Про спадок на тимчасово непідконтрольній території України
Юридична консультація.
За останні роки громадяни України зіткнулися з колапсом вступу у спадщину, родичі яких померли на тимчасово непідконтрольній Україні території та залишили по собі спадок.
Перш за все варто зазначити, що ця процедура однакова як для переселенців, так і тих, хто досі мешкає в Криму чи на окупованому Сході України.
Отже, коротко про дії, які необхідно зробити :
Оскільки документи про смерть людей, видані самопроголошеною владою так званих “ЛНР”, “ДНР” та Криму на території, підконтрольній Україні, не визнаються, спадкоємці мають доводити смерть рідних людей у суді.
1. Отримати свідоцтво про смерть спадкодавця в судовому порядку.
Для цього не потрібно мати довідку внутрішньо переміщеної особи або прописку. Згідно норм статті 257-1 Цивільного процесуального кодексу України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Іншими словами, із вказаною заявою можна звернутися до будь-якого місцевого суду на підконтрольній Україні території.
Які докази (документи) необхідно долучити до заяви:
1. Отримати відмову органу державної реєстрації актів цивільного стану (далі РАЦС) у видачі свідоцтва про смерть.
Така відмова видається одразу після письмової заяви до них про реєстрацію факту смерті при відсутності належних документів (як правило, родичам померлого видаються документи так званих ДНР та ЛНР, а такі документи на підконтрольній Україні території не визнаються)
2. До заяви необхідно долучити докази факту смерті (медична довідка лікаря щодо факту смерті, документи, які свідчать про родинні відносини за якими є право отримання свідоцтва про смерть);
3. Останнім етапом при зверненні до суду є сплата судового збору (0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що у 2020 році складає 840 грн. 80 коп.).
Зверніть увагу! Необхідно долучити всі наявні докази, оскільки така заява розглядається невідкладно, а також судовий збір не стягується за подання заяви щодо особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або АТО.
Після задоволення судом заяви, засвічену копію рішення подають до органу РАЦС. На підставі судового рішення РАЦС невідкладно вносить відповідний реєстраційний запис до реєстру та видає свідоцтво про смерть. При собі отримувачу свідоцтва необхідно мати власний паспорт та ідентифікаційний код.
2. Наступні дії: звернення до нотаріуса
Отримавши свідоцтво про смерть встановленого зразка спадкоємець має звернутись до нотаріуса, згідно зі ст. 11 ЗУ “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1207-18) і ст.91 ЗУ “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1669-18), якщо останнє місце проживання або основна частина нерухомого майна спадкодавця знаходиться в зоні АТО або окупованому Криму, місцем відкриття спадщини вважається місце подання першої заяви спадкоємцем.
Іншими словами, спадкоємці можуть звернутися до будь-якого нотаріуса на підконтрольній уряду території України із заявою про прийняття спадщини.
Особливо звертаємо увагу про терміни подання заяви! Зробити це необхідно не пізніше, ніж через 6 місяців з дати встановлення факту смерті, в інших випадках для отримання спадщини необхідно звертатися до суду для визначення додаткового строку прийняття спадщини.
Вести спадкову справу може лише той нотаріус, в якого ви її відкривали. Ви можете подивитися, чи продовжує він свою діяльність на контрольованій території в Єдиному реєстрі нотаріусів
У разі, якщо ваш нотаріус залишився працювати на непідконтрольній території, і в нього залишилися всі нотаріальні архіви, звертатися до нього немає сенсу, оскільки його діяльність не визнається державою, а сам він не має доступу до державних реєстрів.
- Канбан – проста історія управління запасами Наталія Качан вчора о 23:44
- Справедлива індексація розміру пенсії: ВС зобов'язав ПФ провести індексацію пенсії Світлана Приймак 17.01.2025 15:25
- Без Господарського кодексу: що тепер кардинально зміниться Дмитро Зенкін 17.01.2025 12:34
- План щодо врегулювання конфлікту Володимир Горковенко 17.01.2025 10:29
- Сторічна угода: несподіваний аспект Євген Магда 17.01.2025 06:02
- Чи варто оскаржувати наказ на податкову перевірку після її початку? Світлана Приймак 16.01.2025 15:25
- Лідерство через усвідомлення: трансформація бізнесу Наталія Растегаєва 16.01.2025 13:46
- Свіже рішення у справі щодо захисту митних інтересів України Дмитро Зенкін 16.01.2025 12:34
- Інновації в енергетичному трейдингу: як технології змінюють ринок електроенергії та газу Ростислав Никітенко 16.01.2025 10:06
- Зло не може бути умиротворене, або чому Україна має перемогти Віктор Круглов 15.01.2025 17:52
- Закон про підвищення акцизів на сигарети – це випробування економічної відповідальності Олег Пендзин 15.01.2025 14:27
- Неприпустимість насильства проти адвокатів: випадок у Бучанському ТЦК Світлана Приймак 15.01.2025 14:00
- Масштабування українського бізнесу та чому варто орієнтуватися на експорт Даніелла Шихабутдінова 15.01.2025 12:51
- Європейські спонсори тероризму Володимир Горковенко 14.01.2025 23:46
- Ограниченно пригодные: важные детали о ВВК и мобилизации Віра Тарасенко 14.01.2025 22:01
-
Ексміністр енергетики Литви Неверович очолив наглядову раду Енергоатому
Бізнес 2303
-
Десять тонн на кілометр. Як краматорське підприємство розпочало нове життя на Закарпатті
Бізнес 2037
-
ЄС звернеться за допомогою до короля Бельгії, якщо Орбан ветує продовження санкцій
Фінанси 1883
-
Mocha Mousse — наймодніший відтінок сезону, який він і як його додати до свого образу
Життя 1598
-
Українці повертаються до трудової міграції до Польщі. Біженців залишилось 15% – опитування
Бізнес 1516