Скільки коштує житло в Польщі та чи відчутна різниця із цінами в Україні
Біля 1 млн українських біженців перебувають в Польщі, такі дані на початку червня надав Офіс ООН із прав людини.
Та й зараз потяги та автобуси, які прямують до цієї дружньої нам країни переповнені, тому, думаю, зараз наших співвітчизників там не менше. Українці знаходять роботу в польських компаніях, вивчають мову та купують нерухомість. А також можуть взяти іпотечний кредит. Тож не дивно, що ціни в польських містах суттєво вищі, аніж в Україні.
Скільки коштує житло
Cередня вартість житла в Польщі складає 9 000 злотих за квадратний метр, що відповідає 80,2 тисячам гривень. Як і в більшості міст світу – найдорожче житло в країні саме в столиці. В Варшаві за житло доведеться заплатити 160-170 тис. грн в еквіваленті, а у Кракові, що нагадує український Львів, - 152-160 тис. грн за квадратний метр. Звісно, що в країні можна знайти й дешевші квартири. Як от у Лодзі, де за квартиру потрібно викласти у еквіваленті 71-76 тисяч гривень за квадратний метр. Це забагато, як для України.
Середня вартість житла в нашій країні набагато нижча та складає 35-40 тисяч гривень за квадратний метр. У Києві – найбезпечнішому та економічно розвиненому місті країни можна придбати житло за 50 тисяч гривень за квадратний метр. А за 160-170 тис. грн, а саме стільки коштує житло в польській столиці – Варшаві, можна розраховувати на квартиру в елітній новобудові в центральній частині міста з хорошим ремонтом. Львів наздоганяє столицю за вартістю квартир – тут житло коштує 48 тисяч гривень, в Ужгороді та Дніпрі - по 46 тисяч гривень, а в Одесі – 37 тисяч гривень за квадратний метр.
Менший ринок
Польський ринок нерухомості розвивається не тільки за рахунок місцевих покупців, які можуть оформити іпотеку під 2% річних у злотих на 10 років та з початковим внеском 10%, але й інвесторів. Людей із грошима, які часто купують квартири по мінімальній ціні на початку будівництва, а згодом продають готове житло. Так вони можуть заробити 20-30% на різниці. Або здавати квартири в оренду – кількість бажаючих винаймати житло в польських містах суттєво збільшилась після повномасштабного російського вторгнення в Україну.
У довоєнні роки в Україні теж було багато бажаючих вкласти гроші в ринок нерухомості – в різних новобудовах таких квартир нараховувалось від 30% до 50%. Однак після масового бомбардування українських міст, яке розпочалось 24 лютого 2022-го, ця категорія покупців вже не поспішає до відділів продажу. І це логічно. Бо, по-перше, нових проєктів зараз обмаль через обвал продажів і вибору фактично немає. А, по-друге, ніхто не може гарантувати, що завтра у квартиру «не прилетить» частина дрону або ракети. Тож поодинокі інвестори є, однак вони частіше за все вкладають кошти в квартири у новобудови Львова чи Ужгорода. Усі добре пам’ятають, як важко було орендувати житло навесні минулого року, тож деякі хочуть придбати власне житло у безпечних регіонах, недалеко від кордону із країнами ЄС.
Суттєві зміни на ринку житла можуть відбутись лише тоді, коли в Україні завершиться війна. І єдиної точки зору, як розвиватимуться події та чи отримає наша країна мільярдні компенсації – немає. Однак вже зараз зрозуміло, що в Україні формується відкладений попит на квартири, а пропозицій на ринку первинної нерухомості перші декілька років не буде. Бо для будівництва нового ЖК потрібно щонайменше три роки, враховуючи розробку проєкту та отримання усіх необхідних рішень. Тож ціни на житло в нових будинках дійсно можуть суттєво зрости, однак навряд чи доженуть рівень польських.
- Авіакатастрофа "Азербайджанських авіаліній": пошуки правди Юрій Гусєв 14:40
- Підписано Закон про право слідчих і прокурорів обмежувати роботу бізнесу Андрій Хомич 14:08
- Особливості імпортно-експортних операцій з електроенергією та газом у Європі: аналіз країн Ростислав Никітенко 13:30
- Партнерства заради сталого розвитку в технологічному секторі: Україна та світ Оксана Захарченко 11:48
- Шестимісячний строк для оголошення особи померлою: право, яке має служити людяності Світлана Приймак 11:43
- Етика суддів 2025: нові показники доброчесності чи додаткові виклики? Дмитро Зенкін 10:13
- Оскарження в суді містобудівної документації як нормативно- правового акту Євген Морозов вчора о 20:50
- Податкові умов для енергоринку в Україні, Польщі, Угорщині, Німеччині та Нідерландах Ростислав Никітенко вчора о 14:21
- Містобудівна документація: генеральний план населеного пункту Євген Морозов 24.12.2024 20:35
- Legal instruments to combat stalking, based on international experience Руслана Абрамович 24.12.2024 17:39
- Спрощення процедур чи посилення контролю? Нове Положення НБУ під час воєнного стану Світлана Приймак 24.12.2024 16:35
- Ключові тренди сталого інвестування та ESG для добувної галузі у 2025 році Ксенія Оринчак 24.12.2024 14:54
- Як забезпечити стабільність та вигоду на енергоринку України у 2025 році? Ростислав Никітенко 24.12.2024 13:31
- Право на здоров’я та трансплантацію: фундаментальне благо і виклик сучасного суспільства Дмитро Зенкін 24.12.2024 13:17
- Як змусити інтер’єр працювати на ваш бренд? Алеся Карнаухова 24.12.2024 11:48
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду 826
- 2025. Рік економічного відновлення, репатріації та інтеграції військових. Чи буде так? 258
- Підписано Закон про право слідчих і прокурорів обмежувати роботу бізнесу 137
- JIT – концепція, час якої настав 61
- Оновлення законодавства про захист персональних даних: GDPR в законопроєкті 8153 60
-
В окупованих Росією містах з'явилися компанії з великими оборотами: хто ними володіє
Бізнес 43127
-
Кінець російського "космобєсія". Ми ще побачимо благання до американців не топити МКС
Думка 17513
-
Дружину екснардепа Шепелева засудили до семи років позбавлення волі
Фінанси 12177
-
Їздить-стріляє. Чи стане замовлена Україною САУ RCH 155 майбутнім артилерії
Технології 8078
-
Фільми до різдвяних свят: комедії, ромкоми, бойовики, пригоди
Життя 6495