Популяризація української культури
Як відомо, днями Державний комітет телебачення і радіомовлення запропонував припинити функціонування української версії міжнародного телеканалу Euronews. Про це йдеться в проекті розпорядження Кабінету міністрів, розміщеному на сайті відомства.
Як відомо, днями Державний комітет телебачення і радіомовлення запропонував припинити функціонування української версії міжнародного телеканалу Euronews. Про це йдеться в проекті розпорядження Кабінету міністрів, розміщеному на сайті відомства. Згідно з проектом документа уряду, НТКУ повинна розірвати угоду з міжнародним телеканалом про створення україномовної версії.
З огляду на все це, виникає питання, для чого нам тоді Міністерство інформаційної політики? Адже його завдання забезпечувати ефективне управління інформаційними проектами, вживати заходи із популяризації телепродукції, здійснюючи міжнародне співробітництво, розробляти та впроваджувати програму позиціонування України в світі.
Сьогодні Україна повинна сформувати чітку стратегію інформаційної політики держави, стратегію популяризації української культури, аби в майбутньому її громадяни не стали одноманітною сірою масою, яка втратила свою самосвідомість та самодостатність, якою можна маніпулювати.
Проаналізувавши видатки бюджету протягом попередніх років, скажімо, на видавничу діяльність та кінематографію, можна зробити висновок, що влада не надто піклується про культурну спадщину держави та виховання у громадськості національної самосвідомості.
В період з 2012 по 2014 рік у цих галузях спостерігається чітка тенденція до скорочення витрат.
Так, випуск книжкової продукції за програмою "Українська книга" у 2012 році - 40 000, а в 2014 році - 28 387,0 тисяч гривень. Фінансова підтримка творчих спілок у сфері засобів масової інформації, преси, державних музичних колективів, здійснення інформаційно-культурної діяльності у 2012 році становила - 9 221,4 тисяч гривень, а 2014 році - 7 547,0 тисяч гривень.
На створення та розповсюдження національних фільмів, фінансова підтримка державного підприємства "Національний центр Олександра Довженка" протягом 2012-2014 років було виділено - 59 922,0 тисяч гривень. Витрати на здійснення концертно-мистецьких, культурологічних заходів у сфері кінематографії, фінансова підтримка Національної спілки кінематографістів України склали 2 629,7 тисяч гривень. Не покращилась і ситуація з грантами Президента України молодим діячам мистецтва для створення і реалізації творчих проектів в сфері кінематографії та з преміями за видатні досягнення у галузі кінематографії. На це було передбачено лише близько 500,0 тисяч гривень.
А якщо взяти до уваги поступове знецінення національної валюти, то ці суми взагалі виглядають смішними. Одним словом, всі вищенаведені цифри говорять про низкий рівень популяризації української культури серед місцевого населення та на міжнародному рівні.
Вітчизняні фільми та рукописи повинні бути відомими не лише в Україні, а й за її межами, адже наша держава багата на талановитих письменників, акторів та режисерів, які можуть гідно представляти Україну у світовій мистецькій спільноті.
Влада має чітко усвідомити, що вітчизняний кінематограф та книги є не лише візитівкою нашої державі у світі, а й важливим інструментами впливу на свідомість людей, формуючи у громадськості почуття національної гідності, патріотизму, забезпечуючи становлення якостей, необхідних для життя в в сучасному суспільстві.
Зрозуміло, що в умовах фінансової кризи та війни, які переживає зараз Україна, коли обороноздатність держави фінансується за рахунок урізання соцвиплат - питання виділення коштів на культурні проекти та просвітницьку діяльність відійшло чи не на останній план.
Однак, не варто забувати, що ми маємо ще й інформаційний фронт, який є не менш важливим, і який не обмежується лише засобами масової інформації.
Саме тому питання популяризації української культури через підтримку вітчизняного кінематографу та книговидання повинно вирішуватися не лише громадськими організаціям та різними об'єднаннями, а й на державному рівні, зокрема, через збільшення фінансування цих напрямків.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
23913
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
17592
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17431
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13998
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 12392