Одеський інцидент як стимул до реформ

На днях, пізно ввечері, міліція жорстоко побила українських патріотів, які влаштували пікет проти виступу якоїсь проросійської співачки. Хоча ситуація цього аж ніяк не вимагала, міліція першою розпочала бійку, почавши виривати український прапор у патріоті

На днях, пізно ввечері, міліція жорстокопобила українських патріотів, які влаштували пікет проти виступу якоїсьпроросійської співачки. Хоча ситуація цього аж ніяк не вимагала, міліція першоюрозпочала бійку, почавши виривати український прапор у патріотів, при цьомуміліціонери ображали активістів, обзиваючи їх "укропами" та«бандерівцями». Крім усього іншого, вони порушили закон, коли били беззахиснихлюдей палицями по голові та інших заборонених місцях, а такожтих хто лежав на землі.

З цього локального інциденту випливає декільказначних сумних висновків.

По-перше, очевидне, що розперезаність одеської міліціїє наслідком непокараності міліцейського "безпределу" на Майдані тавідсутності люстрації. Шість місяців тому міліція брутально розправилася зєвромайданівцями, що надало поштовх до Революції  Гідності, у якій тисячі українців булискалічені та побиті, а більше 120 людей було вбито. Досі не покарані не лише тіз міліціонерів хто збирав і охороняв тітушок, не лише ті, хто палицями,пластиковими і гумовими кулями та світлошумовими гранатами калічив громадян,але й ті, хто вбивав. Злочин має бути покараним не заради помсти чи черезненависть, а для запобігання майбутнім злочинам. Вчорашні події в Одесі довелиправдивість цієї тези.

По-друге, якби ці міліціонери пройшли перевихованнячерез перебування пліч-о-пліч із справжніми патріотами в зоні АТО, вони бніколи не дозволили собі ставитися таким чином до мирних учасників патріотичноїакції. Вчора ж ми бачили десятки тилових "героїв" в бронежилетах,шоломах, в повній екіпіровці з палицями в руках, які розлючено кидалися набеззбройних, беззахисних людей так, як вони мали би кидатися на терористів завтоматами. Але такої рішучості в одеської міліції чомусь не було рівно 2місяці тому – 2  травня, коли в Одесісепаратисті розстрілювали з-за спин тих же самих одеських міліціонерів тих жесамих одеських патріотів.  

Обурює, що у важку годину, коли держава оголосилатретю хвилю мобілізації і закликає до захисту Вітчизни патріотів, їх в цей часображає і лупцює зрадлива міліція. А чому ж самі міліціонери не на війні, адже людейв міліцейських погонах в Україні 375 тисяч – і цього більш ніж достатньо що бшвидко закінчити АТО! Країна вклала величезні кошти в бойову підготовкуміліціонерів, одягає їх, екіпірує, озброює, платить їм зарплатню, надаєсоцзахист  –  але  йдуть в бій і гинуть чомусь не вони, а побитіперед тим цією ж міліцією програмісти, офісні працівники, фермери, робітники, якісплачують податки для утримання тієї ж міліції…

Так,  наша доблесна міліція також приймає участь вАТО і є реальні приклади героїзму, патріотизму і сили духу працівників МВД, алев Одесі, як і в інших містах і селах,  внеї мабуть знайшлися набагато важливіші справи ніж війна… Дуже влучно про такуситуацію сказав наш Президент Петро Порошенко: «Тому що, коли вони повинні займатися тим, для чого створені, захищатимир і спокій громадян, вони на це не вчилися, вони на це не підписувалися».

По-третє, одеський випадок засвідчив, що в міліції такі не розпочався процес реформування. Вчора ми побачили ту ж саму міліцію що й30 листопада на Майдані. На превеликий жаль, за 5 місяців новий Уряд так і неспромігся показати хоча б концепцію реформування міліції, хоча б пояснити вяких напрямках буде відбуватися реформування – наприклад, перетворення вполіцію по "грузинському" сценарію. Суспільство вже давно мало битаку концепцію обговорювати, але її й досі немає – і це говорить про те, щореформи міліції найближчим часом не буде – ось найсумніший висновок зучорашньої події.

Відсутність змін у міліції спричинює неповагуі недовіру до влади. Неквапливість, неготовність або небажання владиреформувати міліцію побічно свідчить про її небажання здійснення демократичнихзмін. Таким чином відбувається дискредитація ідеї реформ та демократії, тобтопрагнень Майдану – і це породжує в суспільстві розгубленість, розчарування тазневіру. Заспокоює, що необхідність якнайшвидшого реформування міліції розумієнаш Президент, який проте застерігає, що вона не може сама себе реформувати. Ітому ми всі маємо допомагати і вимагати і від Президента, і від Уряду, і відміліції невідкладної люстрації, нових облич і закону про поліцію.

Отже, одеський інцидент спричинив єдинийпозитивний наслідок – суспільство остаточно переконалося, що злочини міліціїмають бути покараними, а сама міліція негайно реформованою.