Бюджет воюючої країни: ощадливий чи популістський?
Одним з важливих пріоритетних завдань оборонного бюджету є реалізація соціальних гарантій військовослужбовців
Фінансування сектора безпеки і оборони України в 2019 році, виходячи з прогнозів Кабінету міністрів, складе майже 200 млрд грн – тобто не менше 5% від ВВП.
Одним з важливих пріоритетних завдань оборонного бюджету є реалізація соціальних гарантій військовослужбовців, перш за все, підвищення їх грошового забезпечення. З наступного року, зарплату українським військовим планують підняти щонайменше на 30%. Збільшення грошових виплат в армії вже закладено в проекті державного бюджету на наступний рік.
Молодші сержанти і командири, що проходять службу в тилу, до 2017 року отримували приблизно 3 тисячі гривень, нині - 8 тисяч. Заробітна плата тих, хто проходить службу в зоні проведення операції об’єднаних сил з 4 до майже 12 тисяч гривень. Українські лейтенанти заробляють 9,5 тисяч, а ті, хто в зоні бойових дій 15 тисяч гривень. Капітани і командири роти в 2018 році отримують по 11 тисяч гривень. Ті, хто служить в зоні ООС отримують по 18,300 тисяч гривень. Офіцери вищого рангу, тобто підполковники, які в тилу, отримують 13 тисяч гривень, а їхні колеги в зоні бойових дій отримують 21 тисячу гривень. Полковники, які не проходять службу в ООС отримують 16 тисяч, ті, хто в зоні бойових дій, 25,5 тисяч гривень.
Для прикладу, у 2014 році командир, який виконував усі бойові завдання по штурму в Луганській області за шість місяців служби отримав 936 гривень та декілька копійок, сьогодні, на аналогічній посаді командир отримує 18 тисяч гривень на місяць.
У 2014 році, коли я прийшов воювати добровольцем в батальйон "Айдар", був командиром штурмової роти, де безпосередньо виконували всі бойові завдання по штурму в Луганській області. За 6 місяців служби, до того, як потрапив в Верховну Раду отримав 936 гривень і декілька копійок. Далі можна вже нічого і не говорити. Це за 2014 рік. Якщо сьогодні командир аналогічної чи іншої роти, яка знаходиться в зоні проведення Операції об'єднаних сил отримує 18 тисяч, то давайте, ми тоді будемо множити.
Якщо Україна хоче перетворювати армію з совкової на сучасну, потрібно додавати фінансування. В нас армія або воює або марширує. Українська армія останні двадцять років певно вже й не марширувала. На сьогоднішній день ми є воююча армія, одна із найбільш потужних армій в Європі. Тому, що ми єдині, хто фізично протистоїть російській армії. Що стосується чи достатньо для Збройних сил України такого фінансування, я вважаю, що його звичайно не достатньо. Але давайте виходити з реалій, які ми маємо на сьогоднішній день. 5% ВВП - це загальноприйняті стандарти НАТО, якщо ми говоримо сьогодні про силовий блок та загальну національну безпеку в країні. Якщо ж ми говоримо про Збройні сили в контексті фінансування науково-технічного потенціалу я вважаю, що він не достатній, тому що майбутні війни не будуть «війна солдата проти солдата», наступні війни це - війни технологій». Звичайно, маючи війну, фінансування завжди буде недостатньо.
До створення сучасної армії нас спонукала війна. І для того, щоб не було відтоку особового складу, можливо ще потрібно збільшувати заробітні плати, хоча відтік особового складу не завжди пов'язаний з грошима, ще є поняття відношення до солдата і офіцера. Тим не менше, якщо ми збираємося перетворювати армію з «совкової» на сучасну, звичайно, потрібно додавати фінансування.
Окрім того, слід зазначити, що цього року Кабмін подав проекті бюджету на 2019 рік, котрий передбачає скорочення фінансування Адміністрації Президента на 11 %, Верховної Ради на 5 %, Кабміну на 16%. Проте загальні витрати не зменшилися навіть до рівня 2017 року – так високо було піднято планку у 2018 році. Крім скорочення витрат, в уряді заморозять зарплати співробітників, що працюють в міністерствах і державних відомствах.
- Неконкретність вимог податкового органу для розблокування податкових накладних Євген Морозов 19:05
- МВФ і пенсії Андрій Павловський 11:49
- Різниця податкового боргу від безнадійного податкового боргу Євген Морозов вчора о 15:33
- Маастрихтський договір: початок нової ери в історії Європи Юрій Гусєв вчора о 14:03
- Воєнний час і майно: чи можна захистити власність від вилучення? Світлана Приймак вчора о 12:56
- Вчимося та вчимо дітей: постановка цілей та планування Інна Бєлянська вчора о 11:33
- Інноваційний дизайн для медичних закладів: комфорт та екологічність Алеся Карнаухова вчора о 11:02
- Використання фотографій для навчання штучного інтелекту: німецький судовий прецедент Олександр Мисенко вчора о 10:29
- Відсутність штатного закупівельника в ЗСУ: втрачені можливості для забезпечення армії Євгеній Сільверстов вчора о 10:24
- Як встановити факт позбавлення особистої свободи внаслідок війни Дмитро Зенкін 31.10.2024 18:17
- Одеський гамбіт Вербицького – Ткачука Євген Магда 31.10.2024 16:45
- Цифрові інновації у соціальному захисті: досвід України Костянтин Кошеленко 31.10.2024 16:41
- Результат камеральної перевірки при розбіжностях між даними ЄРПН і у декларації Євген Морозов 31.10.2024 15:30
- Як Єдина інформаційна система змінить соціальну сферу України Світлана Приймак 31.10.2024 14:24
- Чому варто інвестувати в житло в Україні Раміль Мехтієв 31.10.2024 08:57
-
Німеччина визнала провал програми працевлаштування українців: допомогли з роботою менш як 1%
Бізнес 62081
-
Німеччина могла б уникнути спаду економіки, якби працівники рідше брали лікарняний – FT
Бізнес 26074
-
У Києві збираються побудувати нову вулицю за 1,56 млрд грн
Бізнес 8557
-
На ринку продажів нових автомобілів в Україні змінився лідер: Toyota втратила позиції
Бізнес 7627
-
Бізнес-тиждень: Держбюджет-2025, впровадження 5G та підвищення рейтингів українських банків
Бізнес 6991