Стягнення аліментної заборгованості з батька за 10 років

Сучасному поколінню батьків, дуже важко! В Україні існує законодавство, існує і справедливий суд, але виконувати рішення суду і поважати Закон, українські батьки не навчені.

Отже, мій кейс про відсутність бажання горе-батька забезпечувати власних дітей, приймати участь у вихованні, використовуючи будь-які маніпуляції для уникнення відповідальності.

Як і обіцяла, я не підвела і справа яка розглядалась  судом І-ї інстанції  з листопада 2019 року справедливо і в законному порядку, успішно закріплена апеляційною постановою у червні 2021 року, з блискучим рішенням про повні і всебічно з’ясовані обставини справи, які підтверджені доказами про стягнення з батька за період з 01.08.2009 року по 01.06.2020 рік заборгованості по аліментах та пені у розмірі 162 000,00 дол. США.

Фабула справи.

Подружжя під час розлучення, мирним шляхом розділивши майно та підписавши усі необхідні документи, також визначили відповідно до ст.181 СК України спосіб утримувати в подальшому дітей, шляхом підписання Договору про сплату аліментів, які були посвідчені нотаріусом.

Відповідно до умов аліментного договору батько дітей зобов’язаний сплачувати аліменти по досягненню дітьми повноліття або, в разі навчання за денною або заочною формою навчання у вищому навчальному закладі – до його закінчення щомісячно, у сумі, яка не повинна бути меншою суми еквівалентної 500 доларів США (виходячи з офіційного курсу НБУ) на кожну дитину.

Судом першої інстанції було перевірено розрахунок заявлених вимог заявлених позивачем, що суми заборгованості по аліментах визначені за період з 01.08.2009 року по 01.06.2020 роки обґрунтовано. При цьому, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження належної оплати та спростування заборгованості про сплату аліментів.

Таким чином,  дуже важливо, щоб кожна сторона судового процесу, доводила обставини, на які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, оскільки суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Але ці обставини не задовольнили горе-татуся і він посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильного застосування норм матеріального права, звернувся до апеляційної інстанції з проханням скасувати рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог, а також фактично в односторонньому порядку забажав змінити умови Договору на утримання дітей, шляхом надання рекомендацій суду апеляційної інстанції, як слід читати аліментний Договір в супереч існуючого, і фактично просив апеляційну інстанцію змінити  в односторонньому порядку умови договору, порушуючи інтереси дітей.

Отже, заслухавши доводи відповідача, та доводи сторони позивача, суд апеляційної інстанції наголосив про наступне:

1. Станом на день розгляду справи договір є чинним і позовні підстави до застосування строку позовної давності відсутні, у зв’язку з чим колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в зазначеній частині.

2. Колегія суддів відхиляє посилання апелянта про неврахування судом під час визначення заборгованості, оскільки долучені до справи докази свідчать про враховані позивачем під час визначення суми заборгованості по платежах.

3. Сторона позивача повною мірою довела суду про фінансову спроможність батька виконувати аліментні зобов’язання у визначеній сумі згідно з умовами аліментного договору.

Таким чином, суд правильно встановив обставини справи і внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Наведені в апеляційній скарзі доводи не ґрунтувались на доказах, та зведені до переоцінки доказів у справі, що знайшли свою належну оцінку у мотивувальній частині і були відхилені колегією суддів, оскільки вимоги щодо стягнення заборгованості по аліментах та пені у зазначеному стороною позивача ґрунтуються на доказах і є обґрунтованими.

Рішення набрало законної сили. Йдемо далі...

Ця справа є блискучою перемогою справедливості, яка поставила крапку за безвідповідальність батька і підтверджена справедливим і законним рішенням суду України у захисті найкращих інтересів дітей.