Участь старост в питаннях мобілізації

Україна, як сучасна держава, визначає свої норми та вимоги для забезпечення національної безпеки, зокрема через введення військового обліку.

Дана стаття стосується правових положень, які регулюють роботу виконавчих органів місцевого самоврядування в цьому контексті. 

Відповідно до частини 2 статті 54-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", староста є виконавчим органом відповідної ради. Це означає, що староста працює на постійній основі в апараті відповідної ради та її виконавчого комітету.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів", виконавчі органи місцевого самоврядування відповідають за здійснення персонально-первинного військового обліку. Серед їхніх завдань - прийом на військовий облік та ведення карток обліку громадян, які прибули на нове місце проживання.

Основні завдання виконавчих органів включають взяття на військовий облік громадян, які прибули до адміністративно-територіальної одиниці, виявлення призовників та їх направлення до відповідних центрів комплектування. Також передбачено ведення карток обліку, проведення роз'яснювальної роботи та оповіщення органів військового обліку про призовників.

Важливо враховувати, що ці заходи спрямовані на забезпечення високого рівня організації військового обліку та виконання норм законодавства щодо національної оборони. Розуміння цих правових положень є ключовим для ефективного ведення військового обліку та збереження національної безпеки.

Основні аспекти включають проведення спільних заходів в галузі оборонної роботи та звіряння даних карток первинного обліку призовників, обов'язок виконавчих органів надавати відомості центрам комплектування, СБУ та Службі зовнішньої розвідки про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, військовий облік яких вони ведуть, а також  строки та порядок внесення змін до карток первинного обліку призовників. Це важливо для забезпечення актуальності інформації про осіб, які підлягають військовому обліку.

Визначено процедури звіряння облікових даних призовників та резервістів з іншими джерелами, такими як реєстрація місця проживання та документація відповідних районних центрів комплектування.

Закріплено постійний контроль за дотриманням вимог військового обліку у підприємствах та організаціях на території адміністративно-територіальних одиниць, що обслуговуються виконавчими органами місцевого самоврядування.

Організація військового обліку в Україні є важливою складовою системи національної безпеки та оборони. Дієвий військовий облік визначається чіткою координацією та співпрацею різних рівнів влади та військових структур.

Старости виконавчих органів зобов'язані співпрацювати з районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки згідно Закону України "Про військовий облік".

Староста виконавчого органу повинен інформувати відповідні центри комплектування, СБУ та Службу зовнішньої розвідки про порушення вимог військового обліку для подальшого притягнення порушників до відповідальності.

Щомісяця староста повідомляє центри комплектування про державну реєстрацію підприємств та веде журнал обліку результатів перевірки військового обліку згідно Закону України "Про військовий облік". Це дозволяє забезпечити постійний контроль та взаємодію для ефективної роботи системи.

1. Староста не має права самостійно викликати осіб до центрів комплектування.

2. Законодавство не передбачає самостійного заповнення повісток старостою.

3. Інформація не передається в органи поліції, а взаємодія з центрами комплектування визначена для оповіщення.

Незважаючи на важливість цього завдання, існують певні проблеми, які ускладнюють відповідальність старост для виконання своїх обов'язків, особливо в умовах воєнного стану.

Заходи для стримування зловживань старостами своїм службовим становищем можуть включати регулярні незалежні аудити їхньої діяльності, обов'язковий облік та публічне оприлюднення результатів роботи, а також встановлення жорстких відповідальності та санкцій за порушення етичних та законодавчих норм управління військовим обліком.

Брак мотивації та страх перед відповідальністю можуть призвести до того, що багато старост не проявляють ініціативи в організації та контролі військового обліку. Відсутність фінансових стимулів та перейняття серйозних обов'язків можуть викликати небажання взяти на себе цю відповідальність. Законодавець повинен покращити законодавство для забезпечення ефективного захисту старост від можливих правопорушень чи тисків. Заходи підтримки, такі як навчання та консультації, можуть підвищити активність старост у військовому обліку. Важливість адвокатської підтримки полягає в тому, що вона забезпечує ефективний захист їхніх прав та може стати ключовим ресурсом в їхній діяльності. Розв'язання цієї проблеми вимагає комплексного підходу, включаючи законодавчий захист, систему підтримки та адвокатську допомогу.

Заключення: Ефективне впровадження зазначених процедур та механізмів співпраці є ключем до забезпечення точності та надійності військового обліку в Україні. Розпорядження та взаємодія між різними структурами грають важливу роль у забезпеченні національної безпеки.