Реформа ДПП як шанс залучити приватний капітал до відбудови
Сьогодні парламент ухвалив у другому читанні реформу державно-приватного партнерства (законопроект №7508), яка відкриває нову сторінку для післявоєнної відбудови
Тепер і в моєму депутатському портфелі є законопроєкт, робота над яким тривала понад 3 роки (!). Сьогодні парламент ухвалив у другому читанні реформу державно-приватного партнерства (законопроєкт N7508), яка відкриває нову сторінку для післявоєнної відбудови.
Законопроєкт готувався так довго, бо мали пройти всі погодження з офіційним Брюсселем, адже почали процес гармонізації законодавства з європейським – і процес цей виявився довгим і складним. Понад 250 сторінок тексту та зміни до понад 20 законів в Україні, – тепер закон повністю відповідає європейським директивам про концесії та, відповідно, буде зрозумілим і європейському бізнесу.
Формально інструмент державно-приватного партнерства в Україні існував уже багато років. Але по факту – він майже не працював. На початок 2025 року маємо 200 укладених договорів ДПП. З них реально реалізується лише 22. Ще 11 – призупинені через війну. А решта – 167 проєктів просто не рухаються взагалі. Це говорить саме за себе: стара модель була громіздка, складна, і просто не давала результату. Тому ми вирішили її повністю перезавантажити: прибрати зайві погодження, скоротити строки, зробити процес прозорим і зрозумілим для бізнесу. І головне – надати можливість запускати ДПП навіть у тих сферах, які раніше були закритими – зокрема в оборонці.
Ключові зміни
Отже, про що саме ця реформа, декілька ключових змін.
Вперше в історії України проєкти ДПП стануть можливими у сфері оборони. І це, на мою думку, одна з ключових "фішок" реформи. А отже, це нові можливості для залучення коштів у таку колись закриту, а сьогодні ключову для України галузь економіки.
Ми розраховуємо на створення спільних виробництв, особливо там, де держпідприємства мають вільні площі та ресурси. Очікуємо також інвестицій у розробку нових видів озброєння, де інвестори зможуть у майбутньому отримати частку з прибутку або контракти. Це дозволить ефективніше використовувати потенціал державного ОПК, залучити іноземних партнерів і швидше нарощувати наші оборонні спроможності.
З'явиться механізм малих проєктів ДПП вартістю до $5 млн. У них буде спрощена процедура подачі документації. Такі проєкти потрібні, в першу чергу, для відбудови соціальної інфраструктури: шкіл, лікарень, вокзалів – швидко та без бюрократії.
Понад 200 шкіл зруйновано вщент, ще понад 1600 пошкоджено. Майже 2 тисячі медичних установ постраждали, а 297 лікарень – знищено повністю. 43 вокзали – зруйновано або втрачено. І це офіційна статистика, яка, на жаль, змінюється щодня в гірший бік. Залучення бізнесу і надання таких об'єктів соціальної сфери не тільки для побудови, а в управління бізнесу, пришвидшить відновлення інфраструктури та підвищить якість послуг у соціальній сфері.
Скорочуємо час на підготовку великих проєктів ДПП щонайменше вдвічі, в тому числі за рахунок того, що вводимо постійно діючі конкурсні комісії для відбору проєктів ДПП. А також прибираємо низку інших бюрократичних обмежень.
Імплементуємо європейську Директиву 2014/23/EU про надання концесій.Завдяки чому європейським компаніям також буде простіше взяти участь у конкурсі, бо ми будемо говорити "однією мовою". А отже, очікуємо, що великі інфраструктури та концесійні проєкти стануть ще більш цікавими для європейського бізнесу.Об'єкти водопостачання, енергетика, ЖКГ, логістика, залізнична інфраструктура та енергетика – у будь-якій галузі в Україні після війни буде потреба у великих інфраструктурних проєктах, які можуть бути реалізовані на партнерських з державою засадах.
***
Якщо стисло, головна ідея нашої реформи: менше бюрократії – більше участі бізнесу. Це інструмент залучення приватного капіталу у відновлення, що потребує колосальних ресурсів. Збитки від війни наразі оцінюються у понад 524 млрд доларів. Тому що, будемо відвертими, лише зусиллями держави на відбудову підуть десятиліття. А бізнес, в партнерстві з державою, зможе надати цьому процесу новий імпульс.
У сучасному світі ДПП – це інструмент швидкого розвитку, який широко застосовується у світі. Саме завдяки цьому механізму Туреччина змогла побудувати понад 20 сучасних лікарень, включно з "містами здоров'я" в Анкарі, Стамбулі, Ізмірі. Ці клініки обслуговують мільйони пацієнтів і стали фундаментом розвитку медичного туризму: кожен третій турист у Туреччині сьогодні приїжджає за медичними послугами. Візьмемо приклад Казахстану, який через ДПП збудував 60% нових лікарень за останні п'ять років. Або Польщу, яка через ДПП розвинула високошвидкісну залізницю. Україна не повинна втрачати цей шанс.
Законопроєкт 7508 – це закон про економічну ефективність, про довіру до бізнесу і про новий підхід до відновлення країни. Саме такі інструменти дозволять нам відбудувати країну не за 100 років, а в найближче десятиліття. І приватний капітал в цьому процесі наш союзник.
Обіймаю всю велику команду експертів і урядовців, хто стояв у витоків реформи: Дмитро Турчак, Тарас Бойчук, Ніко Гачечиладзе, Ірина Новікова, Надія Бігун. Дякую за підтримку Прем'єру Денис Шмигаль та Першій віцепрем'єрці Юлії Свириденко. А також висловлюю свою подяку всім 256 колегам народним депутатам, які підтримали законопроєкт. А особливо Ігорю Марчуку, Дмитру Наталусі, Сергію Власенку за підтримку і протягом 3,5 років роботи над законопроєктом, і в переговорах з офіційним Брюсселем, і цього тижня – у складних домовленостях з фракціями у Верховній Раді.
- Реформа ДПП як шанс залучити приватний капітал до відбудови Галина Янченко 16:22
- Піксель на мільйони: історія про схеми, які не зникають Дана Ярова 15:17
- Юридичні аспекти ЕДО: що варто врахувати бізнесу перед запуском Олександр Вернигора вчора о 19:37
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі Станіслав Нянько вчора о 16:02
- Міністерство мовчить. А небо – кричить Дана Ярова вчора о 15:09
- Комплаєнс по-американськи: уроки для фінтех-стартапів, які хочуть вийти в США Микола Мироненко вчора о 14:55
- Ціль – не ядерна програма, а режим Олег Вишняков вчора о 12:24
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні Кирил Іорданов вчора о 12:07
- Зміни без змін: про новий фасад старої влади Любов Шпак вчора о 11:19
- Там, де померла емпатія, проросла лють Дана Ярова 17.06.2025 15:30
- Що робити, якщо БЕБ прийшли з обшуком, а адвоката поруч немає: інструкція для бізнесу Богдан Забара 17.06.2025 14:28
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни Олександр Мінкін 16.06.2025 15:59
- Відповідальність продавця за продаж товару неналежної якості Артур Кір’яков 16.06.2025 14:42
- Психологічне виснаження сильних: коли я справляюсь "більше не працює" Юлія Буневич 16.06.2025 13:34
- SMRs для України: як малі реактори змінять енергетику та право Ростислав Никітенко 16.06.2025 10:37
- Середній вік материнства: які країни визначатимуть світову народжуваність у 2050 році 261
- Відвертість із ШІ: як душевні розмови з ChatGPT стають загрозою безпеці 245
- Конкурс без поваги до суспільства 161
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні 160
- Проблема компенсації за землі, зайняті під оборонні споруди під час війни 87
-
Металургійний холдинг Ахметова викупив євробонди-2025
Бізнес 29511
-
Успіхи Ізраїлю в Ірані оголили слабкість Росії як військової сили
Думка 17493
-
Битва за Укрбуд. Як грузинський холдинг обійшов Супруненка і що це означає для Києва
Бізнес 12936
-
Трильйони під землею: як Україні перетворити критичні мінерали на економічний прорив
Думка 10767
-
Бізнесмен Фісталь уник арешту: йому призначили заставу 200 млн грн
Бізнес 9248