Радіють всі: одні – тому, що вдалось відстояти незалежність НАБУ та САП, другі … - тому, що підтримали Президента, який, як виявилось, завжди був ЗА незалежність НАБУ та САП.
Залишається дочекатись коментарів фахових юристів щодо маленького пунктика про підозру Голові ОПУ. Скасували подання виключно «стовідсотково своїм Генеральним прокурором», чи «забули»?
Боротьба за антикорупційні органи, на жаль, залишила поза належної уваги подію, яка відбулась в далекому Лондоні. А, шкода. Бо вона, дійсно, варта оплесків а, можливо, і овацій!
Найкраща новина літа: Лондонський суд визнав Коломойського та Боголюбова винними у “візантійській” схемі розкрадання коштів з ПриватБанку та зобов’язав їх сплатити щонайменше $1,912 млрд (плюс відсотки та витрати — сума виросте). Рішення оголошене 30 липня 2025 року суддею Вільямом Троуером у Високому суді Англії та Уельсу. Це історична перемога України — юридична і моральна. Хто це зробив можливим? Відповідь дуже неприємна для зеленої влади. Це зробила команда Порошенка. Команда реформаторів 2014–2019. Саме тоді НБУ під керівництвом Валерії Гонтаревої та уряд ухвалили важке, але єдине правильне рішення — націоналізувати ПриватБанк 18 грудня 2016 року. Без цієї операції українська фінансова система була б знесена вщент і ми повернулися б у 90-ті. Поки хтось отримував від олігарха «зарплату» у вигляді 41 млн доларів у офшор в Белізі, інші несли на плечах країну. Перемога над злочинним олігархом у Лондоні сьогодні має чіткі прізвища. Порошенко, Гонтарева, Смолій, Ворушилін, Данилюк... Прочитав сьогодні пост про це Катерини Рожкової, до якої маю низку питань, але тут той випадок, коли з викладеними тезами згоден.
Без політичної волі Петра Порошенка та рішучості Валерії Гонтаревої у 2016-му не було б ні націоналізації, ні англійського позову, ні сьогоднішнього рішення. Це їхня стратегія: спочатку — рятуємо систему, далі — повертаємо вкрадене через Лондон. Саме завдяки ним фінансова система вистояла тоді і отримала фундамент стійкості, завдяки якому вистояла у 2022 році. Саме ці люди будували інститути, чистили банківський сектор, відстоювали незалежність НБУ під шаленим тиском. Результат — стійка банківська система, здатна доводити правду у найсуворіших судах світу. Сьогоднішня перемога — прямий наслідок тієї роботи. Фактично суд визнав схему 2013–2014 років, коли через фіктивні контракти та перекредитування з банку вивели майже $2 млрд, і поклав відповідальність на ексвласників спільно та солідарно. Це — юридичне підтвердження правоти реформи 2016 року. Впевнений, що deep state, глибока інституційна пам’ять НБУ, яка роками тримала лінію незалежності регулятора, хто б його не очолював буде збережена. Бо саме це дає змогу доводити справи на кшталт Привату до фіналу. Пишний поводиться дрібно, хоча це, мабуть, родинна риса команди діючої влади. Замість чітких подяк тим, хто підняв цю справу та провів націоналізацію, Андрій Пишний вичавив технократичний пост про те, що компенсація “може перевищити $2 млрд”. Формально — так, по суті — ухиляння від визнання ролі попередників. Це виглядає бідно на фоні масштабу події.
Далі — системна робота “на довгу”. Банк і держава переходять до стягнення та виконання вироку: гроші з відсотками, активи під WFO, міжнародні юрисдикції. Це не “картинка”, а реальний трек повернення коштів платникам податків. Сума перевищить $1,912 млрд після нарахування відсотків і витрат. Саме так працює стратегія реформ, а не «квартальна політика».
p.s. Не варто сподіватись на вибачення «лисого» з Кварталу, з його примітивним шедевром «Горіла хата» - слимаки не вибачаються.
