Як зелений тариф привів інвесторів у Маріуполь
Давайте подивимося, як працює зелений тариф на прикладі біогазової станції у Маріуполі.
У минулому місяці у Маріуполі, здається, побувала вся українська еліта, а разом з нею, і цілий пул потенційних інвесторів. Головний меседж влади: вкладайте кошти в регіон, ми гарантуємо максимальний режим сприяння.
Буквально через декілька днів у Маріуполі відкрилася нова біогазова станція. Вартість проекту склала близько 2 млн євро.
Насправді, ці дві події – форум і запуск нового об’єкту, не пов’язані між собою. Будівництво станції розпочалося ще у 2018 році, задовго до форуму. Але у цьому є певний символізм. Поясню чому.
Останні місяці офіційна влада з різних кутів атакує зелений тариф. Пояснення доволі просте: тариф «надто високий», грошей у державі мало, тому треба переглянути правила гри, і краще зробити це «заднім числом». Те, що у відновлювану енергетику за останні п’ять років інвестували понад 3 млрд євро під гарантії стабільних тарифів до 2030 року, нікого не обходить.
![Як зелений тариф привів інвесторів у Маріуполь](https://www.liga.net/images/general/2019/11/06/20191106153801-2526.jpg)
Біогазова станція у Маріуполі
Ок, давайте подивимося, як працює зелений тариф на прикладі біогазової станції у Маріуполі.
Факт перший.
В Україні величезна проблема зі сміттям. Ми входимо в топ-10 найбільш засмічених країн світу. Цифри жахливі: понад 10 тонн сміття щороку на одне домогосподарство, з них переробляється лише 3%. Основна частина відходів осідає на сміттєзвалищах. Там вони гниють, горять, забруднюють повітря і отруюють ґрунти.
В багатьох країнах світу (Німеччина, Китай, США та інші) цю проблему вирішують просто – будують біогазові станції і встановлюють для них зелений тариф. Станції відкачують біогаз, який утворюється внаслідок гниття органічних відходів. Це скорочує викиди парникового газу СО2 в атмосферу.
Як відомо, в Маріуполі непроста екологічна ситуація. Запуск біогазової станції у місті попередить виникнення пожеж на сміттєзвалищі. Через це у повітря не викидатимуться небезпечні токсичні речовини. Також менше токсинів накопичуватиметься у ґрунті навколо полігону.
Плюс? Безумовно!
Факт другий.
Будь-який новий промисловий об’єкт – це нові робочі місця, додаткові доходи в місцевий і центральний бюджет. Якщо мова йде про енергетику, то це ще й виробництво енергоресурсу.
Після запуску біогазової станції, місто Маріуполь отримуватиме 10% прибутку від роботи об’єкта. Тобто, матиме й економічну вигоду.
Факт третій.
Біогаз можна виробляти не лише на сміттєзвалищах, але й у сільському господарстві. Річний потенціал України складає понад 3 млрд кубометрів біогазу щороку.
Це утилізація відходів агропідприємств, заміщення імпортного газу, скорочення площі сміттєзвалищ і багато інших переваг. Звісно, за умови реалізації власного потенціалу.
Згідно з офіційними даними Держенергоефективності, в Україні сумарна потужність встановлених біогазових станцій складає 70 МВт.
25 МВт працюють на сміттєзвалищах. 20 МВт – на агровідходах.
Тобто, у нас побудували декілька десятків станцій. Хоча може працювати щонайменше декілька сотень – якщо збережеться зелений тариф і стабільні правила гри.
Підсумовуючи, хочу звернути увагу всіх, хто каже: навіщо нам зелений тариф?
Можна жити минулим і дотувати традиційну енергетику. А можна думати про майбутнє і створювати умови для інвесторів, які готові драйвити проекти в Україні (не найпростішій країні з точки зору регуляторних правил).
Обравши другий шлях, ми побачимо багато нових об’єктів і в Маріуполі, і по всій країні.
Вони прийдуть незалежно від гучних закликів та інвестиційних форумів.
Бо головне – це дії і правила гри.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1882
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87044
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11237
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9244
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5712
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5407