Україна до, і після "Майдану"

30 листопада  бійці спецпідрозділу "Беркут" оточили кількасотень молодих людей, які мирно протестували проти зриву владоюєвроінтеграційного курсу України, і брутально побили їх. Після цихподій, кількість людей на  Майданізростала щохвилини. І тепер, нас вже не сотні і навіть не тисячі,  нас - мільйон. І незважаючи на те, щопровокатори придумують різні способи дискредитації Майдану, народ продовжуєбрати участь у мирних акціях протесту. Це свідомі, організовані, небайдужі до майбутнього своєї країни громадяни,які зуміли піднятися над безпросвітною буденністю. Це виявилося чи не єдиноюможливістю щось змінити в країні, можливістю бути почутими.

Чому українці вийшли на Майдан?

Початок Євромайдану  був досить спонтанним. Ми прийшли туди першийраз для того, щоб наша влада підписала Угоду про асоціацію з ЄС. І це була нашаосновна мета. Без жодних політичних гасел, без партійних прапорів,  без політиків, а за ідею.  Жоден мітингувальник не закликав до поваленняіснуючого режиму, до зміни влади і проведення виборів, люди просто хотіливисловити свій вибір, щоб їх почули і прислухалися до їхньої думки. Але несталося…

До 29 листопада в Україні було достатньодій влади і опозиції, які не задовольняли суспільство. З боку влади – цинічне ізухвале заробляння на бюджетних коштах, знищення середнього і малого бізнесу,падіння економічних показників.  З бокуопозиції - порожні заяви, які демонстрували її слабкість і примарність.

З одного боку, влада не звертала увагина думку людей та їхні потреби, а з другого боку - опозиція, яка декларувалаборотьбу та  імітувала свою активнудіяльність, давала представникам влади реалізувати свої плани.

Питання мови, освіти, культурної  спадщини,  податкового і соціального  забезпечення, пенсійної реформи,  – були реалізовані владою на власний розсуд. Невдалідві спроби відставки уряду Азарова  блокуванняроботи Київської міської ради, запровадження персонального голосування упарламенті і врешті – несвоєчасна постановка питання про звільнення Тимошенко, призвелидо розчарування у партійних лідерах. Українці тихо протестувати.

Події, які сталися в ніч на 30 листопада,стали тою іскрою, яка об ’ єднала українців в бажанні щосьзмінити. Без політиків і брехні. Громадянське суспільство, яке знищувалося вУкраїні протягом останні десятиліття Майдан відродив.

Проте, настане момент, коли Майдан розійдеться. Віриться,що переможе здоровий глузд. І тут важливо, щоб громадяни і політикипроаналізували все що відбулося і зробили правильні висновки. Зокрема:

1.      Особи, які дали команду застосувати силуі застосували  її проти мирних громадян,мають понести відповідальність.

2.      Політики мають припинити свої внутрішньопартійні  ігриі почати виконувати  обіцянки дані народуУкраїни.

3.      Політики нарешті мають усвідомити, щовлада дається не на все життя, вона може перейти до опонентів.  Як каже народна мудрість: « Не вчиняй з іншим так, як не хочеш, щоб чинили з тобою ».

4.      Ми повинні виробити такий принципспівіснування, коли люди, які приходять до влади,  виконуватимуть присягу, яку вони дають народуУкраїни,  а не вислуговуватимуться  перед своїм керівником.

5.      Ми повинні прийняти законодавчі акти,які б дозволили громадам впливати на владу, не лише під час виборів,   але йтоді, коли громада бачить неадекватність дій представників влади.

Майдан увійде в історію, але його уроки повиннінаблизити владу до людей і зробити її відповідальною.

«Ми повинні стати рабами законів, щоб стати вільними»,- казав Цицерон. Але закони ці мають бути спрямовані на розвиток суспільства, ане збагачення окремих персоналій. Бо знову буде Майдан.  Але це буде завтра…