Дев’ять кроків для порятунку музичної індустрії в Україні
Що повинно зробити міністерство культури щоб врятувати музичну індустрію під час "локдауну"?
Держава зупинила проведення повноцінних концертів і ми розуміємо що це необхідно для збереження здоров’я глядача. Але скільки ще співаки і музиканти витримають без діалогу з Урядом при забороні працювати і відсутності дотацій?
Десять місяців ми чуємо від Уряду, що виділено гроші на підтримку креативних індустрій. А що таке креативні індустрії? Мало кому зрозумілі ці іноземні слова. Та і нашим законодавством до них віднесені дуже різноманітні види діяльності від книговидання і народних промислів до музичної індустрії...
Чим на сьогодні є музична індустрія? Це величезна кількість робочих місць: автори пісень, музиканти, продюсери, режисери шоу, танцівники, освітлювачі, монтажники сцени та інші. І всі вони без роботи з березня 2020р. І без реальної грошової підтримки держави. Всі підрахунки втрат в галузі є неточними, частина галузі в тіні. Але більшість цих людей сплачує податки при забороні працювати. Влітку вони перебивались підробітками на свій страх і ризик, але зрозумілої державної політики не будо за цей період і не має і досі, хоча в карантині ми вже 8 місяців!
УМП 3 вересня провела мітинг з вимогою до Уряду створити робочу групу для напрацювання плану виходу з кризи. І ця наша вимога досі не виконана.
Коли буде сформовано ефективну політику в сфері муз.індустріі? Підтримка через УКФ (на яку виділені величезні бюджетні кошти ) для муз. індустріі не спрацювала. Я не знаю жодного представника галузі, якому вдалось через УКФ отримав інституційну підтримку у вигляді грошей про яку так багато сказано. Це треба визнати і шукати інші інструменти.
А хто ж конкретно формує політику в нашій сфері?
Це Міністр О.Ткаченко, зас.міністра Л.Петасюк, директор профільного директорату А.Образцова.
Чи маємо ми діалог після 8 місяців спроб його налагодити? Ні. Ми отримали незрозумілі рішення, які забороняли проведення концертів для організаторів з неосновними КВЕДами, в той час як в Європі обмеження стосувались кількості глядачів та тривалості їх контакту з персоналом ( як ефективні заходи для зупинення вірусу), а у нас боролись з неосновними КВЕДами. А держслужбовці міністерства, які отримують свої ЗП, не дивлячись на карантин, так і не розібрались в роботі муз.індустрііі. Може вважають її меншовартісною від кіно чи книговидання, в той час, як саме муз.індустрія заробляє найбільше грошей!
Ми не вийдемо з кризи без професійної співпраці з Міністерством і втратимо галузь. Втрачати час на обговорення більше ніколи. Треба діяти.
Необхідно:
1. Визначитись який орган( та який структурний підрозділ) відповідає за формування політики та підтримки муз. індустрії під час карантинних обмежень. Якщо це Директорат мін.культури з креативних індустрій і книговидання, то хто с трьох його працівників персонально займається муз. індустрією? Якщо його потужностей недостатньо для роботи і ніхто її не проводить, це необхідно визнати, і УМП готова стати майданчиком для обговорення шляхів виходу з кризи;
2. Стимулювати споживання муз. послуг глядачем (під час падіння доходів населення) через розробку Мінкультури та Мінфіном цільових програм по залученню бюджетних коштів для компенсації 50% вартості квитка глядача. Це збереже галузь і підтримає глядачів, які не мають можливості придбати квиток за повну вартість.
3. Створити простий механізм виплати компенсацій платникам податків в муз.індустрііі за вимушений простій. Як це в інших країнах- через податкову( особистий кабінет) без будь-яких конкурсів. Тим більше, що кошти на це були виділені в 2020;
4. Створити належний податковий клімат для авторів музичних творів фіз.осіб (вони на сьогодні сплачують податки з роялті у розмірі 19,5% ПДФО + військовий збір). Через таке податкове навантаження вони просто вимушені відмовлятись від своїх авторських прав і подальшого отримання роялті як свого доходу. В той час, коли суб’єкти господарювання сплачують податки за роялті вчетверо (!!!) менше податків за ставкою лише 5 %! Ці ставки необхідно урівняти через однорідну діяльність цих суб’єктів. (Законопроект розроблено УМП).
5. Прийняти Закон, яким установити мораторій на проведення документальних і камеральних перевірок протягом трьох років для суб‘єктів муз.індустріі, які здійснили державну реєстрацію протягом 3 місяців з набрання чинності цього закону. Так ми виведемо суб’єктів які перебувають в тіні ( Законопроект розроблено УМП).
6. Звільнити до завершення дії карантину від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску осіб - суб’єктів музичної індустрії. Цей період включити до страхового стажу та вважати що ці страхові суми було сплачено. Іншими словами зберегти страховий стаж для нарахування пенсій за весь період карантину, навіть при несплаті страхових сум для представників муз.індустріі (Законопроект розроблено УМП).
7. Прийняти Закон « Про музичну індустрію» та визначити основних понять: муз.індустрія, муз.продукт та ін. (Законопроект розроблено УМП).
8. Прийняти Закон « Про музичний експорт», який нарешті буде стимулювати гастролі наших виконавців за кордоном, що виведе їх на світову арену та принесе доходи в бюджет.
9. Почати популяризацію легального використання музики в Україні з комерційною метою (в кафе, барах, ресторанах). На сьогодні 76 % музики в комерційних цілях використовується нелегально! Автори, виконавці не отримують роялті яке так необхідне під час карантинних обмежень і заборони масових заходів! Музична індустрія, як бізнес є невід’ємною частиною економіки країни та національного культурного продукту. Без діалогу з Урядом (через профільне міністерство) ми втратимо галузь.
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв вчора о 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1201
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 319
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 146
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 140
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 93
-
Фахівці назвали доступний і недорогий продукт, що знижує рівень холестерину
Життя 13574
-
"Росія хоче все. Це визнав навіть Венс". Кащюнас – про гроші на зброю та плани Кремля
9109
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
8801
-
Тест на дорослість: щоб кожна дитина була бажаною. Розвінчуємо міфи про планування сім'ї
Спецпроєкт 6856
-
Начальник КМВА Ткаченко звільнився з наглядової ради Укрпошти
Бізнес 5792