Про спадок на тимчасово непідконтрольній території України
Юридична консультація.
За останні роки громадяни України зіткнулися з колапсом вступу у спадщину, родичі яких померли на тимчасово непідконтрольній Україні території та залишили по собі спадок.
Перш за все варто зазначити, що ця процедура однакова як для переселенців, так і тих, хто досі мешкає в Криму чи на окупованому Сході України.
Отже, коротко про дії, які необхідно зробити :
Оскільки документи про смерть людей, видані самопроголошеною владою так званих “ЛНР”, “ДНР” та Криму на території, підконтрольній Україні, не визнаються, спадкоємці мають доводити смерть рідних людей у суді.
1. Отримати свідоцтво про смерть спадкодавця в судовому порядку.
Для цього не потрібно мати довідку внутрішньо переміщеної особи або прописку. Згідно норм статті 257-1 Цивільного процесуального кодексу України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Іншими словами, із вказаною заявою можна звернутися до будь-якого місцевого суду на підконтрольній Україні території.
Які докази (документи) необхідно долучити до заяви:
1. Отримати відмову органу державної реєстрації актів цивільного стану (далі РАЦС) у видачі свідоцтва про смерть.
Така відмова видається одразу після письмової заяви до них про реєстрацію факту смерті при відсутності належних документів (як правило, родичам померлого видаються документи так званих ДНР та ЛНР, а такі документи на підконтрольній Україні території не визнаються)
2. До заяви необхідно долучити докази факту смерті (медична довідка лікаря щодо факту смерті, документи, які свідчать про родинні відносини за якими є право отримання свідоцтва про смерть);
3. Останнім етапом при зверненні до суду є сплата судового збору (0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що у 2020 році складає 840 грн. 80 коп.).
Зверніть увагу! Необхідно долучити всі наявні докази, оскільки така заява розглядається невідкладно, а також судовий збір не стягується за подання заяви щодо особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або АТО.
Після задоволення судом заяви, засвічену копію рішення подають до органу РАЦС. На підставі судового рішення РАЦС невідкладно вносить відповідний реєстраційний запис до реєстру та видає свідоцтво про смерть. При собі отримувачу свідоцтва необхідно мати власний паспорт та ідентифікаційний код.
2. Наступні дії: звернення до нотаріуса
Отримавши свідоцтво про смерть встановленого зразка спадкоємець має звернутись до нотаріуса, згідно зі ст. 11 ЗУ “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1207-18) і ст.91 ЗУ “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1669-18), якщо останнє місце проживання або основна частина нерухомого майна спадкодавця знаходиться в зоні АТО або окупованому Криму, місцем відкриття спадщини вважається місце подання першої заяви спадкоємцем.
Іншими словами, спадкоємці можуть звернутися до будь-якого нотаріуса на підконтрольній уряду території України із заявою про прийняття спадщини.
Особливо звертаємо увагу про терміни подання заяви! Зробити це необхідно не пізніше, ніж через 6 місяців з дати встановлення факту смерті, в інших випадках для отримання спадщини необхідно звертатися до суду для визначення додаткового строку прийняття спадщини.
Вести спадкову справу може лише той нотаріус, в якого ви її відкривали. Ви можете подивитися, чи продовжує він свою діяльність на контрольованій території в Єдиному реєстрі нотаріусів
У разі, якщо ваш нотаріус залишився працювати на непідконтрольній території, і в нього залишилися всі нотаріальні архіви, звертатися до нього немає сенсу, оскільки його діяльність не визнається державою, а сам він не має доступу до державних реєстрів.
- Що означає історичне рішення ЄСПЛ у справі «Україна та Нідерланди проти росії» Юлія Овчинникова вчора о 20:59
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський 11.07.2025 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова 11.07.2025 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова 11.07.2025 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір 10.07.2025 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова 10.07.2025 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар 10.07.2025 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова 10.07.2025 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
-
Україна пропонує Азербайджану зберігати газ у підземних сховищах без податків і зборів
Бізнес 16901
-
Лідер картелю ОПЕК несподівано перевищив квоту з видобутку нафти
Бізнес 14612
-
Україна за допомогою ЄБРР запустить нову фондову біржу: меморандум
Фінанси 5300
-
Як навчити дитину самостійності та впевненості – прості поради
Життя 4665
-
Як не потрапити в "лапи" газлайтера на етапі знайомства: три фрази, які вони використовують
Життя 4444