Як зелений тариф привів інвесторів у Маріуполь
Давайте подивимося, як працює зелений тариф на прикладі біогазової станції у Маріуполі.
У минулому місяці у Маріуполі, здається, побувала вся українська еліта, а разом з нею, і цілий пул потенційних інвесторів. Головний меседж влади: вкладайте кошти в регіон, ми гарантуємо максимальний режим сприяння.
Буквально через декілька днів у Маріуполі відкрилася нова біогазова станція. Вартість проекту склала близько 2 млн євро.
Насправді, ці дві події – форум і запуск нового об’єкту, не пов’язані між собою. Будівництво станції розпочалося ще у 2018 році, задовго до форуму. Але у цьому є певний символізм. Поясню чому.
Останні місяці офіційна влада з різних кутів атакує зелений тариф. Пояснення доволі просте: тариф «надто високий», грошей у державі мало, тому треба переглянути правила гри, і краще зробити це «заднім числом». Те, що у відновлювану енергетику за останні п’ять років інвестували понад 3 млрд євро під гарантії стабільних тарифів до 2030 року, нікого не обходить.

Біогазова станція у Маріуполі
Ок, давайте подивимося, як працює зелений тариф на прикладі біогазової станції у Маріуполі.
Факт перший.
В Україні величезна проблема зі сміттям. Ми входимо в топ-10 найбільш засмічених країн світу. Цифри жахливі: понад 10 тонн сміття щороку на одне домогосподарство, з них переробляється лише 3%. Основна частина відходів осідає на сміттєзвалищах. Там вони гниють, горять, забруднюють повітря і отруюють ґрунти.
В багатьох країнах світу (Німеччина, Китай, США та інші) цю проблему вирішують просто – будують біогазові станції і встановлюють для них зелений тариф. Станції відкачують біогаз, який утворюється внаслідок гниття органічних відходів. Це скорочує викиди парникового газу СО2 в атмосферу.
Як відомо, в Маріуполі непроста екологічна ситуація. Запуск біогазової станції у місті попередить виникнення пожеж на сміттєзвалищі. Через це у повітря не викидатимуться небезпечні токсичні речовини. Також менше токсинів накопичуватиметься у ґрунті навколо полігону.
Плюс? Безумовно!
Факт другий.
Будь-який новий промисловий об’єкт – це нові робочі місця, додаткові доходи в місцевий і центральний бюджет. Якщо мова йде про енергетику, то це ще й виробництво енергоресурсу.
Після запуску біогазової станції, місто Маріуполь отримуватиме 10% прибутку від роботи об’єкта. Тобто, матиме й економічну вигоду.
Факт третій.
Біогаз можна виробляти не лише на сміттєзвалищах, але й у сільському господарстві. Річний потенціал України складає понад 3 млрд кубометрів біогазу щороку.
Це утилізація відходів агропідприємств, заміщення імпортного газу, скорочення площі сміттєзвалищ і багато інших переваг. Звісно, за умови реалізації власного потенціалу.
Згідно з офіційними даними Держенергоефективності, в Україні сумарна потужність встановлених біогазових станцій складає 70 МВт.
25 МВт працюють на сміттєзвалищах. 20 МВт – на агровідходах.
Тобто, у нас побудували декілька десятків станцій. Хоча може працювати щонайменше декілька сотень – якщо збережеться зелений тариф і стабільні правила гри.
Підсумовуючи, хочу звернути увагу всіх, хто каже: навіщо нам зелений тариф?
Можна жити минулим і дотувати традиційну енергетику. А можна думати про майбутнє і створювати умови для інвесторів, які готові драйвити проекти в Україні (не найпростішій країні з точки зору регуляторних правил).
Обравши другий шлях, ми побачимо багато нових об’єктів і в Маріуполі, і по всій країні.
Вони прийдуть незалежно від гучних закликів та інвестиційних форумів.
Бо головне – це дії і правила гри.
- Вчора пили пиво, сьогодні — бос: 7 кроків, як стати авторитетним керівником Олександр Висоцький 20:35
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну Галина Скіпальська вчора о 13:19
- Позов для скасування штрафу ТЦК у 2026: повний гайд Павло Васильєв вчора о 12:58
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України Олексій Гнатенко вчора о 12:03
- Емоції як сигнальні лампочки: чому їх не варто "заклеювати" і як з ними працювати Олександр Скнар вчора о 08:53
- Адвокат 2050: професія на межі революції Вадим Графський 29.01.2026 19:35
- Чому професійна освіта в Україні програє не через якість – а через комунікацію Костянтин Соловйов 29.01.2026 16:43
- Як формуються гемблінг-спільноти та чому вони відрізняються від звичайних соцмереж? Андрій Добровольський 29.01.2026 16:06
- Підприємництво в епоху штучного інтелекту Дарина Халатьян 28.01.2026 14:55
- Чому ви не можете вирішити – навіть коли все вже зрозуміло Валерій Козлов 28.01.2026 14:47
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості Богдан Пулинець 28.01.2026 11:43
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно Лілія Олійник 27.01.2026 16:35
- Енергетична інфраструктура України 2026: модернізація та інвестиції Олексій Гнатенко 26.01.2026 13:52
- Пастка "швидких кіловат": Чому 10 ГВт розподіленої генерації можуть залишитися на папері Ростислав Никітенко 26.01.2026 09:03
- Як рятувати інших: психологічна стійкість адвоката та мистецтво підтримки Вадим Графський 25.01.2026 20:55
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну 117
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України 98
- Енергетична інфраструктура України 2026: модернізація та інвестиції 90
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно 87
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості 87
-
Шмигаль пояснив причину аварії в енергосистемі
доповнено Бізнес 7090
-
Як ви п’єте чай, може впливати на його користь для здоров’я: всі переваги чаю
Життя 1957
-
В Україні і Молдові аварійні відключення, у Києві зупинилося метро – відео
Бізнес 1742
-
Найбільша мережа магазинів України наростила товарообіг майже до 300 млрд грн
Бізнес 1462
-
Польський виробник одягу відкрив 500-й магазин в Україні: це рекорд у fashion-ритейлі
Бізнес 1424
