Скільки коштує житло в Польщі та чи відчутна різниця із цінами в Україні
Біля 1 млн українських біженців перебувають в Польщі, такі дані на початку червня надав Офіс ООН із прав людини.
Та й зараз потяги та автобуси, які прямують до цієї дружньої нам країни переповнені, тому, думаю, зараз наших співвітчизників там не менше. Українці знаходять роботу в польських компаніях, вивчають мову та купують нерухомість. А також можуть взяти іпотечний кредит. Тож не дивно, що ціни в польських містах суттєво вищі, аніж в Україні.
Скільки коштує житло
Cередня вартість житла в Польщі складає 9 000 злотих за квадратний метр, що відповідає 80,2 тисячам гривень. Як і в більшості міст світу – найдорожче житло в країні саме в столиці. В Варшаві за житло доведеться заплатити 160-170 тис. грн в еквіваленті, а у Кракові, що нагадує український Львів, - 152-160 тис. грн за квадратний метр. Звісно, що в країні можна знайти й дешевші квартири. Як от у Лодзі, де за квартиру потрібно викласти у еквіваленті 71-76 тисяч гривень за квадратний метр. Це забагато, як для України.
Середня вартість житла в нашій країні набагато нижча та складає 35-40 тисяч гривень за квадратний метр. У Києві – найбезпечнішому та економічно розвиненому місті країни можна придбати житло за 50 тисяч гривень за квадратний метр. А за 160-170 тис. грн, а саме стільки коштує житло в польській столиці – Варшаві, можна розраховувати на квартиру в елітній новобудові в центральній частині міста з хорошим ремонтом. Львів наздоганяє столицю за вартістю квартир – тут житло коштує 48 тисяч гривень, в Ужгороді та Дніпрі - по 46 тисяч гривень, а в Одесі – 37 тисяч гривень за квадратний метр.
Менший ринок
Польський ринок нерухомості розвивається не тільки за рахунок місцевих покупців, які можуть оформити іпотеку під 2% річних у злотих на 10 років та з початковим внеском 10%, але й інвесторів. Людей із грошима, які часто купують квартири по мінімальній ціні на початку будівництва, а згодом продають готове житло. Так вони можуть заробити 20-30% на різниці. Або здавати квартири в оренду – кількість бажаючих винаймати житло в польських містах суттєво збільшилась після повномасштабного російського вторгнення в Україну.
У довоєнні роки в Україні теж було багато бажаючих вкласти гроші в ринок нерухомості – в різних новобудовах таких квартир нараховувалось від 30% до 50%. Однак після масового бомбардування українських міст, яке розпочалось 24 лютого 2022-го, ця категорія покупців вже не поспішає до відділів продажу. І це логічно. Бо, по-перше, нових проєктів зараз обмаль через обвал продажів і вибору фактично немає. А, по-друге, ніхто не може гарантувати, що завтра у квартиру «не прилетить» частина дрону або ракети. Тож поодинокі інвестори є, однак вони частіше за все вкладають кошти в квартири у новобудови Львова чи Ужгорода. Усі добре пам’ятають, як важко було орендувати житло навесні минулого року, тож деякі хочуть придбати власне житло у безпечних регіонах, недалеко від кордону із країнами ЄС.
Суттєві зміни на ринку житла можуть відбутись лише тоді, коли в Україні завершиться війна. І єдиної точки зору, як розвиватимуться події та чи отримає наша країна мільярдні компенсації – немає. Однак вже зараз зрозуміло, що в Україні формується відкладений попит на квартири, а пропозицій на ринку первинної нерухомості перші декілька років не буде. Бо для будівництва нового ЖК потрібно щонайменше три роки, враховуючи розробку проєкту та отримання усіх необхідних рішень. Тож ціни на житло в нових будинках дійсно можуть суттєво зрости, однак навряд чи доженуть рівень польських.
- Із колеги в керівники: 7 кроків до справжнього авторитету Олександр Висоцький 20:35
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну Галина Скіпальська вчора о 13:19
- Позов для скасування штрафу ТЦК у 2026: повний гайд Павло Васильєв вчора о 12:58
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України Олексій Гнатенко вчора о 12:03
- Емоції як сигнальні лампочки: чому їх не варто "заклеювати" і як з ними працювати Олександр Скнар вчора о 08:53
- Адвокат 2050: професія на межі революції Вадим Графський 29.01.2026 19:35
- Чому професійна освіта в Україні програє не через якість – а через комунікацію Костянтин Соловйов 29.01.2026 16:43
- Як формуються гемблінг-спільноти та чому вони відрізняються від звичайних соцмереж? Андрій Добровольський 29.01.2026 16:06
- Підприємництво в епоху штучного інтелекту Дарина Халатьян 28.01.2026 14:55
- Чому ви не можете вирішити – навіть коли все вже зрозуміло Валерій Козлов 28.01.2026 14:47
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості Богдан Пулинець 28.01.2026 11:43
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно Лілія Олійник 27.01.2026 16:35
- Енергетична інфраструктура України 2026: модернізація та інвестиції Олексій Гнатенко 26.01.2026 13:52
- Пастка "швидких кіловат": Чому 10 ГВт розподіленої генерації можуть залишитися на папері Ростислав Никітенко 26.01.2026 09:03
- Як рятувати інших: психологічна стійкість адвоката та мистецтво підтримки Вадим Графський 25.01.2026 20:55
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну 121
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України 98
- Енергетична інфраструктура України 2026: модернізація та інвестиції 90
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно 87
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості 87
-
Шмигаль пояснив причину аварії в енергосистемі
доповнено Бізнес 7398
-
Як ви п’єте чай, може впливати на його користь для здоров’я: всі переваги чаю
Життя 2030
-
В Україні і Молдові аварійні відключення, у Києві зупинилося метро – відео
Бізнес 1761
-
Польський виробник одягу відкрив 500-й магазин в Україні: це рекорд у fashion-ритейлі
Бізнес 1566
-
Найбільша мережа магазинів України наростила товарообіг майже до 300 млрд грн
Бізнес 1467
