Промінвестбанк і бюджетні платежі – проблеми податкової!
Я неодноразово писав і говорив про те, що серед українських податківців склалися явно викривлене уявлення про цілі і задачі діяльності їх організації.
Відповідно до статті 2 Закону "Про державну податкову службу в Україні", завданнями органів державної податкової служби є:
- здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі – податки, інші платежі);
- внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;
- прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;
- формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків – юридичних осіб;
- роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків;
- запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Як бачимо, завдання податкової служби не мають нічого спільного з "наповненням бюджету", "мобілізацією коштів" і таке інше. Однак податкові чиновники з ентузіазмом, вартим кращого застосування багато років протиправно нав'язують суспільству розуміння своєї функції саме як "збирання податків", а не "контроль за правильністю сплати" як це має бути по закону.
Яскравим прикладом безсоромності і цинізму українських податківців є ситуація з бюджетними платежами клієнтів горезвісного Промінвестбанку.
Ситуація виглядає вкрай просто. Платники податків мають на руках платіжні доручення про перерахування до бюджету нарахованих сум податків. Факт подання платіжних доручень до Промінвестбанку і наявність на рахунках у банку відповідних коштів також підтверджені документально.
Отже, відповідно до українського закону обов'язок платників перед бюджетом виконано. Відповідно до п. 16.5.1. ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Таким чином, проблеми зарахування сум податків з рахунків у Промінвестбанку до бюджету мають стосуватися власне банку, ну і податкової служби, яка повинна здійснювати контроль і притягнути банк і його службових осіб до відповідальності за наявності на те підстав.
Цікаво, що вищенаведена правова позиція визнається Державною податковою адміністрацією України, про що свідчить виступи Першого заступника Голови ДПА України Вадима Кайзермана і прес-служби ДПАУ.
Здавалося б, проблем не має бути. Тобто, якщо платежі до бюджету вчасно не надійдуть (а це, як видно – факт, бо станом на ще на двадцяті числа жовтня у Промінвестбанку "застрягло" 150 млн. грн. податків), проблеми мають виникнути у банку.
Але ж ні, креативна українська податкова вже за традицією вирішила перекласти свої, а заодно і Промінвестбанку проблеми на плечі платників.
До клієнтів Промінвестбанку, що сплатили податки з рахунків у цій фінансовій установі, у масовому порядку почали надходити податкові вимоги. Мотив – ненадходження сум податків з рахунків у Промінвестбанку до бюджету. Заперечення платників, підкріплені завіреними платіжними дорученнями просто ігноруються. Тобто податкова служба вимагає від платників двічі сплатити суми податків!
При цьому, повторюся, безсоромно і цинічно чиновники податкової служби погрожують платникам різного роду карами, від адміністративного арешту активів до кримінальної відповідальності. А от про аналогічну їх активність стосовно проблемного банку щось не чути.
Однак верхом нахабства є такі собі натяки податківців, або радше, рекомендації, сплатити податки ще раз з інших джерел, а потім "судитися з банком".
Тобто, податкова воліє звести проблему Промінвестбанку і бюджетних платежів до спорів між банком і суб'єктами господарювання. При цьому сама податкова служба залишиться, так би мовити, "над сутичкою", а постраждають, як завжди, підприємці. Адже позов до Промінвестбанку суд задовольнить, а от хто поверне гроші?
Саме тому ми рекомендуємо клієнтам Промінвестбанку не робити податковій щедрого різдвяного подарунка у вигляді звільнення від необхідності стягувати з Промінвестбанку платежі в бюджет.
Подавати до суду треба.
Але подавати треба адміністративні позови проти податкових інспекцій, оскаржуючи не тільки їх дії щодо надіслання податкових вимог, а й бездіяльність, тобто невжиття передбачених законом заходів стосовно притягнення до відповідальності Промінвестбанку та службових осіб цієї фінустанови.
Слід також звертатися до прокуратури і податкової міліції з заявами у порядку ст. 95 КПК України, вимагаючи перевірити діяння службових осіб Промінвестбанку та податкової служби на предмет наявності в них складу злочинів, передбачених статтями 212, 220, 364, 365, 367 КК України.
Саме це робитимемо ми. Саме це ми рекомендуватимемо робити нашим клієнтам.
- Застереження до урядового Трудового Кодесу Андрій Павловський 00:38
- Набув чинності Закон, який запроваджує в Україні інститут множинного громадянства Олексій Шевчук вчора о 19:02
- Планування в умовах турбулентності: як узгодити фінанси, стратегію та операційку Денис Азаров вчора о 11:54
- Реалістичний шлях законодавчого визнання блокчейн-запису як належної юридичної підстави Олексій Шевчук 15.01.2026 22:10
- Чому бізнес-партнерства руйнуються: ілюзії, дедлоки та правила виживання Олександр Скнар 15.01.2026 21:02
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон Тетяна Бойко 15.01.2026 16:06
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії Павло Лодин 15.01.2026 14:18
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики Сергій Комнатний 14.01.2026 14:53
- Як масова міграція з України змінила польський ринок праці за останні 10 років Сильвія Красонь-Копаніаж 14.01.2026 10:15
- Відмова від спадщини на тимчасово окупованій території Євген Осичнюк 13.01.2026 16:17
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу Олексій Шевчук 13.01.2026 12:23
- Сакральне мистецтво війни Наталія Сидоренко 12.01.2026 17:55
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією Інна Бєлянська 12.01.2026 16:12
- CRS як рентген капіталу: чому бізнесу час забути про офшори Ростислав Никітенко 12.01.2026 09:31
- Ілюзія відпочинку. Чому ви відчуваєте втому, навіть коли нічого не робите Олександр Висоцький 10.01.2026 17:14
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу 1090
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією 724
- Застереження до урядового Трудового Кодесу 312
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії 147
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики 135
-
"Це потрібно вам самим". МВФ не відмовився від вимоги щодо ПДВ для ФОПів
Фінанси 24653
-
"У нас зараз перекіс". Шмигаль анонсував підвищення граничних цін на електроенергію
Бізнес 23990
-
"Світла нема, води нема". У Львові не змогли відкритися популярні ресторани
Бізнес 12161
-
Продажі акумуляторів LiFePO4 зростають. Чи варто переплачувати за них під час блекаутів
Технології 6909
-
Долар США в Україні злетів до нового історичного максимуму
Фінанси 2775
