Куди інвестувати збереження під час війни?
На що звернути увагу потенційному інвестору, який хоче скористатися послугами інвестиційного консультанта? Та які ризики варто враховувати, використовуючи інструменти для інвестування?
Війна спонукає нас шукати можливості для збереження коштів. Це зумовлює попит на так зване рітейлове інвестування. Ми шукаємо інвестиційні інструменти, аби зберегти 5-20 тис. доларів та отримати прибуток, який би «перекрив» інфляцію. На тлі попиту – виникає і пропозиція. Останнім часом повсюдно трапляється реклама так званих інвестиційних консультантів чи радників, які пропонують свої послуги чи курси. На жаль, довіряючи непрофесіоналам, можна не тільки не примножити свої статки, але й залишитися з нічим.
На що звернути увагу потенційному інвестору, який хоче скористатися послугами інвестиційного консультанта? Та які ризики варто враховувати, використовуючи інструменти для інвестування?
Існує принаймні три правила, яких варто дотримуватися за будь-яких обставин з будь-яким інвестиційним радником.
Перше - ніколи не вкладайте свої останні кошти.
Друге правило – не вкладайтеся в один актив.
Третє правило – формуйте інвестиційний портфель з тих інструментів, які підходять саме вам, згідно з вашим ставленням до ризику.
За нинішньої ситуації слово диверсифікація для рітейлових інвесторів має стати аксіомою. Купувати один актив чи користуватися одним інструментом – дуже ризиковано, адже при негативному розвитку ситуації ви ризикуєте втратити всі свої кошти.
Коли мова йде про «інвестування», це створення портфелю інвестиційних активів з двох та більше інструментів. І для інвестора бажано розуміти логіку цих активів: як вони працюють, які мають ризики, як ці активі взаємопов'язані поміж собою.
Можливих інструментів для інвестування в Україні на сьогодні, на жаль, небагато, і зумовлено це, у першу чергу, обмеженням Національного банку України щодо руху валютного капіталу. Окрім того, після нещодавнього рішення РНБО акції закордонних компаній як інструмент наразі теж є недоступними.
Пріоритетність використання інвестиційних інструментів можна вибудувати наступним чином.
Військові облігації або облігації внутрішніх державних позик України (ОВДП) – один з найбільш вигідних інструментів на сьогодні для інвестицій. З переваг:
- емітент – держава
- відсотки на рівні 18% річних
- прибутки фізособи по ОВДП не оподатковуються.
Ці цінні папери на сьогодні мають мінімальні з можливих ризики та максимальні прибутки. Облікова ставка по ОВДП на сьогодні становить 18% річних. Ці відсотки перекривають інфляцію, бо вона уповільнюється, і на кінець року, за прогнозами НБУ, становитиме десь від 10%, але тут варто зауважити, що ставки дохідності облігацій теж знижуються.
Перевага облігацій як інструменту інвестування полягає в тому, що купуючи облігацію ви «фіксуєте» прибутковість на весь термін до її погашення. Таким чином, придбавши сьогодні облігацію з терміном погашення через два роки за ставкою дохідності у розмірі 18% річних, та при умові, що інфляція буде знижуватиметься з 10% до 8,5% у 2024 та 6% у 2025, ви зможете отримати «реальну» прибутковість від своїх інвестицій на рівні 9-12%.
Банківські депозити – ще один доступний інструмент для інвестицій, який відповідає за ліквідність вашого портфелю. Якщо раптом виникне ситуація, коли потрібно буде терміново скористатися коштами, саме гроші на банківських рахунках вам допоможуть.
Мінуси депозитів у порівняння з ОВДП – податок з прибутку, який ви змушені будете заплатити. Окрім того, п’ять банків з початку повномасштабного вторгнення були виведені з ринку або націоналізовані. Знову ж таки, відсотки по депозитах наразі у банків або на рівні або менші, ніж річна інфляція.
Далі можна розглянуті більш ризиковані інструменти – вкладення у нерухомість та купівля криптовалюти, й оцінювати їх відносно своєї емоційної та психологічної готовності до ризику. Різні інструменти можуть підходити різним інвесторам.
Криптовалюти - це високоризикований інструмент. В один момент він може принести як шалені прибутки, так і шалені збитки, і ніхто цього не може спрогнозувати.
Використання цього інструменту більше схоже на трейдинг (операція купівлі з наступним продажем через деякий час з метою отримання прибутку). Висока волатильність цього інструменту (міра наскільки сильно коливається ціна активу) може просто не підійти інвестору.
Купівля нерухомості – давній спосіб українців вкладати кошти та отримувати щомісячну орендну плату (часто – без сплати податків). Проте, ризики тут значно зросли – нерухомість на вторинному ринку доволі дорога, платоспроможність населення знизилася. Якщо вкластися у котлован, будівництво можуть не завершити, і найголовніше – прилетіти може будь-куди і будь-якої миті. Нерухомість може бути стабільним доходом, хоча й невеликим, який навряд чи «перекриє» інфляцію.
Окремим видом в палітрі інвестиційних інструментів, які сьогодні доступні в Україні, є єврооблігації. Мова йде про облігації зовнішньої позики України, за допомогою яких Міністерство фінансів України залучає іноземні інвестиції. Зазвичай, такі цінні папери можна придбати на зовнішніх ринках за наявності вільних коштів на рахунках в іноземних банках, але сьогодні є пропозиції і від вітчизняних інвестиційних компаній та банків, які пропонують такі облігації за гривню.
Задумуючись про інвестування у єврооблігації, варто знати, що зазвичай вони торгуються лотами по 100 000 доларів США, проте можливі і «роздрібні» продажі на вітчизняному ринку. Також з цими паперами пов`язані ризики реструктуризації: відтермінування терміну погашення або ініціювання процедури «haircut» (або «стрижка» - це зменшення основної суми зобов`язання).
Єврооблігації та інші інструменти все частіше трапляються у рекламі «інвестиційних консультантів» з інстаграму, які «гарантують» 350% річних. Але, як сказав видатний економіст Адам Сміт: «Гарантувати можна тільки дві речі – смерть і податки». Ви повинні чітко пам`ятати: ніхто на ринку вам не може ГАРАНТУВАТИ дохідність. Інвестиції – це завжди про можливість, а не про гарантії. Якщо ви бачите, що в рекламі вам гарантують прибуток – бійтеся бути ошуканими та втратити свої заощадження.
- TikTok та Твіттер як зброя Росії Михайло Стрельніков 18:25
- Скільки насправді коштує ваш ІТ-бізнес: тверезий погляд Анна Одринська 15:30
- СУР, незвичні запити та спокій платника Ганна Ігнатенко 10:36
- Сірий енергоринок: як народжується нова економіка перепродажу кіловат Ростислав Никітенко 09:59
- Чому євреї в Україні приховували своє походження? Олег Вишняков 09:13
- Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе? Михайло Стрельніков вчора о 18:12
- Економіка суперечностей: що Гегель – і каструля борщу – вчать про стратегію Сергій Дідковський вчора о 14:44
- Карабаський досвід та шлях до справедливого миру для України Юрій Гусєв вчора о 11:17
- Аналіз законопроєкту №14098: розширення доступу до БВПД для сиріт та молоді Валентина Слободинска вчора о 10:11
- Як війна змінила українську економіку: виклики, адаптація та нові можливості Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 10:00
- Чому грантова заявка провалилась, і як зробити так, щоб наступного разу виграти Олександра Смілянець 18.10.2025 20:33
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство Тарас Самборський 18.10.2025 16:04
- Неправильні бджоли на ринку золота Володимир Стус 18.10.2025 03:29
- Аналіз ситуації з Ольгою Харлан під час Чемпіонату світу у серпні 2023 року Тарас Самборський 17.10.2025 15:01
- "Водна армія": як хвиля фейків знищує репутацію за ніч Михайло Зборовський 17.10.2025 13:39
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 130
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство 100
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 94
- Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе? 93
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС 57
-
У Польщі назвали професію, де зарплати зростають швидше, ніж в IT
Бізнес 44843
-
Православні країни приречені жити гірше? Клімкін питає Грицака: великий подкаст
7326
-
Трильйон гривень в тіні. Що з цим робитимуть податківці, прокуратура та БЕБ
Бізнес 6293
-
Мікроменеджер війни. Як Сирський формує свою гвардію впливу у ЗСУ
3089
-
Ексклюзивний мотоцикл папи Римського пішов з молотка за 156 000 євро – фото
Бізнес 2920