Марш граблями…

Часто доводиться чути, що та чи інша спільнота, особливо, якщо мова йде про спільноту професійну, як органічна частина всього українського суспільства, не позбавлена притаманних цьому суспільству вад та недоліків.

Саме тому у нас, така армія, така міліція, така прокуратура, такий суд, така влада, нарешті.

Бо самі ми такі.

І що цікаво, ніяк не виходить змінитися на краще.

Воно, може, щось би і вдалося, якби нам хтось підказав чарівне слово якесь… Чи дорогу на поле чудес… Чи квиток лотерейний «на котор ый нам выпадет дом»… Однак , « дом выпадет » т і льки «если он не обманщик».

А крім «обманщиків» нам «счастья без обмана» ніхто «с улыбкою вынуть из кармана» , не обіцяє.

Іноді хтось кине заклик, мовляв, давайте самі щось зробимо.

Та навіщо, коли все одно нічого не вийде.

Тому з року в рік і маємо справу з «обманщиками».

Та це ліричний відступ. А я, знаєте, знову про адвокатуру.

Адвокатура теж «плоть от плоти».

А тому хоч і повинна за Конституцією захищати, сама весь час скаржиться і чекає, що хтось захистив та приголубив.

18 вересня 2011 року в м. Києві відбудеться Всеукраїнський адвокатський форум з питань реформування законодавства про адвокатуру.

Планується, що форум  виражатиме волю 30721 осіб, які по закону мають займатися адвокатською діяльністю, та 28137 осіб, які безпосередньо таку діяльність здійснюють. До речі цікаві цифри, сподіваюся що колись доведеться дізнатися, звідки вони. Кількість учасників форуму визначена відповідно до місткості залу, кожному регіону виділено квоту. Донецька область, де я живу і практикую,  має бути представлена 300 делегатами.

От тільки хто і як визначає коло тих делегатів?

Мені, в усякому разі, ніхто взяти участь ні у обранні делегатів, ні у власне форумі не пропонував.

Тоді як той форум «виражатиме волю 30721 осіб, які по закону мають займатися адвокатською діяльністю»?

А так і буде. Хіба для нашого суспільства це щось незвичайне? А адвокатура «плоть от плоти».

Знову ж таки, від моєї відсутності захід нічого не втратить.

Адже я не з більшості. Я з меншості.

Більшість адвокатів, судячи з усього, продовжує вірити, що їм допоможе реформа та новий закон.

Уявляєте, ще від нового Податкового кодексу не встигли оговтатися, а вже чекають щастя від нового закону про адвокатуру!

А я з меншості.

Я вважаю, що адвокату не допоможе ніхто, крім власного розуму і професіоналізму.

Що поганому адвокату закони заважають, а для доброго адвоката закон – знаряддя праці.

І що перш ніж приймати нові закони, слід навчитися поводитися зі старими, не такими вже й поганими.

Скільки там внесено поправок у такий чудовий, як нам колись доводили, Податковий кодекс?