Як зелений тариф привів інвесторів у Маріуполь
Давайте подивимося, як працює зелений тариф на прикладі біогазової станції у Маріуполі.
У минулому місяці у Маріуполі, здається, побувала вся українська еліта, а разом з нею, і цілий пул потенційних інвесторів. Головний меседж влади: вкладайте кошти в регіон, ми гарантуємо максимальний режим сприяння.
Буквально через декілька днів у Маріуполі відкрилася нова біогазова станція. Вартість проекту склала близько 2 млн євро.
Насправді, ці дві події – форум і запуск нового об’єкту, не пов’язані між собою. Будівництво станції розпочалося ще у 2018 році, задовго до форуму. Але у цьому є певний символізм. Поясню чому.
Останні місяці офіційна влада з різних кутів атакує зелений тариф. Пояснення доволі просте: тариф «надто високий», грошей у державі мало, тому треба переглянути правила гри, і краще зробити це «заднім числом». Те, що у відновлювану енергетику за останні п’ять років інвестували понад 3 млрд євро під гарантії стабільних тарифів до 2030 року, нікого не обходить.

Біогазова станція у Маріуполі
Ок, давайте подивимося, як працює зелений тариф на прикладі біогазової станції у Маріуполі.
Факт перший.
В Україні величезна проблема зі сміттям. Ми входимо в топ-10 найбільш засмічених країн світу. Цифри жахливі: понад 10 тонн сміття щороку на одне домогосподарство, з них переробляється лише 3%. Основна частина відходів осідає на сміттєзвалищах. Там вони гниють, горять, забруднюють повітря і отруюють ґрунти.
В багатьох країнах світу (Німеччина, Китай, США та інші) цю проблему вирішують просто – будують біогазові станції і встановлюють для них зелений тариф. Станції відкачують біогаз, який утворюється внаслідок гниття органічних відходів. Це скорочує викиди парникового газу СО2 в атмосферу.
Як відомо, в Маріуполі непроста екологічна ситуація. Запуск біогазової станції у місті попередить виникнення пожеж на сміттєзвалищі. Через це у повітря не викидатимуться небезпечні токсичні речовини. Також менше токсинів накопичуватиметься у ґрунті навколо полігону.
Плюс? Безумовно!
Факт другий.
Будь-який новий промисловий об’єкт – це нові робочі місця, додаткові доходи в місцевий і центральний бюджет. Якщо мова йде про енергетику, то це ще й виробництво енергоресурсу.
Після запуску біогазової станції, місто Маріуполь отримуватиме 10% прибутку від роботи об’єкта. Тобто, матиме й економічну вигоду.
Факт третій.
Біогаз можна виробляти не лише на сміттєзвалищах, але й у сільському господарстві. Річний потенціал України складає понад 3 млрд кубометрів біогазу щороку.
Це утилізація відходів агропідприємств, заміщення імпортного газу, скорочення площі сміттєзвалищ і багато інших переваг. Звісно, за умови реалізації власного потенціалу.
Згідно з офіційними даними Держенергоефективності, в Україні сумарна потужність встановлених біогазових станцій складає 70 МВт.
25 МВт працюють на сміттєзвалищах. 20 МВт – на агровідходах.
Тобто, у нас побудували декілька десятків станцій. Хоча може працювати щонайменше декілька сотень – якщо збережеться зелений тариф і стабільні правила гри.
Підсумовуючи, хочу звернути увагу всіх, хто каже: навіщо нам зелений тариф?
Можна жити минулим і дотувати традиційну енергетику. А можна думати про майбутнє і створювати умови для інвесторів, які готові драйвити проекти в Україні (не найпростішій країні з точки зору регуляторних правил).
Обравши другий шлях, ми побачимо багато нових об’єктів і в Маріуполі, і по всій країні.
Вони прийдуть незалежно від гучних закликів та інвестиційних форумів.
Бо головне – це дії і правила гри.
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус вчора о 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький вчора о 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак вчора о 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус вчора о 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський вчора о 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок вчора о 08:58
- Eнергетичний дарвінізм: юридична стратегія M&A в умовах кризи Ростислав Никітенко 14.09.2025 21:07
- Життя починається за межами зони комфорту: як наважитися на зміни Олександр Скнар 14.09.2025 13:00
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів Арсен Маринушкін 13.09.2025 17:30
- Як готелю вижити без світла і тепла: уроки енергетичної автономії Роман Сидоренко 13.09.2025 13:40
- Правда, Пятачок? Володимир Стус 12.09.2025 20:42
- Зняття Трампом санкцій з авіакомпанії "Белавіа", це черговий крок на зустріч путіну Андріян Фітьо 12.09.2025 17:51
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік Андрій Павловський 12.09.2025 17:12
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік 387
- "М’які" компетентності за жорсткими стандартами: координати довіри в оцінюванні суддів 336
- Дипломатія кадрових помилок 316
- Всередині бульбашки: як соціальні медіа спотворюють політичну реальність 141
- Культура бідкання: як історична травма формує українську економіку 135
-
10 найкращих образів премії "Еммі": Скарлетт Йоганссон, Селена Гомес і Педро Паскаль
Життя 9382
-
Порт індійської Adani не взяв на розвантаження танкер з російською нафтою – Reuters
Бізнес 5791
-
Що таке "медовий бронд" і як Кейт Міддлтон зробила його кольором 2025 року
Життя 4317
-
Мінус 100 мільярдів гривень. Хто заплатить за боргову кризу в енергетиці
Бізнес 4231
-
МВФ запропонував Україні переглянути оподаткування посилок – Гетманцев
Фінанси 3316