Дев’ять кроків для порятунку музичної індустрії в Україні
Що повинно зробити міністерство культури щоб врятувати музичну індустрію під час "локдауну"?
Держава зупинила проведення повноцінних концертів і ми розуміємо що це необхідно для збереження здоров’я глядача. Але скільки ще співаки і музиканти витримають без діалогу з Урядом при забороні працювати і відсутності дотацій?
Десять місяців ми чуємо від Уряду, що виділено гроші на підтримку креативних індустрій. А що таке креативні індустрії? Мало кому зрозумілі ці іноземні слова. Та і нашим законодавством до них віднесені дуже різноманітні види діяльності від книговидання і народних промислів до музичної індустрії...
Чим на сьогодні є музична індустрія? Це величезна кількість робочих місць: автори пісень, музиканти, продюсери, режисери шоу, танцівники, освітлювачі, монтажники сцени та інші. І всі вони без роботи з березня 2020р. І без реальної грошової підтримки держави. Всі підрахунки втрат в галузі є неточними, частина галузі в тіні. Але більшість цих людей сплачує податки при забороні працювати. Влітку вони перебивались підробітками на свій страх і ризик, але зрозумілої державної політики не будо за цей період і не має і досі, хоча в карантині ми вже 8 місяців!
УМП 3 вересня провела мітинг з вимогою до Уряду створити робочу групу для напрацювання плану виходу з кризи. І ця наша вимога досі не виконана.
Коли буде сформовано ефективну політику в сфері муз.індустріі? Підтримка через УКФ (на яку виділені величезні бюджетні кошти ) для муз. індустріі не спрацювала. Я не знаю жодного представника галузі, якому вдалось через УКФ отримав інституційну підтримку у вигляді грошей про яку так багато сказано. Це треба визнати і шукати інші інструменти.
А хто ж конкретно формує політику в нашій сфері?
Це Міністр О.Ткаченко, зас.міністра Л.Петасюк, директор профільного директорату А.Образцова.
Чи маємо ми діалог після 8 місяців спроб його налагодити? Ні. Ми отримали незрозумілі рішення, які забороняли проведення концертів для організаторів з неосновними КВЕДами, в той час як в Європі обмеження стосувались кількості глядачів та тривалості їх контакту з персоналом ( як ефективні заходи для зупинення вірусу), а у нас боролись з неосновними КВЕДами. А держслужбовці міністерства, які отримують свої ЗП, не дивлячись на карантин, так і не розібрались в роботі муз.індустрііі. Може вважають її меншовартісною від кіно чи книговидання, в той час, як саме муз.індустрія заробляє найбільше грошей!
Ми не вийдемо з кризи без професійної співпраці з Міністерством і втратимо галузь. Втрачати час на обговорення більше ніколи. Треба діяти.
Необхідно:
1. Визначитись який орган( та який структурний підрозділ) відповідає за формування політики та підтримки муз. індустрії під час карантинних обмежень. Якщо це Директорат мін.культури з креативних індустрій і книговидання, то хто с трьох його працівників персонально займається муз. індустрією? Якщо його потужностей недостатньо для роботи і ніхто її не проводить, це необхідно визнати, і УМП готова стати майданчиком для обговорення шляхів виходу з кризи;
2. Стимулювати споживання муз. послуг глядачем (під час падіння доходів населення) через розробку Мінкультури та Мінфіном цільових програм по залученню бюджетних коштів для компенсації 50% вартості квитка глядача. Це збереже галузь і підтримає глядачів, які не мають можливості придбати квиток за повну вартість.
3. Створити простий механізм виплати компенсацій платникам податків в муз.індустрііі за вимушений простій. Як це в інших країнах- через податкову( особистий кабінет) без будь-яких конкурсів. Тим більше, що кошти на це були виділені в 2020;
4. Створити належний податковий клімат для авторів музичних творів фіз.осіб (вони на сьогодні сплачують податки з роялті у розмірі 19,5% ПДФО + військовий збір). Через таке податкове навантаження вони просто вимушені відмовлятись від своїх авторських прав і подальшого отримання роялті як свого доходу. В той час, коли суб’єкти господарювання сплачують податки за роялті вчетверо (!!!) менше податків за ставкою лише 5 %! Ці ставки необхідно урівняти через однорідну діяльність цих суб’єктів. (Законопроект розроблено УМП).
5. Прийняти Закон, яким установити мораторій на проведення документальних і камеральних перевірок протягом трьох років для суб‘єктів муз.індустріі, які здійснили державну реєстрацію протягом 3 місяців з набрання чинності цього закону. Так ми виведемо суб’єктів які перебувають в тіні ( Законопроект розроблено УМП).
6. Звільнити до завершення дії карантину від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску осіб - суб’єктів музичної індустрії. Цей період включити до страхового стажу та вважати що ці страхові суми було сплачено. Іншими словами зберегти страховий стаж для нарахування пенсій за весь період карантину, навіть при несплаті страхових сум для представників муз.індустріі (Законопроект розроблено УМП).
7. Прийняти Закон « Про музичну індустрію» та визначити основних понять: муз.індустрія, муз.продукт та ін. (Законопроект розроблено УМП).
8. Прийняти Закон « Про музичний експорт», який нарешті буде стимулювати гастролі наших виконавців за кордоном, що виведе їх на світову арену та принесе доходи в бюджет.
9. Почати популяризацію легального використання музики в Україні з комерційною метою (в кафе, барах, ресторанах). На сьогодні 76 % музики в комерційних цілях використовується нелегально! Автори, виконавці не отримують роялті яке так необхідне під час карантинних обмежень і заборони масових заходів! Музична індустрія, як бізнес є невід’ємною частиною економіки країни та національного культурного продукту. Без діалогу з Урядом (через профільне міністерство) ми втратимо галузь.
- Дисциплінарна відповідальність за корупцію Анна Макаренко 13:14
- Гроші в трубі: чому іноземний капітал тихо заходить в українські ПСГ Ростислав Никітенко 08:50
- Дилема ув’язненого та правовий парадокс Юрій Шуліка вчора о 17:15
- Із колеги в керівники: 7 кроків до справжнього авторитету Олександр Висоцький 31.01.2026 20:35
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну Галина Скіпальська 30.01.2026 13:19
- Позов для скасування штрафу ТЦК у 2026: повний гайд Павло Васильєв 30.01.2026 12:58
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України Олексій Гнатенко 30.01.2026 12:03
- Емоції як сигнальні лампочки: чому їх не варто "заклеювати" і як з ними працювати Олександр Скнар 30.01.2026 08:53
- Адвокат 2050: професія на межі революції Вадим Графський 29.01.2026 19:35
- Чому професійна освіта в Україні програє не через якість - а через комунікацію Костянтин Соловйов 29.01.2026 16:43
- Як формуються гемблінг-спільноти та чому вони відрізняються від звичайних соцмереж? Андрій Добровольський 29.01.2026 16:06
- Підприємництво в епоху штучного інтелекту Дарина Халатьян 28.01.2026 14:55
- Чому ви не можете вирішити – навіть коли все вже зрозуміло Валерій Козлов 28.01.2026 14:47
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості Богдан Пулинець 28.01.2026 11:43
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно Лілія Олійник 27.01.2026 16:35
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну 223
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України 101
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно 92
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості 92
- Позов для скасування штрафу ТЦК у 2026: повний гайд 87
-
Глюкофон, "лігво" і цегла на плиті: які методи обігріву працюють, а які – повна нісенітниця
Життя 5785
-
Найдорожча приватна компанія світу заробила $8 млрд за рік
Фінанси 3739
-
Таємна зустріч із Януковичем. Уривок з книги Турчинова про події Революції Гідності
2083
-
Біткоїн нижче $80 000. Ринок криптовалют просів на $111 млрд за 24 години
Фінанси 1508
-
Коли надворі до −20 °C: як пережити холод без втоми та "важкої голови"
Життя 973
