Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
23.12.2021 11:24

Податкова у режимі "без паперу": як це працює

Начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Що таке програмний реєстратор, чим відрізняється від традиційного касового апарату, які можливості має Електронний кабінет, що інтегрований з «ДІЯ», та які новації чекають на ФОПів наступного року?

Дедалі більше сфер нашого життя переходять у режим онлайн: він заощаджує купу часу, нервів, зусиль. Каталізатором, звісно, стала пандемія, але тут варто згадати, що ключові державні інституції – у тому числі податкова служба – розпочали процеси діджиталізації значно раніше появи небезпечного вірусу. 

Придивляючись до Європи 

Вже багато років найпопулярнішим сервісом ДПС України у платників податків залишається «Електронний кабінет». Але тут варто нагадати, що на початку роботи у цьому електронному сервісі було реалізовано лише декілька опцій: платник міг підготувати й надіслати електронну звітність та перевіряти у режимі онлайн поточний стан своїх розрахунків з бюджетом. 

Напередодні запровадження сервісу вивчався закордонний досвід – передусім, європейських країн, де діджиталізація у податковій сфері на той момент вже досить активно практикувалась. 

Так, Німеччина однією з перших у 1997 році прийняла закон про електронно-цифровий підпис. Податкові декларації електронною поштою німці здають з 1999 року. 

В Ірландії з 2000 року була впроваджена так звана система РОС – Служба доходів он-лайн. Вона дозволяє здійснювати електронне декларування та сплату 21 різних податків та зборів цілодобово – у будь-який зручний час та у будь-якому місці. 

Люксембург також – серед перших країн на континенті, де податки сплачують через Інтернет. Ця практика стартувала разом з податковою реформою в 2001 – 2002 роках. Формуляри з заповнення податкових декларацій можна знайти на урядовому порталі. Кожен, хто має ідентифікаційний номер платника, може ними скористатись.

Державна податкова адміністрація Словенії впровадила систему електронної податкової звітності в 2003-му році. Спочатку системою могли користуватися лише компанії, які у такий спосіб реєстрували свої декларації з ПДВ, а згодом – всі громадяни для декларування доходів. Зареєструватися в системі дуже легко. Все, що необхідно мати, – доступ до Інтернету та веб-браузер. Система сама розпізнає ваш цифровий сертифікат і отримує звідти всю необхідну інформацію. 

Сьогодні більшість європейських країн використовують онлайн-інструменти для комунікації між податковою та платниками на повну силу. 

У Данії для подання декларацій в електронному вигляді платники можуть скористатися не лише такими загальноприйнятими у світі способами як електронна пошта або Інтернет, а й телефоном. Цікава деталь: у цій країні податкові декларації заповнюються податковими органами (попереднє заповнення). Далі система надсилає їх платнику для внесення поправок поштою, через Інтернет або просто систему голосової відповіді. 

У Словацькій податковій адміністрації система електронної звітності запрацювала на практиці в 2005 році. Електронні послуги надаються через електронний портал податкової адміністрації. Нині у Словаччині існує офіс електронного прийняття документів, що веде облік всіх електронних документів, які заповнюються і надсилаються, а також видає підтвердження про отримання електронних документів. 

У Франції також подання звітності відбувається через Інтернет. У такий же спосіб можна порахувати свої податки – як на поточний період, так і на майбутнє. 

Нарешті Естонія – взірець електронного управління. До 99% всіх послуг, які надають громадянам державні органи, доступні у режимі «без паперу». І по адмініструванню податків естонська система вважається однією з найефективніших у світі. Електронні податкові декларації жителі цієї країни подають з 2000 року. Як підрахували у естонському уряді, діджиталізація дає відчутний економічний ефект: вона дозволяє витрачати на адміністрування податків та зборів лише 0,4 євро на кожні 100 євро податків. А впровадження електронного підпису дозволяє заощаджувати додатково до 2% ВВП. 

Без шансів для корупції 

В Україні сьогодні Електронний кабінет перетворився на потужний інструмент взаємодії між податківцями та платниками. Це зручна податкова платформа, за допомогою якої платник має можливість здійснити практично усі комунікації в онлайн-режимі. Вона щороку вдосконалюється та набуває дедалі більшої популярності: зростають як кількість сервісів та послуг, так і чисельність користувачів. 

Принципово новим поштовхом у роботі Електронного кабінету стала цьогорічна інтеграція з єдиним порталом державних послуг «ДІЯ», що зібрала у собі всі необхідні документи та дозволяє отримати майже усі послуги у режимі «без паперу». 

Міністерство цифрової трансформації спільно з ДПС створили і вдало втілюють низку справді революційних новацій. Ключова мета – реалізувати у системі оподаткування такі проєкти цифрової трансформації, за допомогою яких адмініструвати та сплачувати податки всім буде максимально зручно і просто. 

Що таке для громадянина взаємодія з державними органами в режимі онлайн? Це - мінімум часу та ресурсу на вирішення питань чи отримання довідок, це - простота, легкість та доступність. Скажімо, найпопулярнішим Е-сервісом ДПС –  вже згаданим Електронним кабінетом – людина може скористатися у будь-який час доби та у будь-якому місці – головне, щоб там були Інтернет та гаджет (навіть смартфон). Жодного додаткового програмного забезпечення не потрібно. 

До речі, скористатися податковими електронними сервісами зараз стало легше. Мінцифри та ДПС спростили вхід до Електронного кабінету – для швидкого входу достатньо лише QR-коду. Ще один вдалий приклад спрощення: з серпня цього року Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС також приєднався до застосунку «ДІЯ». Це означає, що кожен українець може тепер легко отримати кваліфікований електронний підпис чи печатку. Достатньо звернутись до ДПС (точніше – до надавача електронних послуг). При цьому не знадобиться традиційне надання копій паперових документів. 

Хочу відзначити й ще декілька успішних проєктів, які – знаю за відгуками – вже позитивно оцінили громадяни:

- Е-малятко – проведення реєстрації особи у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (ДРФО) під час державної реєстрації народження дитини, а також – отримання паспорта громадянина України вперше (ID14);

- цифровий РНОКПП (цифровий реєстраційний номер платника податків (еРНОКПП)) – це відображення в електронному вигляді інформації, що міститься в Картці платника податків у мобільному додатку «ДІЯ»;

- шеринг документів – це відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у цифрових документах, під час процедур реєстрації, внесення змін або отримання відомостей з ДРФО. 

Втім, головний сенс режиму «без паперу» – максимальне усунення впливу так званого людського фактору. А відтак – зведення корупційних ризиків до нуля. 

Програмні РРО та чеки в смартфоні: навіщо це потрібно 

Бізнес швидко реагує на всі нововведення, які пропонує держава. Скажімо, послуга «Автоматична реєстрація ФОП» в «ДІЇ» стала одразу популярною - адже вона значно спростила ведення бізнесу. Нагадаю, вона надає можливість фізичній особі під час реєстрації підприємцем обрати спрощену систему оподаткування. Реєстрація автоматична – без участі державного реєстратора, достатньо подати заяву. Це зручно та безкоштовно. На заяву людина витрачає до 10 хвилин, сама  реєстрація відбувається майже за хвилину. 

Торкнусь резонансного питання щодо застосування РРО/програмних РРО фізичними особами – підприємцями (ФОП).

Вже за декілька днів – 2022 рік, і з 1 січня ФОПи – платники єдиного податку другої – четвертої груп будуть зобов’язані при проведенні розрахункових операцій під час реалізації товарів, послуг (робіт) застосовувати - незалежно від розміру доходу та виду діяльності - реєстратори розрахункових операцій (РРО) або програмні РРО. Додам, що, з моєї точки зору, саме за останніми – майбутнє. 

На сьогодні у суспільстві все ще триває доволі гостра дискусія щодо цієї норми. Не буду занурюватись у деталі, адже норма встановлена законодавчо і – я глибоко переконана – кожен громадянин повинен сумлінно дотримуватись букви закону. Нагадаю, що в цьому й полягає суть правової держави. Скажімо, майже в усіх країнах Європи – у тому числі тих, які ми згадали на початку бесіди, – існують безумовні правила: кожна розрахункова операція супроводжується фіскальним чеком. Це сама собою зрозуміла цивілізована норма, до якої в цивілізованому суспільстві всі звикли й яка не викликає жодного сумніву чи незадоволення. Фіскальний чек – це гарантія захисту прав як споживача чи покупця, так і продавця чи надавача послуг. Як держави, так і кожного платника податків. Адже в цьому документі фіксуються всі принципові деталі проведеної операції, відображаються всі встановлені законом платежі, в той час як стихійні неофіційні розрахунки роблять вразливим кожного з учасників процесу. 

Додам, що програмний РРО – це зручно, сучасно й економно. Зареєструвати його можна за допомогою все того ж Електронного кабінету – програмне рішення від ДПС безкоштовне.  По суті, програмним РРО може стати будь-який пристрій, що є у наявності та пристосований виходити в Інтернет: телефон, комп’ютер тощо. 

Тобто, покупець чи споживач послуг може отримати чек не лише у паперовому вигляді – цей документ може бути у вигляді QR-коду чи чеку, висланого на ваш e-mail, Viber чи як sms. 

Звертаю увагу на технічні нюанси: реєстрація програмного РРО здійснюється на підставі заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій. 

При цьому, суб’єкт господарювання, який реєструє програмний РРО, має перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати і його господарська одиниця, де планується використовувати програмний РРО. Щойно програмний РРО буде включено до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій, його можна використовувати. 

Що сьогодні відбувається на практиці? Трохи фактів: на Дніпропетровщині станом на 1 січня поточного року суб’єктами господарювання зареєстровано усього 22 476 РРО та програмних РРО, а на початок грудня цього року – вже 30 795. Отже, кількість зареєстрованих РРО та програмних РРО зросла на 8 319. І ця цифра постійно збільшується. 

Для нас, податківців, важлива також організація електронного зворотного зв’язку з платниками. ДПС у цьому напрямі реалізується декілька технологій, серед яких провідні - опції офіційного вебпорталу ДПС України, де можна оперативно скористатися пошуковими сервісами та отримати необхідну інформацію, та офіційна сторінка «ДПС у Дніпропетровській області» у Facebook, де користувач може в будь-який момент звернутись з актуальними питаннями. 

Разом з цим додам, що – незважаючи на тотальну діджиталізацію – наші центри обслуговування платників (ЦОП) продовжують працювати на повну потужність. Вони традиційно пропонують широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних, адміністративних. Користується незмінною популярністю і наш мобільний ЦОП на Дніпропетровщині: з початку 2021-го року він здійснив 287 виїздів, з яких 135 – адресних до маломобільних груп населення. Під час виїздів платники отримали 3 331 адміністративну послугу та подали 2 443 податкові декларації про майновий стан і доходи. 

Отже, процес вдосконалення роботи ДПС на усіх напрямках продовжується і буде тривати й наступного року. Ми вдячні нашим платникам за сумлінність та відповідальність. І наша задача – забезпечити їх максимально простими та доступними сервісами. Адже місія податкової служби полягає якраз у тому, щоб бути повністю транспарентною, сучасною та технологічною сервісною службою. Щоб надавати якісні та зручні послуги, ефективно адмініструвати податки, збори та платежі і – безумовно – виявляти нетерпимість до корупції.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
Контакти
E-mail: [email protected]