Чому ви можете бути незадоволеними роботою вашої рекламної агенції?
Чому ж так трапляється?
Ми мали клієнтів, які залишали нас, а були й ті, від яких ми йшли самі. Ми також маємо клієнтів, з якими разом і в Covid, і у війну, і не хотілося б, щоб трапилося ще щось, але й тоді є велика ймовірність, що не припинимо співпрацю. Для когось ми ті, кого клієнт шукав. А для когось – не виправдали очікувань.
На зустрічі в одному бізнес-клубі я почув думку, що всі агенції — це шахраї, що виманюють гроші та нічого не роблять. Прикро таке чути.
Чому ж так трапляється?
Причина 1
Проблема клієнта знаходиться не на рівні сприйняття агенції
Я вірю, що будь-яка маркетингова робота починається із проблеми. Поки вам щось не дзьобне в пʼяту точку, ви сидите рівно: продажі ок, конкуренти не жмуть, товар на складі не затримується.
Тільки якась проблема може зсунути вас із рівного місця. Дитину треба відправляти в школу, тож треба більше прибутку. Або якась війна сталася, і 90% вашого бізнесу залишилось в Мелітополі. Ось тоді є проблема, яку треба вирішити.
Завдання агенції – дати рішення тієї проблеми, яку має клієнт. Проте іноді трапляється, що потреба клієнта ще не сформована в задачу зрозумілою для підрядника мовою.
— Я хочу більше продажів!
— Ми якраз робимо рекламні кампанії!
— Супер, давайте.
— З вас 10 000 доларів за ківіжуал, ролик та банери.
— Але ж у мене продукції на 3 тисячі, я вас не окуплю!
— Сорі, але такий у нас рейт.
Простими словами — якщо агенція спеціалізується на креативі, то в неї може просто не бути в команді людини, яка запланує окупність витрат. Так, їх креатив влучний і красивий, але про його дистрибуцію ніхто не подумав.
Або навпаки, агенція, що спеціалізується на платній рекламі, не готова думати над тим, який меседж треба донести до цільової аудиторії. Бо бачить цю ЦА виключно крізь налаштування рекламного кабінету. За цифрами не бачимо людей.
У цих майже вигаданих випадках маємо проблему більш високого порядку. Нам потрібен маркетолог. Шукайте його в собі, ззовні або в агенції. Хтось має поставити питання «нахіба нам це робити?», «яку цінність нам принесе ця рекламна кампанія?».
Причина 2
Агенція справді може погано виконувати свою роботу
Маємо бути чесними: іноді робота робиться погано.
Я зараз не кажу про професійні помилки. Одна справа, коли клієнт і агенція в синергії народжують стратегію, планують активності, втілюють божевільні ідеї, але не отримують бажаного результату. Такі прикрі невдачі, при правильному аналізі, роблять обидві сторони більш компетентними та дають безцінний досвід.
Я про іншу сторону роботи:
1. Організація. Клієнту має бути комфортно із агенцією: ставити та дотримуватися дедлайнів, закріпити менеджера проєкту, який буде на зв’язку, не втрачати файли клієнта, фіксувати побажання, організувати документообіг та інше.
2. Звітність. Агенція звітує про завдання та результати роботи. Зі звітів ви маєте розуміти динаміку змін, а не просто спостерігати за гарними цифрами.
3. Відкритість. Агенція не має боятися фейлів. У всіх вони є, і хороші спеціалісти їх не приховують. Розвитку немає там, де немає прийняття помилок.
Простими словами — ви маєте витрачати час на рішення стратегічних питань, а не на прострочені дедлайни. Для всього іншого є Mastercard, тобто фрілансери.
Причина 3
Вам важко довірити бізнес спеціалістам
У нас був такий кейс:
Клієнт виробляє товар із середнім чеком 500–700 гривень. В B2C-сегменті він продається через таргетовану та пошукову рекламу в Інтернеті. Бюджет, скажемо обережно, невеликий.
Починаємо роботу, налаштовуємо кампанію, готові стартувати.
— Яку стратегію ми обираємо?
— Ось таку (показуємо розподіл бюджету, пошукові запити, таргетинг)
— А який буде результат?
— Закладемо частину бюджету на тести і після отримання даних оберемо найбільш робочі схеми. Будемо масштабувати.
— Я не готовий інвестувати в тести. Хто понесе відповідальність за негативний результат?
У мене є упередження — чим вищі ставки ризику, тим складніше приймати рішення і довіряти. Якщо ви вкладаєте останні гроші в рекламу, і ризикуєте втратити бізнес, коли не станеться магії, то бажання довіряти якимось чувакам, що не несуть фінансову відповідальність за результат — нульове.
Тоді починають проявлятися досить типові симптоми:
1. Узгодження кожного кроку, кожної картинки, кожного слова в реченні.
2. Торги за майбутній результат.
3. Постійні дзвінки та зустрічі, де кожного разу якісь нові люди висловлюють свої побажання.
4. Нові й нові коментарі та зауваження, що відтягують прийняття рішення про старт кампанії.
Власник бізнесу або уповноважена людина шукає в агенції підтримки, хоче розділити тягар відповідальності за рішення про «стрибок у безодню» з кимось. Чи готові ви робити такий ризикований крок саме з цією агенцією?
Довіра — це двостороння історія.
Робити складні та ризиковані речі легше, якщо разом із тобою партнер, якому ти довіряєш. Агенція має зробити все можливе, щоб цю довіру сформувати: показати експертність, чесно сказати про те, що не може реалізувати, хотіти розвиватися разом з клієнтом, вирощувати його бренд, стати частиною команди.
Клієнт же має навчитися довіряти агенції та пам’ятати, що він делегує не лише функцію, не лише запуск рекламної кампанії, не лише стратегію ведення соцмереж тощо, а відповідальність та повноваження.
Якщо магії не сталося — краще зупинитися і переглянути вашу роботу.
Тож, у чому секрет?
Та нема його, вибачте.
Агенція має бути відкритою, знати межі своїх компетенції, робити роботу комфортною, бути клієнту партнером.
Клієнт має нести відповідальність за бізнес, довіряти агенції та шукати партнера, а не слугу.
Оце новина, правда?
- Як декларувати криптовалюту в Україні Фелікс Аронович вчора о 19:48
- Вимоги до перекладу документів, які подаються до суду в якості доказів Євген Морозов вчора о 19:22
- Закупівельник і начальник служби: хто за що відповідає в закупівельному процесі ВЧ Євгеній Сільверстов вчора о 18:10
- Законність, як один з ключових принципів в діяльності АРМА Станіслав Серьогін вчора о 16:21
- Вибори у Східній Німеччині: Путін зайшов у ЄС з правого флангу Галина Янченко 10.09.2024 23:08
- Три інсайти інтернет-просування на висококонкурентних ринках Григорій Ігнатов 10.09.2024 17:04
- Дизайн інтер’єру: у пошуках балансу між соціальністю та приватністю Алеся Карнаухова 10.09.2024 14:54
- Кримінальний арешт самобуду Павло Васильєв 10.09.2024 14:28
- Право спадкоємця на розірвання договору купівлі-продажу укладеного спадкодавцем за життя Євген Морозов 10.09.2024 13:36
- Дворівнена система оподаткування: що це, та де застосовується? Ольга Ярмолюк 10.09.2024 10:47
- Вибір, що творить майбутнє: уроки двох Корей Сильвія Красонь-Копаніаж 10.09.2024 08:29
- Підвищення податків для бізнесу – до яких змін слід готуватися Фелікс Аронович 09.09.2024 21:09
- Чому у підручнику для 7 класу карта України без Криму: помилка чи щось більше? Вікторія Войціцька 09.09.2024 20:47
- Проблеми соціального діалогу в Україні Андрій Павловський 09.09.2024 20:31
- Ринок на $1 млрд, який ви пропускаєте: що потрібно знати про нішу зоотоварів в Україні Олександр Колб 09.09.2024 17:51
- Зупинення провадження у справах про адмінправопорушення із застосуванням ст. 335 КПК 904
- Українське телебачення – живий організм у цифровому світі 544
- Закупівельник і начальник служби: хто за що відповідає в закупівельному процесі ВЧ 290
- Чому у підручнику для 7 класу карта України без Криму: помилка чи щось більше? 270
- Проблеми соціального діалогу в Україні 229
-
"Ми добряче промахнулися". Дмитро Феліксов — про концерти Klavdia Petrivna та зміни в індустрії
Життя 24216
-
Колоритні українські слова з поеми Котляревського, значення яких вас здивує
Життя 8648
-
"Сили росіян сточуються. Наші – теж". Що відбувається під Вугледаром, Покровськом та Кураховим
6615
-
Названо імена претендентів на статус першого в історії доларового трильйонера
Фінанси 4750
-
Фонд держмайна продав на аукціоні перший актив зі стартовою ціною 1 гривня
Бізнес 4501