Як зелений тариф привів інвесторів у Маріуполь
Давайте подивимося, як працює зелений тариф на прикладі біогазової станції у Маріуполі.
У минулому місяці у Маріуполі, здається, побувала вся українська еліта, а разом з нею, і цілий пул потенційних інвесторів. Головний меседж влади: вкладайте кошти в регіон, ми гарантуємо максимальний режим сприяння.
Буквально через декілька днів у Маріуполі відкрилася нова біогазова станція. Вартість проекту склала близько 2 млн євро.
Насправді, ці дві події – форум і запуск нового об’єкту, не пов’язані між собою. Будівництво станції розпочалося ще у 2018 році, задовго до форуму. Але у цьому є певний символізм. Поясню чому.
Останні місяці офіційна влада з різних кутів атакує зелений тариф. Пояснення доволі просте: тариф «надто високий», грошей у державі мало, тому треба переглянути правила гри, і краще зробити це «заднім числом». Те, що у відновлювану енергетику за останні п’ять років інвестували понад 3 млрд євро під гарантії стабільних тарифів до 2030 року, нікого не обходить.

Біогазова станція у Маріуполі
Ок, давайте подивимося, як працює зелений тариф на прикладі біогазової станції у Маріуполі.
Факт перший.
В Україні величезна проблема зі сміттям. Ми входимо в топ-10 найбільш засмічених країн світу. Цифри жахливі: понад 10 тонн сміття щороку на одне домогосподарство, з них переробляється лише 3%. Основна частина відходів осідає на сміттєзвалищах. Там вони гниють, горять, забруднюють повітря і отруюють ґрунти.
В багатьох країнах світу (Німеччина, Китай, США та інші) цю проблему вирішують просто – будують біогазові станції і встановлюють для них зелений тариф. Станції відкачують біогаз, який утворюється внаслідок гниття органічних відходів. Це скорочує викиди парникового газу СО2 в атмосферу.
Як відомо, в Маріуполі непроста екологічна ситуація. Запуск біогазової станції у місті попередить виникнення пожеж на сміттєзвалищі. Через це у повітря не викидатимуться небезпечні токсичні речовини. Також менше токсинів накопичуватиметься у ґрунті навколо полігону.
Плюс? Безумовно!
Факт другий.
Будь-який новий промисловий об’єкт – це нові робочі місця, додаткові доходи в місцевий і центральний бюджет. Якщо мова йде про енергетику, то це ще й виробництво енергоресурсу.
Після запуску біогазової станції, місто Маріуполь отримуватиме 10% прибутку від роботи об’єкта. Тобто, матиме й економічну вигоду.
Факт третій.
Біогаз можна виробляти не лише на сміттєзвалищах, але й у сільському господарстві. Річний потенціал України складає понад 3 млрд кубометрів біогазу щороку.
Це утилізація відходів агропідприємств, заміщення імпортного газу, скорочення площі сміттєзвалищ і багато інших переваг. Звісно, за умови реалізації власного потенціалу.
Згідно з офіційними даними Держенергоефективності, в Україні сумарна потужність встановлених біогазових станцій складає 70 МВт.
25 МВт працюють на сміттєзвалищах. 20 МВт – на агровідходах.
Тобто, у нас побудували декілька десятків станцій. Хоча може працювати щонайменше декілька сотень – якщо збережеться зелений тариф і стабільні правила гри.
Підсумовуючи, хочу звернути увагу всіх, хто каже: навіщо нам зелений тариф?
Можна жити минулим і дотувати традиційну енергетику. А можна думати про майбутнє і створювати умови для інвесторів, які готові драйвити проекти в Україні (не найпростішій країні з точки зору регуляторних правил).
Обравши другий шлях, ми побачимо багато нових об’єктів і в Маріуполі, і по всій країні.
Вони прийдуть незалежно від гучних закликів та інвестиційних форумів.
Бо головне – це дії і правила гри.
- Зима на деокупованих територіях: допомога дровами стає питанням виживання Нісар Ахмад 19:12
- Шоу замість справедливості: що насправді сталося у справі Кудрицького Дана Ярова вчора о 18:44
- Не ідея, а модель: 3 бізнес-системи, що побудували успіх Кремнієвої долини Ангеліна Біндюгіна 31.10.2025 12:51
- Як бізнесу залучити донорську підтримку для сонячних і енергетичних проєктів Олександра Смілянець 31.10.2025 07:50
- Управління змінами: як лідери перетворюють виклики на можливості зростання Олександр Скнар 30.10.2025 23:40
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання. Частина 2 Інна Бєлянська 30.10.2025 19:29
- Чи готове українське законодавство до залучення іноземних працівників? Олексій Волохов 30.10.2025 19:24
- Інвестор на роздоріжжі: як українці розподіляють капітал у 2025-му році Аліна Золотар 30.10.2025 16:18
- Борги під час війни: як правильне управління заборгованістю рятує бізнес від краху Михайло Луців 30.10.2025 15:48
- Грантова екосистема технічного бізнесу: як вибудувати шлях від R&D до стратегій Олександра Смілянець 30.10.2025 12:41
- "Прихисток.Робота": нова платформа, на якій переселенці можуть знайти і роботу, і житло Галина Янченко 30.10.2025 12:36
- Компенсація за форму та спорядження: роз’яснення для військовослужбовців Юлія Кабриль 29.10.2025 16:21
- Дует безпеки: як комплаєнс та служба безпеки захищають компанію Ігор Шевцов 29.10.2025 12:50
- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? Лариса Гольник 28.10.2025 19:56
- Мобілізація на папері: чому український бізнес все ще живе в мирний час Дана Ярова 28.10.2025 16:05
- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? 596
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання. Частина 2 347
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики 256
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор 199
- Борги під час війни: як правильне управління заборгованістю рятує бізнес від краху 81
-
Зеленський анонсував нову "зимову єПідтримку": буде безплатний проїзд на Укрзалізниці
Бізнес 62619
-
Диявольська гора та "Ноїв ковчег": як таємні бункери отримали "друге життя" і до чого тут Девід Лінч
Життя 14985
-
У Києві помер власник легендарної піцерії, яка працює понад 30 років
Бізнес 12036
-
Товстий слабак – не силач, великий ВВП Євросоюзу – не захист від агресії
Думка 5899
-
Київ оголосив новий тендер на 1 млрд грн: ремонтуватимуть розв'язку на "Чернігівській"
Бізнес 4746
