Знову про "Візир", але не тільки
Використання сумнозвісного «Візиру» обумовлене достопам’ятними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 24 вересня 2008 року N 586-VI.
Хоча, власне, не про «Візир», а про тих, кому так подобається бавитися з цією коштовною іграшкою. Бо, чим глибше у тему, тим товстіші смугасті жезли.
Отже, використання сумнозвісного «Візиру» обумовлене достопам’ятними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 24 вересня 2008 року N 586-VI.
Зазначений закон запам’ятався більшості громадян значним збільшенням штрафів за порушення правил дорожнього руху і законодавчим закріпленням засобів фото- і відеоспостереження, для фіксації порушень.
Саме цей закон надав міліції можливість фотографувати і знімати на відео автомобілі порушників, щоб потім у спрощеному порядку накладати штрафи навіть не на порушників, а на власників сфотографованих транспортних засобів.
Звісно, міліціонери накупили всілякого приладдя і почали давати «план по валу», звітуючи про багатомільйонні надходження до бюджету.
От тільки…
Вищезгаданим законом N 586-VI було викладено у новій редакції абзац третій пункту 21 частини першої статті 11 Закону України «Про міліцію». Міліції було надано право:
« використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, а у випадках, передбачених законом, тимчасово затримувати і доставляти на спеціальні майданчики чи стоянки для зберігання транспортні засоби, експлуатація яких не допускається або забороняється законом».
Тобто, з моменту набрання чинності цією нормою (17.11.2008р.) міліція мала право використовувати тільки передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби. При цьому не тільки засоби фото- і відео спостереження, а всі інші, у тому числі старі добрі «радари».
Далі згадаємо, що відповідно до Указу Президента «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» нормативні акти, що зачіпають права свободи і законні інтереси громадян підлягають державній реєстрації.
Так от, до цього часу нам не вдалося знайти опублікованих і зареєстрованих нормативно-правових актів, що передбачали б хоча б якийсь один з технічних засобів, що фактично зараз використовуються ДАІ!
Що це може означати?
А це може означати, що всі (!) штрафи, накладені на порушників правил дорожнього руху за останні чотири місяці з використанням технічних засобів, накладені незаконно!
Скільки там мільйонів надійшло до бюджету?
Саме тому ми сьогодні направили офіційні запити до Міністерства внутрішніх справ і до Міністерства юстиції, з проханням надати інформацію про нормативно-правові акти, що передбачають технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху.
З текстами запитів та іншими матеріалами, що стосуються проблеми, можна ознайомтися тут.
- Факапнули грант? ТОП-5 причин, чому заявка «провалилась» Олександра Смілянець вчора о 20:33
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство Тарас Самборський вчора о 16:04
- Неправильні бджоли на ринку золота Володимир Стус вчора о 03:29
- Аналіз ситуації з Ольгою Харлан під час Чемпіонату світу у серпні 2023 року Тарас Самборський 17.10.2025 15:01
- "Водна армія": як хвиля фейків знищує репутацію за ніч Михайло Зборовський 17.10.2025 13:39
- Нерухомість під час війни: чому інвестиції в Київ та область стають "новою класикою" Антон Мирончук 17.10.2025 10:43
- Багатолике зло: якою буває корупція Анна Макаренко 16.10.2025 17:21
- Матриця Ейзенхауера: як відрізняти термінове від важливого та не вигорати Олександр Скнар 16.10.2025 12:00
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС Олексій Гнатенко 15.10.2025 18:47
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк 15.10.2025 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна 15.10.2025 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 14.10.2025 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш 14.10.2025 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 14.10.2025 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 121
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 88
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету 66
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами 55
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики 50
-
Росія програла 20-річний судовий процес проти ексакціонерів ЮКОСу: має заплатити $65 млрд
Бізнес 9018
-
У Києві приватизують офіс компанії, яка проєктувала майже всі станції метро
Бізнес 8946
-
В Україну заходить новий фонд, який хоче інвестувати $500 млн. Які галузі його цікавлять
Технології 6101
-
Православні країни приречені жити гірше? Клімкін питає Грицака: великий подкаст
5800
-
У Польщі назвали професію, де зарплати зростають швидше, ніж в IT
Бізнес 5745