Витрати на правову допомогу – різна позиція

Різна позиція того самого складу суду.

У справі №1 (№441/571/17).

«За положеннями ст.ст. 79, 84 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать в т.ч. витрати на правову допомогу.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

З огляду на наведене, суд стягує із КП «Міське комунальне господарство» в користь ОСОБА_4 3 000 грн. витрат на правову допомогу (а.с. 73, 74, 139).»

Постановою апеляційного суду дане рішення залишилось без змін.

Проте у справі №2 (№441/1788/17), той самий суддя приймає протилежне рішення.

«За положеннями ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать в т.ч. витрати на професійну правничу допомогу і пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Суд також покладає на позивача витрати пов'язані із явкою до суду, оскільки відповідно до положень ст. 138 ЦПК України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населенного пункту сторін та їхніх представників, а також наймання житла, несуть сторони.

Підстав до стягнення в користь ОСОБА_3   227 грн. судових витрат відповідно до товарного чеку від 15.01.2018р. суд не вбачає, оскільки із такого неможливо встановити видових, родових чи інших ознак документів про ксерокопії, друк та інше яких йдеться в означеному товарному чеку і за якими суд мав би змогу ідентифікувати та встановити, що саме за їх виготовлення/придбання позивачем понесено витрати на вказану суму.

Суд не має підстав до стягнення в користь позивача 5 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, з наступних підстав.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Витрати на правничу допомогу мають  бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Позивачем не надано, а в суді не здобуто платіжних документів про оплату послуг на правничу допомогу - платіжних доручень, касових чеків або інших банківських документів, які б підтверджували, що ним понесено такі витрати в сумі 5 000 грн., тому у задоволенні цих вимог суд відмовляє.

Долучена до позову квитанція № 02 до прибуткового касового ордеру від 09.02.2018р. (без печатки) на 5 000 грн. (а.с. 204), без надання відповідних банківських документів, не є достатнім доказом на підтвердження покликань, що позивач поніс на правову допомогу у справі власне такі витрати. »

Ці дві справи пов’язані наступним чином:

позивач і відповідач ці самі, але були різні підстави для подання позовів;

 у позивача у двох справах був той самий адвокат;

документи про витрати на правову допомогу, у двох справах готувались і подавались однаково;

склад суду був той самий.

Шанові читачі, колеги при підготовці своїх справ щодо відшкодування витрати на правову допомогу беріть до уваги вище зазначені обставини.

 Далі буде …