Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
31.10.2014 12:03
"Що вище паркан, то кращий сусід".Нам потрібен Великий український мур
Проект «Стіна» не має залишатися лише предметом передвиборчого піару Під час парламентської передвиборчої кампанії багато хто згадував тему побудови «Великої української стіни». Безумовно, зведення цієї фортифікаційної споруди є вкрай потрібним. Втім,
Проект «Стіна» не має залишатися лише предметом передвиборчого піару
Під час парламентської передвиборчої кампанії багато хто згадував тему побудови «Великої української стіни». Безумовно, зведення цієї фортифікаційної споруди є вкрай потрібним. Втім, його назва «Проект «Стіна» видається не зовсім вдалою.
Оборонні фортифікаційні споруди для захисту мешканців міст, поселень і територій від потенційного агресора в Україні повік-віків називали «мурами». У часи середньовіччя мури оточували фортеці, замки, монастирі, міста. Зазвичай мури з'єднували вежі в фортеці. Окрім захисних функцій мури також мали важливе символічне значення — вони демонстрували статус і незалежність громад, що жили за мурами.
Мури ставали символом міст. І навіть сьогодні мешканці моєї рідної Вінниці пишаються «Вінницькими мурами», а львів’яни гордяться оборонними мурами Львова – як ознакою давньої і славної історії цих міст.
Здебільше, говорячи про мур, мають на думці стіни, що оточують міста та фортеці. Однак теж створювалися протяжні мури, призначені для захисту районів і країн – такі, наприклад, як Авреліанів мур, метафоричний Атлантичний мур, Великий китайський мур. Вони простягалися далеко за межі міст і використовувалися для оборони регіонів та позначення меж територій.
Але й в новітні часи потреба в мурах не зникла. Найвідомішим муром сучасності був легендарний Берлінський мур. Після нього побудували оборонний бар'єр між Кореями. До кінця 20-го століття «мури безпеки» швидкими темпами почали зводитися всією планетою.
Починаючи з 1990 р, індійці звели Великий індійський мур довжиною 550 км уздовж 740-кілометрового кордону з Пакистаном. Він майже повторює «лінію контролю» між двома частинами розділеного Кашміру. Це - невизнаний юридично, але de facto кордон, який спочатку називався «Лінія припинення вогню». Пакистан вже не раз скаржився в Раду безпеки та в Генасамблею ООН, заявляючи, що індуси порушили всі можливі закони і угоди, самотужки створивши кордон. В свою чергу Індія заявляє, що паркан запобігає інфільтрації на територію індійського Кашміру спонсорованих пакистанцями бойовиків. Реалізація індійського проекту «Мур» тривала майже півтора десятиліття і закінчилася тільки в 2004 р.
В середині 90-х на кордоні США і Мексики американці почали зводити Великий американський мур — комплекс загороджувальних інженерних споруд, призначення яких стати бар'єром на шляху нелегальної міграції з Мексики та перешкодою для наркоторгівлі. Наприкінці 90-х Туреччина побудувала паркан в районі Хатай, який колись належав Сирії.
Вже на початку 21 століття на зведення муру завдовжки в 600 кілометрів зважилася і Саудівська Аравія, відхопивши значний шматок єменської території. Мур призначений для запобігання контрабанди зброї і проникнення екстремістів до ваххабітського королівства.
Переконавшись в ефективності мурів, ЄС за власний рахунок спорудило на півночі Африки шестиметровий паркан з металевих листів. Марокканці називають його «Стіною ганьби». Ця захисна споруда має обмежувати приплив нелегальних арабських іммігрантів. Вона частково пролягає територією Марокко, якому Іспанія, відпускаючи, «недодала» два міста - Сеута і Мелілья.
Свій мур звели й ізраїльтяни – щоб відгородитися від атак палестинських шахідів на ізраїльські міста. Вже після побудови кількох секторів муру масові теракти палестинських смертників майже зійшли нанівець. Споруда цього муру триває незважаючи на резолюцію ГА ООН та осуд з боку європейських країн.
“Що вище паркан, то кращий сусід” – каже давня українська приказка. На жаль, за роки незалежності Україна не спромоглася облаштувати свій кордон загороджувальними спорудами. Сьогодні його вільно перетинають нелегали, терористи і контрабандисти, тому не дивно, що переважна більшість українців бажає відгородитися муром від неадекватних сусідів. Для українців це вже не просто бажання і не просто оборонна споруда. «Великий український мур» став частиною національної ідеї, якщо хочете – національною мрією, яка відповідає уявленню українців про облаштування власної країни. Ця мрія має дуже раціональну природу – мур не лише захистить від ворогів, але й матеріально зафіксує знаходження України в Європі і відокремлення від недружньої цивілізації та розрив з лихим минулим.
Сьогодні ця ідея починає перетворюватися на реальність, але, систему загороджувальних інженерних споруд, яку планується спорудити на кордоні з Російською Федерацією, правильніше називати не «Стіною», а «Муром». Назва «мур» точніше відповідає оборонно-фортифікаційному призначенню цього проекту і традиціям українського слововживання. Погодьтеся, слово «стіна» здебільше сприймається як елемент будинку або приміщення.
Втім, яким би словом не називалася ця військово-інженерна система – «вал», «лінія», «паркан», «укріплення», «стіна» або «мур», вона не має залишатися лише предметом передвиборчого піару. Верховна Рада нового скликання обов’язково повинна передбачити фінансування цього проекту в бюджеті 2015 року, а новий коаліційний Уряд зобов'язаний розробити Програму спорудження проекту «Мур» на майбутні роки. Це є дуже важливим, адже без «Великого українського муру» українці ніколи не почуватимуться у безпеці, а наша держава не матиме повноцінної незалежності.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов вчора о 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко вчора о 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька вчора о 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський вчора о 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян вчора о 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер вчора о 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз 16.04.2025 17:10
- Соціально відповідальний бізнес: Як допомагати суспільству та зміцнювати бренд одночасно? Юлія Спориш 16.04.2025 15:49
- Професії зникають, навички – у тренді Юрій Баланюк 16.04.2025 14:45
- Можливості нашого студентства: як ЛНУ створює простір для розвитку, а не лише для навчання Віталій Кухарський 16.04.2025 13:25
- Згода другого з подружжя при відчуженні автомобіля: юридичні наслідки та ризики Арсен Маринушкін 16.04.2025 12:29
- Тиша, ручка і результат: секрет сильних керівників Катерина Мілютенко 15.04.2025 22:33
Топ за тиждень
- Нація вбивць 372
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? 217
- Професії зникають, навички – у тренді 142
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 121
- У ДРРП відсутні дані щодо майже кожного другого житлового об’єкта: Що це означає? 116
Популярне
-
Україна з 1 липня перейде на номінальну напругу 230/400 вольт
Бізнес 14550
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13001
-
В яких європейських країнах найбільше люблять котів. До добірки потрапили країни-сусідки України
Життя 11558
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 9947
-
Наймасштабніший спортивний івент літа: ВДНГ анонсує "Активну країну"
Життя 9287
Контакти
E-mail: [email protected]