Енергетична відособленість – шлях злізти з "газової голки" Росії

Кроком до вирішення наболілого питання про постачання газу в Україну були тристоронні переговори між ЄС, Україною і Росією, які відбулися 26 вересня. Під час переговорів вдалося досягти певного консенсусу. Росiя заявила, що готова уже в жовтнi вiдновити постачання газу в Україну, якщо та заплатить.

На сьогодні головне питання – за що власне має платити Україна?

Москва наполягає, що Україна має проплатити понад 3 мільярди доларiв в рахунок погашення боргу на газ. Київ дотримується позиції, що боргу як такого немає, адже цiна на блакитне паливо була завищена, і що цiна має визначитися за результатами арбiтражу в Стокгольмі. При цьому Київ готовий заплатити згадану суму "Газпрому", але не як погашення боргу, а як проплату за майбутнi поставки.

Як відомо, російсько-українським газовим війнам вже близько 10 років. Але при цьому україно-російські суперечки завжди закінчувалися одним і тим же. Київ просив  чергову знижку, і подібно казці про трьох поросят безтурботно танцював до наступної зими, наспівуючи "нам не страшний сірий вовк".

Чому ж Росія щоразу погоджувалася на знижку? Справа тут зовсім не тільки в одних лише газових схемах. Росії завжди було важливо не відпустити Україну з газового гачка. Адже "Газпрому" дуже потрібні мільярди доларів з України.

Не маючи достатніх власних запасів газу та достатньо коштів, щоб його купувати, Україна продовжувала поводити себе так, ніби газ є для нас дармовим сировиною, замість того, щоб кинути всі сили на пошуки заміни йому.

Тільки в 2013 році Україна купила в Росії газу на 11 мільярдів доларів. При цьому неабияка його частина просто загубилася безповоротно внаслідок неефективності систем опалення та виробництв, які споживають газ. Тепло витекло через тонкі стіни промерзлих хрущовок,випарувалося через теплотраси по дорозі до споживачів, даремно згоріло в конфорках, обігріваючи чиїсь холодні оселі.

Україна повинна нарешті злізти з так званої «газової голки».

Справжню незалежність від російської газової монополії може забезпечити тільки енергетична відособленість. Необхідно знайти заміну російському газу.

Важливі кроки у цьому напрямку вже почалися. Одним з небагатьох можливих варіантів компенсувати брак російського газу в період холодiв, як вже заявив віце-прем'єр, міністр регіонального розвитку України Володимир Гройсман, стане використання мазуту і вугілля.

Крім того, зменшити нестачу природного газу на опалювальний перiод допоможе реверс газу з Європи. Для заміщення блакитного палива на Україну буде використаний мазут об'ємом в один мільйон тонн. Крім усього іншого, так як можливості добувати і поставляти на ТЕС вугілля в даний момент просто немає, 250 тисяч тонн вугілля Україна має намір закуповувати в ПАР щомісяця протягом жовтня-січня.

Також варто продовжувати проводити масштабну модернізацію вітчизняних дірявих тепломереж, старих котелень,  енергоємних заводів, утепляти будинки, ставити лічильники, переводити всі системи на альтернативні види палива.