Круглий стіл єдності, чи намагання протягнути зміни до Конституції?

Поки учасники конфлікту воюють за своє, політики намагаються в цей час вирішити свої вузько політичні інтереси та особисті питання

Учора в конференц-залі ВерховноїРади відбувся загальноукраїнський круглий стіл національної єдності, який бувпокликаний припинити сепаратизм на Донбасі. Захід був грандіозно анонсований іорганізатори ставили собі за мету знайти шляхи вирішення кризи на сході України.Проте на круглий стіл чомусь не було запрошено лідерів сепаратистського рухуДонбасу, які контролюють ситуацію в регіоні. Можливо вони братимуть участь у подібному заході в Донецьку, депланується проведення  наступногокруглого столу? Їхня участь, важлива хоча б тому, щоб і влада і все суспільствоврешті почули чого хочуть сепаратисти. Все інше, нагадувало засідання Верховної Ради, де одні й ті ж персони озвучувалиодні й ті ж тези.

Склалося враження, що не вся присутняполітична еліта зрозуміла ціль зустрічі, і ставила перед собою різні пріоритети.Так виглядало, що ніхто ні з ким взагалі не має наміру домовлятися і вирішуватипитання припинення протистояння на Сході України. Представники Партії Регіоніввимагали припинення АТО. Провладні політики гнули свою лінію про зміниКонституції до 25 травня. Проте навіщо зупиняти АТО, коли в регіоні тисячі бойовиківі диверсантів - ніхто не пояснив. Навіщо вносити зміни до  Конституції також поки не зрозуміло. Длядецентралізації влади потрібно міняти закони, а не Конституцію. АджеКонституція допускає і створення виконкомів при радах (Розділ ХІ), встановлюєобмеження діяльності місцевих адміністрацій (стаття 119)  і децентралізацію фінансових потоків і змінуподаткової системи на користь регіонів. Більше того, стаття 144 Конституціїгласить, що: «Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначенихзаконом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповіднійтериторії». Що ж тоді треба міняти Конституцію, чи закони, які обмежили праватериторій і були узурповані попередніми урядами? 

Якщо ж проблема  Донбасу лежить у площині розширенняповноважень місцевих органів влади, в чому я дуже сумніваюся, то парламентськіполітичні партії у цій ситуації мали б діяти по іншому.  Насамперед мали б створити робочу групу позміні законодавчих актів, які б розширювали права територіальних громад. А цене Конституція!  Це закони: «ПроДержавний бюджет», «Податковий кодекс України», «Земельний Кодекс України»,«Про Кабінет Міністрів України», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Промісцеві державні адміністрації», «Про засади державної мовної політики», іншіпідзаконні акти КМУ та нормативні акти центральних органів влади, які, всуперечКонституції, роками перетягували на себе не властиві їм повноваження. Проте,Верховна Рада 13 травня поточного року навіть не змогла передати місцевиморганам влади функцій Держархітбудконтролю щодо регулювання містобудівної діяльності,яким донедавна керував син спікера ВР В.Рибака і який прославився масовимхабарництвом. Чому? Напевно хтось хоче відновити  відпрацьований механізм збирання хабарів? Аледо чого тут  зміни до Конституції?

Так і з врегулюваннямсуспільно-політичної кризи на Донбасі. Поки учасники конфлікту воюють за своє, політикинамагаються в цей час вирішити свої вузько політичні інтереси та особисті питання.