діях з участю клієнта; в необхідних випадках оскаржує такі дії;

16) заявляє клопотання та подає скарги до слідчого судді на неправомірні дії слідства; в деяких випадках  звертається до проц.керівника - прокурора;

17) ретельно знайомиться з відкритими в порядку ст. 221 (чи ст. 290) КПК матеріалами справи та в порядку ч. 9 ст. 290 КПК письмово підтверджує факт надання доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів; одержує розписку або підпис на копії письмового повідомлення про ознайомлення з матеріалами (в тому числі від прокурора, з зазначенням дати та часу);

18) готує матеріали для подачі в суд клопотань на підготовче засідання суду, готує письмові та усні пояснення на обвинувальний акт в порядку ст.20 КПК та ч.1 ст.349 КПК (вступна промова) та пакет процесуальних документів, які вважає необхідними додати до цих пояснень; інші скарги по ч.3 ст.303 КПК з додатками (та просить долучити до акту їх згідно ч.1 ст.317 КПК);

19) вирішує разом з клієнтом питання про суд присяжних в передбачених випадках; вирішує разом з клієнтом питання щодо вимоги запасного судді (ст.320 КПК); вирішує разом з клієнтом питання щодо упередженості суду, заявлення обгрунтованих відводів та питання щодо можливостей зміни підсудності у необхідних випадках.