Бюджет воюючої країни: ощадливий чи популістський?
Одним з важливих пріоритетних завдань оборонного бюджету є реалізація соціальних гарантій військовослужбовців
Фінансування сектора безпеки і оборони України в 2019 році, виходячи з прогнозів Кабінету міністрів, складе майже 200 млрд грн – тобто не менше 5% від ВВП.
Одним з важливих пріоритетних завдань оборонного бюджету є реалізація соціальних гарантій військовослужбовців, перш за все, підвищення їх грошового забезпечення. З наступного року, зарплату українським військовим планують підняти щонайменше на 30%. Збільшення грошових виплат в армії вже закладено в проекті державного бюджету на наступний рік.
Молодші сержанти і командири, що проходять службу в тилу, до 2017 року отримували приблизно 3 тисячі гривень, нині - 8 тисяч. Заробітна плата тих, хто проходить службу в зоні проведення операції об’єднаних сил з 4 до майже 12 тисяч гривень. Українські лейтенанти заробляють 9,5 тисяч, а ті, хто в зоні бойових дій 15 тисяч гривень. Капітани і командири роти в 2018 році отримують по 11 тисяч гривень. Ті, хто служить в зоні ООС отримують по 18,300 тисяч гривень. Офіцери вищого рангу, тобто підполковники, які в тилу, отримують 13 тисяч гривень, а їхні колеги в зоні бойових дій отримують 21 тисячу гривень. Полковники, які не проходять службу в ООС отримують 16 тисяч, ті, хто в зоні бойових дій, 25,5 тисяч гривень.
Для прикладу, у 2014 році командир, який виконував усі бойові завдання по штурму в Луганській області за шість місяців служби отримав 936 гривень та декілька копійок, сьогодні, на аналогічній посаді командир отримує 18 тисяч гривень на місяць.
У 2014 році, коли я прийшов воювати добровольцем в батальйон "Айдар", був командиром штурмової роти, де безпосередньо виконували всі бойові завдання по штурму в Луганській області. За 6 місяців служби, до того, як потрапив в Верховну Раду отримав 936 гривень і декілька копійок. Далі можна вже нічого і не говорити. Це за 2014 рік. Якщо сьогодні командир аналогічної чи іншої роти, яка знаходиться в зоні проведення Операції об'єднаних сил отримує 18 тисяч, то давайте, ми тоді будемо множити.
Якщо Україна хоче перетворювати армію з совкової на сучасну, потрібно додавати фінансування. В нас армія або воює або марширує. Українська армія останні двадцять років певно вже й не марширувала. На сьогоднішній день ми є воююча армія, одна із найбільш потужних армій в Європі. Тому, що ми єдині, хто фізично протистоїть російській армії. Що стосується чи достатньо для Збройних сил України такого фінансування, я вважаю, що його звичайно не достатньо. Але давайте виходити з реалій, які ми маємо на сьогоднішній день. 5% ВВП - це загальноприйняті стандарти НАТО, якщо ми говоримо сьогодні про силовий блок та загальну національну безпеку в країні. Якщо ж ми говоримо про Збройні сили в контексті фінансування науково-технічного потенціалу я вважаю, що він не достатній, тому що майбутні війни не будуть «війна солдата проти солдата», наступні війни це - війни технологій». Звичайно, маючи війну, фінансування завжди буде недостатньо.
До створення сучасної армії нас спонукала війна. І для того, щоб не було відтоку особового складу, можливо ще потрібно збільшувати заробітні плати, хоча відтік особового складу не завжди пов'язаний з грошима, ще є поняття відношення до солдата і офіцера. Тим не менше, якщо ми збираємося перетворювати армію з «совкової» на сучасну, звичайно, потрібно додавати фінансування.
Окрім того, слід зазначити, що цього року Кабмін подав проекті бюджету на 2019 рік, котрий передбачає скорочення фінансування Адміністрації Президента на 11 %, Верховної Ради на 5 %, Кабміну на 16%. Проте загальні витрати не зменшилися навіть до рівня 2017 року – так високо було піднято планку у 2018 році. Крім скорочення витрат, в уряді заморозять зарплати співробітників, що працюють в міністерствах і державних відомствах.
- Українське телебачення – живий організм у цифровому світі Віктор Шкробот вчора о 15:25
- Як маркетологу підвищити окупність медіаінвестицій та збільшити продажі в кризові періоди? Вікторія Новак вчора о 14:52
- Три ключових ризики, які TikTok несе для України як інструмент в інформаційній війні Юрій Пінчук вчора о 12:30
- Щодо впливу кадрових змін на приватизацію спиртової галузі Віталій Жадобін вчора о 12:20
- Як визначити ефективність роботи PR відділу? Олександр Висоцький вчора о 09:35
- Право іншого учасника провадження на апеляційне оскарження того самого рішення Євген Морозов вчора о 09:22
- Го – більше, ніж гра. Стратегічне мислення на часі Володимир Костерін 05.09.2024 22:16
- Зупинення провадження у справах про адмінправопорушення із застосуванням ст. 335 КПК Ігор Калініченко 05.09.2024 18:02
- Entertainment в маркетингу: як розваги допомагають залучати та утримувати аудиторію Алла Болоховська 05.09.2024 14:25
- Як просувати українські продукти на європейському ринку: інструкція Микола Скоропадський 05.09.2024 09:48
- Визначення судом компетенції установи для проведення судової експертизи Євген Морозов 04.09.2024 09:15
- Судова практика застосування частини 3 статті 333 КПК України Євгенія Тонконожко 03.09.2024 16:24
- Невидимі бар'єри жіночого лідерства Ірина Титарчук 03.09.2024 15:38
- Сила закону: як через суд вдалося скасувати незаконний наказ про мобілізацію Арсен Маринушкін 03.09.2024 11:26
- "Чорна скриня" оборонних закупівель: чому закупівлі військових частин потребують змін Євгеній Сільверстов 03.09.2024 11:17
- Необхідна оборона: практика ВС 586
- Зупинення провадження у справах про адмінправопорушення із застосуванням ст. 335 КПК 563
- Українське телебачення – живий організм у цифровому світі 377
- Історія повторюється? Уроки для Польщі та України і всіх бажаючих 352
- Сила закону: як через суд вдалося скасувати незаконний наказ про мобілізацію 194
-
Зараз головна війна у світі – не наша. А за ЄС і Австралію
Думка 7198
-
"Успіх для Путіна". Як Україна може попасти під роздачу через невдоволення мусульманами у ФРН
5186
-
Навіщо українцям Курськ і що про операцію знав Байден: інтерв'ю Зеленського – за хвилину
4472
-
Венеційський кінофестиваль 2024: Найяскравіші зірки, які підкорили червону доріжку (Фото)
Життя 4321
-
Забруднена вода з Десни досягне Києва 10 вересня — заступниця Міндовкілля
Життя 4135