Рівень захисту прав громадян напряму залежить від прав і гарантій адвокатів

Декілька тез стосовно проекту Закону про адвокатуру та адвокатську діяльність № 9055.

Протягом останнього часу серед юристів точаться дискусії щодо внесеного Президентом України законопроекту «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 9055.

Адвокатській діяльності я присвятив більшу частину свого професійного життя до моменту набуття депутатських повноважень, тому, думаю, є сенс викласти свою власну думку з цього питання. Перш за все, хотів би відмітити, що в Україні вже більше 5-ти років функціонує система органів адвокатського самоврядування, яка здійснює свою діяльність без будь-якого фінансування з боку держави. Всі питання адвокатури у межах цієї системи адвокати вирішують самостійно. Вважаю, що це є досягненням адвокатури.

Чинним законодавством передбачено ряд прав адвокатів, реалізація яких покликана забезпечити належний рівень професійної правничої допомоги нашим громадянам. Також вже встановлено певні гарантії в частині особливостей притягнення адвоката до кримінальної відповідальності, проведення обшуку в офісі адвоката тощо. Інакше кажучи, в Україні є законодавче підґрунтя для здійснення адвокатської діяльності.

 Чи є проблеми в адвокатурі України? Звісно є.

Але я переконаний, що будь-які проблемні питання адвокатури необхідно вирішувати шляхом вдосконалення того що існує, а не шляхом його знищення та побудови на руїнах чогось нового. Тому я не є прихильником запропонованої у проекті № 9055 концепції дроблення єдиної централізованої системи органів адвокатського самоврядування на регіональні палати і не можу підтримати «федералізацію адвокатури».

У процесі реформування адвокатури на моє переконання необхідно закцентувати увагу, перш за все, на розширенні прав і гарантій адвокатів, оскільки від цього напряму залежить рівень захисту прав громадян.Тому я підтримую закладені у проекті № 9055 положення щодо розширення прав адвокатів, такі як: доступ адвокатів до державних реєстрів (досудових розслідувань, виконавчих проваджень), спрощення порядку направлення адвокатського запиту та ін. Що стосується змін до КПК України, які подані у вказаному законопроекті, до них необхідно підходити надзвичайно виважено, оскільки у даному випадку звуження прав захисника призведе до зменшення можливостей для захисту прав громадян. Тому я не можу погодитися із запропонованими у проекті № 9055 новелами такими як «зловживання процесуальними правами». Ретельно також необхідно підійти до встановлення в КПК України особливого порядку обшуку в офісі адвоката, оскільки адвокатські досьє містять інформацію про клієнтів та відповідні документи, безпідставне вилучення яких матиме наслідком порушення їх прав. Що стосується низки таких питань, як: форма подання заяви на складання іспиту (паперова чи електронна), порядок складання іспиту (тестування чи усно), порядок голосування на засіданнях органів адвокатського самоврядування (таємно чи відкрито), у цьому випадку необхідно надати можливість адвокатам врегулювати їх самостійно. Думаю, вони здатні це зробити.

Як відомо, крім проекту № 9055 до парламенту внесено ще два альтернативних законопроекти про адвокатуру та адвокатську діяльність. Думаю, ми з цим питанням детально розберемося на засіданні Комітету. Особисто я докладу всіх зусиль для недопущення звуження рівня прав і гарантій адвокатів та уникнення потенційних загроз для захисту прав наших громадян.