Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
21.10.2020 10:41

Держава втратила 5 мільйонів гектарів ріллі. Чи відповідає дійсності така заява?

Аналітик аграрного ринку

На даний момент інвентаризація сільгоспземель в Україні завершена лише на 80%. Тому схоже, що керівник Держгеокадастру Лещенко зробив передчасну заяву про втрату половини масивів державної ріллі.

Із державної власності України по схемі «безоплатної приватизації» вкрали понад 5 мільйонів гектарів сільськогосподарських земель, і це більше площі Словаччини. Відтак, наша країна має насправді не 10,4 млн га ріллі, а тільки 750 тисяч га, заявив голова Держгеокадастру Роман Лещенко.

Спочатку він про це сказав 15 жовтня, коли в Чернігові президент Зеленський підписав указ про передачу 26 жовтня цього року 2 млн гектарів землі об’єднаним територіальним громадам. А потім це ж саме Роман Лещенко повторив 16 жовтня у етері ток-шоу «Свобода слова» Савіка Шустера.

Як вийшла цифра у лише 750 тисяч гектарів державної землі? Від цифри у 10,4 млн га землі Лещенко відняв ті 5 млн га землі, які вважаються втрачені. І також - відняв ті 3 млн га, які були передані ОТГ в 2017-2019 роках, і ті 2 млн га, які Зеленський розпорядився передати громадам 26 жовтня цього року.

Формально, заява Романа Лещенка про втрату 5 млн га державної сільськогосподарської землі звучить правдиво. Згадаймо, що в грудні 2019 році тодішній міністр економіки Тимофій Мілованов заявляв, що за даними аудиту, аграрні держпідприємства мають 700 тисяч га, хоча «на папері» за ними числилось 1,3 млн га.

Але по факту, заяву Романа Лещенка про крадіжку 5 млн га державної землі можна вважати хіба що «імітацією бурхливої діяльності», щоб прикрити власний провал. Бо робити настільки категоричні заяви можна лише, коли інвентаризація усіх земель проведена на 100%. Власне, до 21 вересня 2020 року Держгеокадастр мав закінчити інвентаризацію усіх земель в Україні. А по факту, на те ж 21 вересня інвентаризація грунтів повністю закрита була тільки по 8 областям. Якщо міряти за площами, то на 14 вересня цього року процес інвентаризації був завершений лише на 80%. Тобто, коли Лещенко заявляв про «крадіжку» нечесними чиновниками 5 млн га землі, то він «забув» сказати, що в нього ще десь 20 млн га землі взагалі «у повітрі висять».

Втім, «Зе-команді» зараз на руку будь-які заяви по темі боротьби з корупцією, навіть – у земельних питаннях. Потрібно ж якось «перебивати» інформаційну повістку, бо ж Україна по суті не готова до другої хвилі пандемії Covid-19. Та й заодно треба посилювати інтерес до «опитування Зеленського», паралельного місцевим виборам, і в яке зокрема вписали питання «довічного ув’язнення за корупцію».

Оборот гектарів у природі

Якщо сприймати слова Романа Лещенка на віру, то виходить, що раз у держави вдалось легко і безкарно вкрасти половину її масивів аграрної землі, то значить держава взагалі не здатна забезпечити охорону права власності, у тому числі - й на землю. А з цього випливає, що Україна не може запускати з 1 липня 2021 року ринок ріллі. І тут, схоже, «Зе-команда» вчергове «вистрілила собі в ногу».

Але якщо перевіряти слова Романа Лещенка за іншими статистичними даними, то виходить інша парадоксальна картина – ті 5 млн га «вкраденої» землі «випарувались в повітря», і не лишили по собі жодного сліду. Навіть – у формі тих же «латифундій», про які так завзято говорить очільник Держгеокадастру.

Але, для початку слід відповісти на такі питання. У чому взагалі інтерес державні аграрні землі обробляти чи привласнювати «по схемам»? Державні аграрні землі – це як правило крупні ділянки, від 50 га, і щоб їх бодай обробляти, достатньо «за кеш» домовитись із одним чиновником, а не із 20-50 пайовиками, як буває у випадку із приватною ріллею.

Звідки взагалі взялась цифра, що в Україні має бути 10,4 мільйона га земель сільськогосподарського призначення? Від аналітиків Світового банку. Ця установа в 2014-2015 роках та в 2016-на початку 2018 років проводила «Земельний моніторинг», дані для якого брала в Держгеокадастру та колишнього Мінагрополітики, міністерства юстиції та інших держустанов. Цей «Земельний моніторинг» проводився для підготовки до старту ринку ріллі. Світовий банк був провайдером у цих обох процесах. І навряд чи у той період наші державні установи ризикнули давати фейкові дані, щоб нарватись на чергове звинувачення у «саботажі реформ».

Із 10,4 млн га державної сільськогосподарської землі в Україні, за даними Світового банку, на землі державних агропідприємств на 1 січня 2018 року припадало 1,5 млн га, на землі Національної академії аграрних наук (НААН) – 0,36 млн га, на «землі запасу» - 8,6 млн га. Усього, включно із приватними паями, Світовий банк нарахував в Україні 42 млн га землі.

Якщо рахувати неаграрну землю, що знаходиться виключно за межами населених пунктів, то такої в Україні на 1 січня 2018 року було 10,9 млн га. Найбільша частка із цього масиву припадала на лісогосподарські підприємства – 8,47 млн га. Водойми займали площу лише в 0,24 млн га, а от землі під промисловими об’єктами – 0,36 млн га, землі під транспортною інфраструктурою – 0,49 млн га.

Світовий банк називав дані і по безоплатній приватизації земель. Таким правом на 1 січня 2018 року скористались 9,5 млн громадян (включно із учасниками АТО), котрі сумарно отримали 3,5 млн га землі. Найбільше при цьому було приватизовано у Волинській (327 тис га), Івано-Франківській (260 тис га) та Хмельницькій областях (257 тис га). Цікаво, що 63,3% приватизованої землі було взято під особисте селянське господарство, 34,2% - для будівництва дач та гаражів, 2,4% - під садівництво.

Ланцюжок повернення грунтів

Допустимо, ці дані від Світового банку безнадійно застаріли, взагалі не відображають дійсність, а корумповані чиновники й справді за 2 роки змогли вкрасти у держави 5 млн га ріллі. Але от у чому проблема.

Ці півдесятка мільйона гектарів ріллі не «виплеснулись» на організований ринок аграрного виробництва, якщо уже говорити про латифундії. За даними «Інформаційно-аналітичного порталу АПК України» (цей ресурс веде «аграрний» департамент Мінекономики, колишнє Мінагрополітики), у 2020 році урожай збиратиметься із площі у 18 млн га. Ця площа лишається незмінною уже останні 5 років, хоча мала би й вирости до 22-23 млн га ріллі, якщо буквально вірити словам Романа Лещенка.

Також відпадає варіант, що на тих «крадених» 5 млн га ріллі стали вирощувати зерно для «тіньового» агроринку. Як показує приклад із 2700 вагонами зерна Держрезерву, котрі «миші з’їли», в масштабах країни можна «приховати» 200 тисяч тонн зернових, або ж максимум до мільйона тонн. Але - аж ніяк не 20-25 млн тонн зернових, які мали би вирости на тих 5 млн га «краденої землі».

Врешті, якби ті 5 млн га «вкраденої» землі «розпиляли» на будівництво маєтків, то очевидно, що б Україну спіткав би «будівельний бум». Але, за даними Держстату, за той же 2019 рік в нашій країні обсяги будівництва житла виросли тільки на 4,8%, будівництва «нежитлових споруд» - виросли на 30,3%.

Цілком можливо, що для самого Романа Лещенка заяви про втрату державою півдесятка мільйонів гектарів ріллі – це лише спосіб отримати під благим приводом для Держгеокадастру додаткове фінансування, яке потім буде «розпиляти». Бо той же Держгеокадастр за проектом держбюджету-2021 опинився в списку «обділених»: на цю установу фінансування заклали на рівні минулого року (1,7 млрд грн), хоча вцілому затрати на держструктури виросли на 10%.

Так от, у тому ж етері ток-шоу «Свобода слова» Савіка Шустера від 16 жовтня очільник Держгеокадастру заявив, що «Зе-команда» мовляв уже вигадала, як повернути в державну власність приватизовану «по схемам» землю. Це начебто збираються робити через викуп наділів «під суспільні потреби», у нинішніх власників по ціні 25 тисяч гривень за гектар. Але навіть якщо під викуп незаконно приватизованої землі й справді закладуть гроші в держбюджет на 2021 рік, навряд чи сам Держгеокадастр зможе провести таку «реприватизацію».

В установи просто не було досвіду викупу значних наділів під «суспільні потреби». Максимум був в 2017 році, коли держава викупила під свої цілі 75 га земель за 5 млн грн, або ж по ціні 55 тисяч гривень за гектар. Це була купівля землі під побудову інфраструктурних об’єктів, і тут логіка зрозуміла. Навіщо викупати ріллю, щоб потім від імені держави здавати в оренду чи передавати ОТГ – логіка незрозуміла.

Врешті, якщо уже і витрачати ресурси, то скоріше на збереження того банку землі, що зберігся у власності держави. Бо для реальних крадіжок земельних масивів запобіжників нема.

Наприклад, у числі тих 750 тисяч га ріллі, що лишились у державній власності, Роман Лещенко заявив зокрема й 354 тисяч га земель НААН. Але ж звіт Держаудитслужби по роботі НААН за 2014-2018 роки дає зовсім інші дані: та ж НААН самостійно обробляла лише близько 1 тисячі га своєї ріллі, а інша земля була «у спільному обробітку» із приватними агропідприємствами.

І якщо виявиться чергова крадіжка державних грунтів, то це буде не тільки привід звільнити керівника Держгеокадастру, але й вчергове відкласти старт ринку ріллі, який має відбутись 1 липня наступного року.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]