Трудові відносини під час карантину

Недавно, у зв’язку з пандемією коронавірусу та його стрімкому розповсюдженню на території України, Верховною Радою України було прийнято закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)". У даному нормативному акті, встановлюється можливість дистанційної роботи, розширено повноваження для роботодавців у частині встановлення режиму роботи підприємств.

Наразі варто зазначити ряд основних моментів, які виникають сьогодні у трудових відносинах. Наприклад, оплата праці під час карантину. Законодавством не передбачено особливого порядку оплати праці працівників у період карантину. Роботодавець не має права не виплачувати заробітну плату в період карантину, виплачувати її з затримкою чи занижувати її розмір. Водночас на розмір заробітної плати в період карантину можуть впливати такі явища, як: відпустка без збереження заробітної плати; документально оформлений простій; встановлення для працівника неповного робочого часу. Щодо першого моменту: згідно нового закону про COVID-19 роботодавець на період встановлення карантину може надавати відпустку працівнику за його згодою та у разі встановлення карантину строк перебування у відпустці без збереження заробітної плати не включається у загальний строк відпустки без збереження заробітної плати, яку працівник має право використати протягом календарного року. Тобто можна стверджувати, що положення закону про COVID-19 передбачають право роботодавця надати на період карантину своїм працівникам відпустку без збереження заробітної плати за умови відповідної згоди останніх. Далі, простій у зв’язку з карантином. Якщо господарська діяльність роботодавця не дозволяє запровадити дистанційну роботу, наприклад, заклади громадського харчування, спортивні клуби, то період карантину, протягом якого основна господарська діяльність роботодавця не ведеться, буде вважатися періодом простою. Згідно КЗпП, час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин окладу працівника. Простій оформлюється на підставі рішення уповноваженого органу роботодавця і не потребує згоди працівника. Ще одним важливим питанням є транспортування працівників до місця роботи у зв’язку з обмеженнями руху громадського транспорту. Роботодавець не повинен забезпечувати транспортом працівників, але в той же час, у випадку відсутності працівника на роботі більше 3 годин поспіль у зв’язку з обмеженнями руху громадського транспорту роботодавець не повинен вважати таку відсутність прогулом, так як вказана відсутність зумовлена поважною причиною. 

Дистанційна робота для працівників

Відповідно до закону про COVID-19, роботодавець на час впровадження карантину може доручити працівникові протягом певного періоду виконувати свої обов’язки вдома. Тобто, документом надається право роботодавцю в односторонньому порядку, без одержання згоди працівника та його попереднього повідомлення, доручити працівнику дистанційно виконувати свою роботу. Дистанційна робота працівника може оформлюватись рішенням відповідного органу управління роботодавця.

Звільнення працівників у зв’язку з карантином

Законом не визначено окремої процедури звільнення працівників у зв’язку з карантином а тому, якщо роботодавець вважатиме за потрібне звільнити працівника у зв’язку з призупиненням діяльності, оптимальною підставою може бути звільнення у зв’язку зі скороченням чисельності та/або штату працівників у результаті змін в організації виробництва і праці роботодавця.

У даному випадку роботодавець повинен прийняти таке рішення та повідомити працівників письмово під розпис про звільнення не пізніше, ніж за 2 місяці до запланованої дати звільнення. Також роботодавець, звільняючи працівників у зв’язку зі скороченням чисельності та/або штату працівників, повинен виплатити працівникам вихідну допомогу в розмірі не менше середнього місячного заробітку. Тобто можна стверджувати, що у випадку скорочення роботодавець повинен виплатити працівникам у середньому 3 заробітні плати (з них 2 - за період роботи протягом двомісячного строку до дати звільнення та одну середньомісячну зарплатню як вихідну допомогу). Крім цього, керівникам, які незаконно звільнятимуть працівників під час карантину, загрожуватиме штраф до 51 тис. грн. Крім штрафу, за незаконне звільнення може загрожувати позбавлення права обіймати певні посади або виправними роботами на строк до 2 років. У разі незаконного звільнення працівники можуть звертатися  за номером 102 або написати заяву в поліцію за статтею 172 ККУ (Грубе порушення законодавства про працю). Санкцією статті передбачається покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 000 - 51 000 гривень) або позбавлення права обіймати певні посади. Також керівників можуть позбавити права займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або покарати виправними роботами на строк до двох років.